Справа № 1-228

Провадження №699

Категорія: крим.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Пікановського Б.В. суддів: Ващук В.П., Паська Д.П. за участю прокурора: Фінца Д.Г. захисника ОСОБА_1 засудженого ОСОБА_2 розглянула 19 серпня 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора з доповненнями, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 на вирок Ле­нінського районного суду м. Вінниці від 1 червня 2010 року, яким ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно запису у вироку раніше судимий, засуджений за ст. 146 ч. 2 КК України на п'ять років позбавлення волі;

- за ст. 289 ч. 2 КК України на шість років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України остаточно покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді шести років позбавлення волі з конфіскаці­єю майна.

З ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінни­цькій області стягнуто судові витрати в сумі 91 гривня 27 коп. за проведення криміналістичних досліджень.

Як вбачається з вироку районного суду ОСОБА_2 визнаний вин­ним у вчиненні у м. Вінниці 27-28 січня 2006 р. незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_3, поєднаного з насиль­ством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого та такого, що заподіяло значної шкоди, а також у вчиненні незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб.

В апеляції прокурора з доповненнями ставиться питання про скасуван­ня вироку у зв'язку з м'якістю призначеного засудженому покарання та у

зв'язку з неповнотою судового слідства, мотивуючи це тим, що під час судо­вого слідства не було дотримано положення ст. 257 КПК України щодо без­посередності дослідження доказів по справі, зокрема, судом безпідставно бу­ли оголошені показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без з'ясування причин їх неявки у судове засідання, чим допущено істотну неповноту та поверховість судового слідства. Суд без­підставно зіслався на показання цих свідків як докази по справі і записав це у вироку.

Крім того, прокурор вважає, що судом призначено ОСОБА_2 надто м'яке покарання, без врахування тяжкості злочинів, думки потерпілого про призначення суворого покарання та без врахування негативних даних про особу ОСОБА_2

В апеляціях засудженого ОСОБА_2 та його адвоката ставиться питання про зміну вироку, застосування до ОСОБА_2 ст. ст. 69, 69і та 75 КК України, оскільки суд не в повній мірі врахував дані про особу засу­дженого, погашення його судимостей, відшкодування потерпілому матеріа­льної шкоди, позитивні характеристики, наявність неповнолітньої дитини на утриманні, а також зазначають про незаконність не врахування ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк його перебування під вартою при екстрадиції.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляцію з доповненнями, виступи засудженого ОСОБА_2 та його адвоката, які підтвердили свої апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи та об­говоривши доводи апелянтів, колегія суддів приходить до висновку, що апе­ляції частково обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

На думку колегії суддів, під час проведення судового слідства судом були порушені положення ст. ст. 257 та 306 КПК України і безпідставно ого­лошені показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, чим порушено принцип безпосередності дослідження до­казів, а потім суд порушив і положення ст. 334 ч. 1 КПК України, зіславшись як на докази на незаконно оголошені в судовому засіданні показання даних свідків, які вони давали під час досудового слідства.

Обґрунтованими є й доводи адвоката та засудженого про неповноту з'ясування даних про особу ОСОБА_2, зокрема, щодо його судимос­тей - у справі немає навіть спецвимоги з даними про колишні засудження ОСОБА_2, відбуття ним покарань та підстави звільнення від відбу- ання покарання.

Також не з'ясовано і не зазначено у вироку про відшкодування ОСОБА_8 потерпілому заподіяної злочинами матеріальної шкоди і причини невизнання даної обставини за таку, яка пом'якшує покарання.

Наведені порушення закону мають бути усунуті при новому розгляді справи.

Оскільки по справі допущена неповнота та однобічність судового слід­ства та порушені положення ст. 22 КПК України, то висловитися про м'якість чи надмірну суворість призначеного покарання колегія суддів не знаходить підстав.

У разі доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів і засудження до реального позбавлення волі слід обговорити можливість зарахування йому в строк відбування покарання перебування під вартою при екстрадиції.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 367 ч. 1 п. 1, 368 ч. 2 п. 1, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію прокурора з доповненнями, а також апеляції засудженого ОСОБА_2 та його адвоката задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.06.2010 року що­до ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд але іншим суддею.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - взят­тя під варту.

Судді:

З оригіналом вірно: