Справа 2-938\07
РІШЕННЯ
іменем України
25.01.2007 р. м. Саки
Сакський міськрайоний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
З секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сакської міської Ради про визнання права власності на майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на майно, мотивуючи свої вимоги такими обставинами. Згідно договору оренди земельної ділянки від 12.06.2003 p., укладеному з Сакською міською Радою, йому було виділено земельну ділянку площею 176,30 кв.м. по вул. Євпаторійське шосе у м. Саки АРК, цільове призначення земельної ділянки - розміщення міні-ринку. Протягом 2001 р. на вказаній земельній ділянці він власними силами за рахунок власних коштів побудував міні-ринок. Задля проведення правової реєстрації об'єкта нерухомості, просить суд визнати за ним право власності на міні-ринок АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 у у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі у відповідності до вищевикладенного.
Представник відповідача Сакської міської Ради у судовому засіданні позов визнав, проти задоволення позову не Заперечив, у зв'язку з чим згідно ст. 130 ЦПК України, суд ухвалює рішення, розглядаючи справу по суті у попередньому судовому засіданні.
Заслухавши позивача і представника відповідача, перевіривши і дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено таке.
Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона Зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь.
Згідно до вимог чинного законодавства України, правовий режим власності, порядок придбання права власності, а також права володіння, користування і розпорядження майном визначаються законами.
Як передбачає ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатми своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Як передбачено ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Судом беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно договору оренди Земельної ділянки від 12.06.2003 p., укладеному 3 Сакською міською Радою, отримав у оренду земельну ділянку площею 176,30 кв.м. по вул. Євпаторийське шосе у м. Саки АРК для розміщення міні-ринку.
Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом 2001 р. на вказаній Земельній ділянці по вул. Євпаторийське шосе у м. Саки АРК власними силами за рахунок власних коштів побудував міні-ринок.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворену річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
У відповідності до ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може звернутися з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у
разі втрати їм документа, що засвідчує його право власності.
Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, враховуючи, що спір по вказаному майну між іншими особами відсутній, доказів неправомірності володіння позивачем вказаним майном під час судового розгляду справи не встановлено, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 316, 331, 376, 392 ЦК України, ст. 49 Закону України "Про власність", керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 130, 208-209, 212, 214 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 на міні-ринок площею забудови 78,7 кв.м., розташований АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.