Справа №705/5852/16-ц

2/705/2019/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року                                     м. Умань

          Уманський   міськрайонний   суд   Черкаської  області в складі:

                        головуючої-судді                ОСОБА_1

                                   секретар                      Дехкамбаєва О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради  Уманського району Черкаської області  про визнання права власності на  спадкове майно ,-

В С Т А Н О В И В  :

       ОСОБА_2 звернулася  до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради  Уманського району Черкаської області  про визнання права власності на спадкове майно . В позові позивач зазначила, що 08 січня 2016 року померла її мати   –  ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 269677  від 09.01.2016 року.  ОСОБА_4   до дня  своєї  смерті  проживала разом з нею та була   зареєстрована  в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті матері відкрилась спадщина і в установлений законом термін вона звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини. На підставі її заяви про прийняття спадщини після смерті матері , приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу ОСОБА_5 2.06.2016 року була заведена спадкова справа під № 44/2016. До спадщини входить земельна ділянка площею 3,4493 га , розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Уманського району передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданим на ім?я ОСОБА_4. 04 серпня 2016 року вона звернулась до приватного нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва на право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку . Постановою приватного нотаріуса Уманського нотаріального округу ОСОБА_5 від 04.08. 2016 року їй було відмовлено про видачу свідоцтва на спадщину за заповітом  на вищевказану земельну ділянку, розміром 3, 4493 га, яка  розташована  на  території ОСОБА_3 сільської ради, тому що у тексті державного акту на право приватної власності на землю ЧР № 15-23-195 виданого ОСОБА_3 сільською радою 1.10.2001 року , у імені особи, якій передається у приватну власність земельна ділянка – « Явдокія» закреслено букву « Я», і написано букву « Є» . Дане виправлення затверджене підписом голови ОСОБА_3 сільської ради та печаткою ОСОБА_3 сільської ради. При цьому виправлення зроблені таким чином , що можна прочитати як виправлене так і помилково написане. Відповідно до вимог ч.3 ст.47 ЗУ « Про нотаріат» і п.1 Глави 8 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, згідно яких не приймаються для нотаріального оформлення документи, які не відповідають вимогам закону . Згідно п.2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю …., затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року за № 43 , у якій зазначено, що усі записи в державних актах мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо , виправлення не допускаються. Тому наданий нею державний акт про право власності на землю , який є необхідним для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус не може прийняти до нотаріальної контори , як правовстановлюючий документ щодо належності майна ОСОБА_4 Приймаючи до уваги , що виправлення в держаному акті на право приватної власності на землю допущені з вини органу , що його видав , тобто сільської ради с. Кочубіївки Уманського району Черкаської області і якби Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю …., затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року за № 43 , прямо не заборонялось внесення виправлень, то державний акт відповідав би вимогам закону. Крім державного акта на землю належність земельної ділянки її покійній матері підтверджується також витягом від 15.08.2016 року з технічної документації про нормативно – грошову оцінку земельної ділянки. Право на успадкування вище зазначеної земельної ділянки ніким, зокрема відповідачем , не заперечується. За таких обставин, позивач, просить встановити факт належності ОСОБА_4 , померлій 08 січня 2016 року , державного акту на право приватної власності на землю ЧР № 15-23-195 виданого ОСОБА_3 сільською радою 1.10.2001 року на ім?я ОСОБА_4 , з виправленням у імені букви « Я» на « Є». Визнати за нею , як спадкоємецею за заповітом , право власності на земельну ділянку,  розміром 3,4493 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка знаходиться  на  території  ОСОБА_3 сільської  ради  Уманського району  Черкаської області, що залишилась після смерті її матері , ОСОБА_4 , померлої 08 січня 2016 року. При зверненні до суду нею було сплачено судовий збір в розмірі 1300 грн. Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду її позовна заява була залишена без руху. На виконання ухвали позивачем було поставлене також питання про встановлення факту належності державного акту на землю і відповідно їй належить доплатити судовий збір в розмірі 551 грн.20 коп.. Так як майновий стан позивача не дозволяє повністю сплатити судовий збір, позивач просить відстрочити його сплату до винесення рішення по справі.

В судове засідання позивач не з’явилась. Попередньо, позивач, подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_3  сільської ради   Уманського  району Черкаської області в судове засідання не з’явився,  на адресу суду, надав заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, беручи до уваги процесуальну позицію сторін по справі, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 народилась 16 вересня 1947 року (паспорт громадянина України – а.с.- 3); 05 травня 1974 року вона уклала шлюб з громадянином ОСОБА_6 та взявши прізвище чоловіка змінила своє дівоче прізвище з «Ковтун» на «Біла» (а.с. - 6).

08 січня 2016 року померла ОСОБА_4 ( свідоцтво про смерть серії І-СР № 269677 від 09.01.2016 року – а.с.-4); згідно заповіту від 15.07.2011 року ОСОБА_4 заповіла все належне їй на день смерті майно ОСОБА_2 (а.с.-5). Державний акт на право приватної власності на землю кадастровий номер 7124384501:02:621, що виданий на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Уманського району Черкаської області № 21-1 від 14.03.2001 року на земельну ділянку , загальною площею 3,4493 га , яка  надана  для  ведення  товарного с/г виробництва,  виписаний на ім’я «Ковтун Явдокія Тимонівна», при чому ім’я «Явдокія» закреслено на надруковано «Євдокія» (а.с.- 7). В довідці Доброводівської сільської ради Уманського району Черкаської області вказано, що ОСОБА_4, яка померла 08 січня 2016 року на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 і з нею разом проживала її дочка ОСОБА_2 (а.с. - 8). В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 серпня 2016 року вказано, що після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа № 44/2016; спадкове майно складається з земельної ділянки, площею 3,4493 га, державний акт ЧР № 15-23-195, однак у тексті державного акту є виправлення що стосується імені особи, якій передається у приватну власність земельна ділянка (а.с. - 10).

У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст.. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (ст.. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст.. 21). В статті 13 визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права  власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених  Конституцією . Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це  право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних  прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.  

Згідно із ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців), до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися  внаслідок його смерті.

Відповідно до п.2 « Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про державний земельний кадастр » земельні ділянки, право власності ( користування ) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. 

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ) до інших осіб ( спадкоємців ).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві  на момент  відкриття спадщини і не припинилися  внаслідок його смерті.

       Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування » відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення )  при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

           Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України судом встановлюються факти належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім’я, по батькові якої, що зазначені  в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.      

           Встановлення факту належності державного акту на право приватної власності на землю для ОСОБА_2 має юридичне значення, тому що вона не може успадкувати майно, що залишилось після смерті її матері ОСОБА_4.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню

За частиною 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Підстав для неприйняття визнання позову не встановлено.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 208, 212-215, 256 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ  :

        Позов  задовольнити.

Встановити факт, що державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР номер 15-23-195 виданий ОСОБА_3 сільською радою Уманського району Черкаської області 01.10.2001 року на ім’я « Ковтун Явдокія Тимонівна» в дійсності належить ОСОБА_4, яка померла 08 січня 2016 року в с. Доброводи Уманського району Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на спадкове майно після померлої ОСОБА_4,  яка  померла 08 січня  2016  року, а саме: земельну ділянку площею 3,4493 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради  Уманського району Черкаської області  в  с. Кочубіївка Уманського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки 7124384501:02:621 та надана для ведення товарного сільськогосподарського  виробництва, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР № 15-23-195, зареєстрованого в Книзі  записів  державних  актів  на право  приватної власності  на землю за  № 195-23.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-и днів з дня отримання копії цього рішення.

                                          Суддя                                                             Т.О. Черниш