Справа № 2-139/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009 року с. Велика Білозерка
Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
при секретарі Юхник С.Ф.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому вказала, що з відповідачем по справі вона перебуває в шлюбі з 16.10.1993 року, зареєстрованому відділом ЗАГС Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області, актовий запис НОМЕР_1.
Від шлюбу сторони мають двох дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
З 10 серпня 2009 року їх шлюбні стосунки фактично припинилися, відповідач пішов із сім’ї. За таких обставин сім’ю зберегти неможливо.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2, який було зареєстровано 16.10.1993 року відділом ЗАГС Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області.
В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні вказаним в позовній заяві, доповнивши, що з 10 серпня 2009 року відповідач пішов із сім’ї, проживає окремо, сімейні відносини сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть, позивач вважає, що шлюб фактично розпався. Неповнолітні діти залишаються проживати разом із нею. Отже, оскільки шлюб розпався і подальше спільне життя неможливе просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, примиритися категорично не бажає.
Відповідач ОСОБА_2. заявлений позов та обставини, на які вказувала позивач, визнав і пояснив, що однією сім’єю він з позивачем проживав до 10 серпня 2009 року. З цього часу їх сім’я фактично розпалася. На примирення не згоден і просить шлюб розірвати.
Враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ч. 4 ст. 174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається із матеріалів справи, шлюб між сторонами був укладений 16.10.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії ІІI-ЖС № НОМЕР_2, виданим відділом ЗАГС Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області, про що зроблено актовий запис НОМЕР_1 (а.с.4).
Від подружнього життя сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖС № НОМЕР_3, виданим повторно 08.05.2001 року відділом РАГС Великобілозерського РУЮ Запорізької області та доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖС № НОМЕР_4, виданим повторно 08.05.2001 року відділом РАГС Великобілозерського РУЮ Запорізької області (а.с.5).
Відповідно до довідки Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області № 365 від 17.08.2009 року позивач має склад сім’ї: чоловік – Кисєльов Віктор Васильович, 08.05.1975 року народження; син – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження; донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.6).
Враховуючи, що сторони припинили шлюбні стосунки з 10 серпня 2009 року, оскільки відповідач залишив сім’ю; на теперішній час сторони живуть окремо один від одного і не бажають проживати спільно, незважаючи на зусилля суду до примирення сторін, суд дійшов висновку про те, що сім’ю ОСОБА_1 зберегти немає можливості, тому шлюб необхідно розірвати.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 130, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 110, 111, 112 СК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 16.10.1993 року відділом ЗАГС Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області, актовий запис НОМЕР_1, розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в бюджет держави з ОСОБА_2 державне мито в сумі 17 грн.
ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Великобілозерський районний суд Запорізької області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.О. Яцун
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Оригінал рішення знаходиться в архіві Великобілозерського районного суду Запорізької області в матеріалах справи № 2-139/09.
Суддя О.О. Яцун