Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 428/8498/16-ц

Провадження № 22ц/782/971/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

 головуючого Назарової М.В.,

суддів: Лозко Ю.П., Яреська А.В.,

за участю секретаря Коротенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргуОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3

на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

                                                            в с т а н о в и л а:           

08.08.2016 року ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, посилаючись у своїх вимогах на те, що 05.03.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції в Луганській області між позивачем ОСОБА_2 і відповідачем ОСОБА_4 зареєстрований шлюб, про що складено актовий запис №83. Спільне життя невдозі з відповідачем не склалося, насамперед, через різні погляди на сімейне життя та обов’язки. Тому позивач просила розірвати шлюб та стягнути аліменти з ОСОБА_4 на утримання дітей до їх повноліття

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в частині розірвання шлюбу повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду, у зв'язку з тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, відповідача, який брав участь у розгляді справи та не заперечував проти задоволення скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Повертаючи позовну заяву на підставі ч. 4 ст. 119, п. 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, ст. 110 СК України, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява в частині розірвання шлюбу пред’явлена ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, який не являється одним із подружжя, що не відповідає вимогам, встановленим законом.

Проте, до такого висновку суд першої інстанції прийшов помилково з огляду на наступне. 

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

При вирішенні спору суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, не врахував того, що Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм щодо обмежень права на подання позову представником, в т. ч. про розірвання шлюбу, а особиста участь особи вимагається лише при реєстрації розірвання шлюбу у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст. 115 СК України).

Наведене повністю відповідає роз’ясненням, наданим у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно якого розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у державному органі РАЦС, моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч. 2 ст. 114 СК) . Це правило не поширюється на випадки, коли шлюб було розірвано у судовому порядку до 1 січня 2004 р., тобто до дня набрання чинності СК.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 СК розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі РАЦС за заявою колишньої дружини або чоловіка. Сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.

Отже, чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо участі у справі повноважного представника у справах про розірвання шлюбу.

Повноваження представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 підтверджені належним чином (договір про надання правової допомоги, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю – а.с. 5-6, 7).

Проте, колегія суддів зауважує, що апелянтом помилково поставлене питання про скасування ухвали та направлення справи до Сєвєродонецького суду для розгляду, оскільки таке може мати місце лише у провадженні, яке вже відкрито. Виділені матеріали за апеляційною скаргою не містять відомостей про відкриття провадження у справі, ухвала винесено суддею одноособово.

З наведеного слідує, що вказана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена у порушення вимог ч. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України цивільного процесуального законодавства, а виділені матеріали позовної заяви підлягають поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання щодо прийняття позову та відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку з урахуванням наведеного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

                                                    у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: