Справа № 344/11494/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2515/2016

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Горейко М.Д., Проскурніцького П.І.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) щомісяця, починаючи з 09 вересня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п’ятсот п’ятдесят одна грн. 20 коп.).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаються на те, що суд прийшов до необґрунтованого висновку, про те що рівень його матеріальної забезпеченості допускає можливим стягувати з нього аліменти в розмірі 1000 грн.

Судом не перевірено даних про отримання доходів за відповідний період, а також даних про розмір отримуваних доходів позивачки, тому висновок суду першої інстанції про матеріальну можливість сплачувати аліменти в розмірі 1000 грн. не ґрунтується на належно з’ясованих обставинах.

Також, апелянт зазначає, що факт здійснення підприємницької діяльності не свідчить про нерегулярність чи мінливість його доходів, тому визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі базується на припущеннях.

Не заперечуючи проти сплати аліментів на утримання дочки, апелянт вказує що він має регулярний дохід, в зв’язку з чим розмір аліментів має визначатись в частині від доходу, а не в твердій грошовій сумі.

З огляду на наведені обставини суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку.

Тому апелянт, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове яким стягнути з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності з положеннями частини першої статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 2012 року (а.с. 3).

Згідно даних, що містяться у свідоцтві про народження, вбачається що відповідач є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Позивачка в даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 06 січня 2014 року по 10 жовтня 2017 року (а.с. 5).

Відповідач ОСОБА_2, є фізичною особою-підприємцем (а.с. 26), перебуває на обліку в ДПІ у місті Івано-Франківську з 11 березня 2014 року як фізична особа-підприємець. В період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Дохід згідно поданих податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця склав 16 800,00 грн. (а.с. 38).

В період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, згідно податкової декларацій про майновий стан і доходи сума чистого доходу становить 0,00 грн. (а.с. 38).

Донька ОСОБА_4 знаходилась на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні Обласної дитячої клінічної лікарні з 23 липня 2016 року по 29 липня 2016 року і на лікування були витрачені кошти на придбання ліків (а.с. 40-43).

Стягуючи аліменти та визначаючи їх розмір, суд першої інстанції врахував стан здоров'я відповідача, те, що у відповідача на утриманні, окрім доньки ОСОБА_4, інших дітей немає, рівень забезпеченості та розмір доходів відповідача, те, що відповідач є фізичною особою-підприємцем та має нерегулярний, мінливий дохід, тому прийшов до переконання, що необхідним та можливим є стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн. щомісяця, починаючи з дати пред’явлення позову до суду, тобто з 09 вересня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття,

Доводи апелянта про те, що на час подання ним апеляційної скарги, останній працює і має сталий заробіток в розмірі 1600 грн, а тому йому слід визначити аліменти у частці від доходу, не заслуговують на увагу. На час постановлення судом першої інстанції судового рішення, яке переглядається в апеляційній інстанції, відповідач мав мінливий заробіток, як фізична особа-підприємець, тому суд в межах наданих доказів прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову та визначив розмір аліментів відповідно до вимог закону. Крім того, відповідач продовжує займатися і надалі підприємницькою діяльністю, яка не припинена.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 жовтня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_5

ОСОБА_6