Справа № 1-7/07

ВИРОК ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

31.01.2007 року                                                                                                 м. Трускавець

Місцевий Трускавецький міський суд Львівської  області в складі:

головуючого судді Рибачука А.І.

при секретарі Стецівці М.М.

з участю прокурора Павича B.C.

адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Трускавці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Трускавця, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середньо-технічна, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 198 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Трускавця, українця, громадянина України, одруженого, освіта середньо-спеціальна, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Трускавця, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середньо-спеціальна, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 15,185 ч.З КК України

ВСТАНОВИВ:

11.07.2006 року біля 24 год. 00 хв. ОСОБА_2 достовірно знаючи про те, що ОСОБА_4 цього ж дня біля 23 год. 00 хв. проник у приміщення магазину «Рукавичка» ТзОВ «Львівхолод» на вул. Данилишиних 9 в м. Трускавці, де він працював раніше охоронцем та таємно викрав з вказаного магазину грошові цінності, отримав від ОСОБА_4 частину викрадених ним грошей в сумі 530 грн. та зберігав їх у себе.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив заздалегідь не обіцяне отримання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто скоїв злочин передбачений ст. 198 КК України.

Крім цього, 12.07.2006 року ОСОБА_2, з метою скоєння пограбування в групі осіб за попередньою змовою з ОСОБА_3, біля 04 год. 00 хв. на вул. Воробкевича в м. Трускавці Львівської області, підійшовши до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, почав вимагати в ОСОБА_5 гроші та стільниковий телефон. Коли останній відмовився виконати його вимогу щодо передачі вказаних речей, то ОСОБА_2 наніс йому удар ногою в область грудей, від якого той впав. Коли ОСОБА_6 намагалась захистити ОСОБА_5, то ОСОБА_2 наніс їй удар кулаком в голову, від чого остання також впала та втратила свідомість. В момент, коли ОСОБА_5 намагався втекти, ОСОБА_3 наздогнав його, та продовжив наносити йому удари. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито викрали в ОСОБА_5 його особисті речі, а саме: стільниковий телефон марки "Nokia N 70" вартістю 2300.00 грн. зі стартовим пакетом "Київстар" вартістю 50 грн., на рахунку якого було 4.96 грн.; золотий годинник вартістю 2500 доларів США, що по курсу НБУ станом на 12.07.2006 року становить 12500.00 грн., гроші в сумі 70.00 грн., а всього відкрито викрали майна ОСОБА_5 на загальну суму 14924.96 грн. В подальшому ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_6, яка лежала на землі непритомна, скориставшись її безпорадним станом, відкрито викрав у неї її особисті речі: сережки з металу білого кольору вартістю 54.10 грн.; одну сережку срібну вартістю 25.00 грн.; перстень срібний вартістю 46.50 грн.; перстень з металу білого кольору вартістю 10.00 грн.; золоте кільце вартістю 286.80 грн.; браслет срібний вартістю 30.00 грн.; кулон-підвіску срібну вартістю 60.00 грн.; ланцюжок срібний вартістю 70.00 грн., а всього відкрито викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 582.40 грн. Всього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, відкрито викрали майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на загальну суму 15507.36 грн.

Вказаними діями ОСОБА_2, відкрито викрав чуже майно (грабіж), за попередньою змовою в групі осіб, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, тобто скоїв злочин передбачений ст. 186 ч. 2 КК України.

12.07.2006 року ОСОБА_3, з метою скоєння пограбувань в групі осіб за попередньою змовою з ОСОБА_2, біля 04 год. 00 хв. на вул. Воробкевича в м. Трускавці Львівської області, підійшовши до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, почали вимагати в ОСОБА_5 гроші та стільниковий телефон. Коли останній відмовився виконати його вимогу щодо передачі вказаних речей, то ОСОБА_2 наніс йому удар ногою в область грудей, від якого той впав. Коли ОСОБА_6 намагалась захистити ОСОБА_5, то ОСОБА_2 наніс їй удар кулаком в голову, від чого . остання також впала та втратила свідомість. В момент, коли ОСОБА_5 намагався втекти, ОСОБА_3 наздогнав його та продовжив наносити йому удари. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито викрали в ОСОБА_5 його особисті речі, а саме: стільниковий телефон марки "Nokia N 70" вартістю 2300.00 грн. зі стартовим пакетом "Київстар" вартістю 50 грн., на рахунку якого було 4.96 грн.; золотий годинник вартістю 2500 доларів США, що по курсу НБУ станом на 12.07.2006 року становить 12500.00 грн., гроші в сумі 70.00 грн., а всього відкрито викрали майна ОСОБА_5 на загальну суму 14924.96 грн. В подальшому ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_6, яка лежала на землі непритомна, та скориставшись її безпорадним станом, відкрито викрав у неї її особисті речі: сережки з металу білого кольору вартістю 54.10 грн.; одну сережку срібну вартістю 25.00 грн.; перстень срібний вартістю 46.50 грн.; перстень з металу білого кольору вартістю 10.00 грн.; золоте кільце вартістю 286.80 грн.; браслет срібний вартістю 30.00 грн.; кулон-підвіску срібну вартістю 60.00 грн.; ланцюжок срібний вартістю 70.00 грн., а всього відкрито викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 582.40 грн. Всього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, відкрито викрали майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на загальну суму 15507.36 грн.

Вказаними  діями ОСОБА_3, відкрито викрав чуже майно (грабіж), за попередньою змовою в групі осіб, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, тобто скоїв злочин передбачений ст. 186 ч. 2 КК України.

ОСОБА_4 11.07.2006 року близько 23 год. 00 хв. з метою вчинення крадіжки чужого майна з проникненням у приміщення магазину «Рукавичка» ТзОВ «Львівхолод» на вул. Данилишиних 9 в м. Трускавці, де він раніше працював охоронцем, зробивши дублікат ключів від вхідних дверей магазину, відчинив вхідні двері магазину, забіг в середину та таємно викрав два пакети з грошима на суму 5269.21 грн., однак втікаючи з місця події один пакет з грошима на сумі 4119.50 грн. втратив, чим не довів до кінця свій злочинний умисел спрямований на крадіжку чужого майна в сумі 5269.21 грн. з незалежних від нього причин, оскільки, побоюючись бути затриманим працівниками міліції, з місця скоєння злочину втік.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїв крадіжку з проникненням у приміщення, не довівши її до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто скоїв злочин передбачений ст. ст. 15, 185 ч.З КК України.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в скоєних злочинах,   щиро розкаюється у вчиненому та просить суд не застосовувати до нього суворе покарання, а по суті пред'явленого йому обвинувачення пояснив, що 11.07.2006 року він домовився зустрітись з ОСОБА_4, біля свого будинку приблизно в 23.00 год. ОСОБА_4 сказав йому, що має до нього серйозну справу. Він також подзвонив до свого знайомого ОСОБА_3 та сказав йому, щоб той чекав на нього приблизно в 23.00 біля під'їзду. Коли він вийшов з під'їзду, то побачив, що на лавці сидів ОСОБА_4 та ОСОБА_3. До нього підійшов ОСОБА_4 та запитав, що тут робить ОСОБА_3. Він відповів, що якщо є серйозна справа, то ОСОБА_3 може йти з ними. ОСОБА_4 не заперечував, однак про те, яку він має до нього справу так і не сказав. ОСОБА_4 запитав у нього чи має він гроші, так як їм необхідно купити гумові рукавиці. Він сказав, що грошей в нього немає. Тоді він запитав в ОСОБА_3 чи має він гроші, так як їм необхідно купити гумові рукавиці. ОСОБА_3 сказав, що грошей в нього немає, але він може їх взяти в своєї мами. Вони вийшли на вул. І. Мазепи та зупинили таксі. На таксі вони заїхали до магазину «Вишенька», що по вул. П. Сагайдачного в м. Трускавці біля якого знаходилась аптека та неподалік якого проживав ОСОБА_3 ОСОБА_3 підійшов до вікон квартири в якій він проживає та яка знаходиться над магазином «Вишенька» та закликав свою маму. Його мама виглянула в вікно. ОСОБА_3 попросив маму скинути йому 4.00 грн., що вона й зробила. Взявши гроші ОСОБА_3 пішов в аптеку та купив гумові рукавиці. Придбавши рукавиці, він пішов до таксі та сів на переднє крісло. ОСОБА_4 сказав водієві таксі їхати на вул. Стебницьку. Приїхавши на вул. Стебницьку ОСОБА_4 сказав йому йти з ним, а ОСОБА_3 залишитись в таксі та чекати на них.

Він з ОСОБА_4 підійшов до магазину «Рукавичка». ОСОБА_4 біля магазину передав йому гумові рукавиці та повідомив, що вони йдуть вчиняти крадіжку. Він відмовився йти з ним в магазин та вчиняти крадіжку. Тоді ОСОБА_4 сказав йому чекати біля магазину, а сам, одягнувши шапку та рукавиці, відкривши вхідні двері магазину, проник всередину. Він, побачивши, що ОСОБА_4 проник в приміщення магазину «Рукавичка» розвернувся та пішов в ту сторону де на них чекало таксі. Через декілька хвилин його наздогнав ОСОБА_4, який щось тримав в руках. Вони сіли в таксі. ОСОБА_4 сказав таксисту їхати на вул. Дрогобицьку. Там вони всі троє вийшли з таксі. ОСОБА_4 закликав його в сторону та дав йому гроші. Скільки грошей йому дав ОСОБА_4 він не знає. Так як він їх не перераховував. Потім ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3, дав йому 10.00 грн. та поліетиленовий кульок. Що було в тому кульку він не знає. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_3 викинути цей поліетиленовий кульок в сміття. Після чого він разом з ОСОБА_3 пішли в кафе «Абордаж», де пили пиво та горілку. За замовлення він розраховувався особисто. Після чого він разом з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння приблизно в 2.30 год. 12.07.2006 року, повертаючись додому, йшли по вул. Стебницькій. Там вони звернули на доріжку, яка проходить біля ресторану «Стара Броварня». Там вони побачили що по дорозі вниз до залізничного вокзалу йшли невідомі їм чоловік та жінка. Вони вирішили пограбувати їх. Вони підійшли до них та почали розмову. Він сказав незнайомому чоловікові, щоб він віддав йому свої гроші та стільниковий телефон. Незнайомий мужчина сказав, що в нього є лише 70.00 грн. та він готовий їх віддати, щоб не створювати собі проблем. Тоді він вдарив незнайомого мужчину ногою в живіт. В цей момент незнайома жінка намагалась захисти цього мужчину. Тоді він вдарив її кулаком в голову, від чого вона впала на землю. Незнайомий мужчина почав втікати в сторону залізничного вокзалу. ОСОБА_3 наздогнав його та продовжував наносити йому удари по різних ділянках тіла. Потім вони забрали в незнайомого мужчини стільниковий телефон марки "Nokia N 70", годинник та гроші в сумі 70.00 грн. Потім він підійшов до жінки, яка лежала на землі та зняв з неї ювелірні прикраси, які вона мала на собі. ОСОБА_3 взяв незнайому жінку на руки та відніс її в сторону від дороги, щоб ніхто з перехожих не замітив її.

Крім визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 198 КК України доведена й іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували   учасники   судового   розгляду   і   фактичні   обставини   справи   ніким   не оспорювались. На думку суду підсудний та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст. 186 ч.2, 198 КК України, з чим погоджуються як він так й інші учасники процесу, оскільки ОСОБА_2 своїми навмисними діями, маючи прямий умисел, корисливу мету та мотив відкрито викрав чуже майно за попередньою змовою з ОСОБА_3 та своїми навмисними діями, маючи прямий умисел, корисливу мету та мотив, отримав та зберігав майно одержане ОСОБА_4 злочинним шляхом.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину.

При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_2, суд приймає до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно по місцю проживання та робота, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не стоїть, та обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, щиро розкаюється у вчиненому та просить суд не застосовувати до нього суворе покарання, а по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що 11.07.2006 року йому передзвонив його знайомий ОСОБА_2 та сказав, що їм необхідно зустрітись. В призначений для зустрічі час, близько 23.00 год., він підійшов до під'їзду будинку в якому проживав ОСОБА_2, сів на лавку та чекав на ОСОБА_2. В цей час до нього підійшов ОСОБА_4 та запитав де ОСОБА_2. Той відповів, що він теж його чекає. ОСОБА_4 сів на лавку і вони вдвох мовчки чекали на ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 вийшов з будинку, то він з ОСОБА_4 відійшли в сторону і про щось говорили. Потім ОСОБА_2 запитав в нього чи має він гроші, так як їм треба купити гумові рукавиці. Він сказав, що грошей в нього немає, але він може взяти гроші в своєї мами. Коли вони вийшли на вул. І. Мазепи, ОСОБА_4 зупинив таксі та вони втрьох поїхали до його будинку. Таксі зупинилось біля магазину «Вишенька», що по вул. П. Сагайдачного в м. Трускавці. Він вийшов з машини, підійшов до вікон квартири в якій він проживає та яка знаходиться над магазином «Вишенька» та закликав свою маму. Його мама виглянула  в вікно. Він попросив маму скинути йому 4.00 грн., що вона й зробила. Взявши гроші він пішов в аптеку та купив гумові рукавиці. Потім він пішов до таксі, в якому на нього чекали ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Він сів в таксі на переднє крісло. Тоді ОСОБА_4 сказав 4 таксистові, щоб він їхав на вул. Стебницьку. За дорожнім кільцем на вул. Стебницькій ОСОБА_4 сказав таксистові повернути ліворуч біля магазину «Технолюкс». Таксі заїхало на площадку біля одного з будинків. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 сказали таксистові, що вони зараз повернуться та розрахуються за таксі, а щоб таксист не переживав, то вони залишили його. Він сидів в машині та курив, таксист читав газету. Приблизно через ЗО хвилин хлопці повернулись, сіли в машину. ОСОБА_4 сказав таксистові їхати на вул. Дрогобицьку. Там ОСОБА_4 запитав в таксиста скільки коштують його послуги та заплатив йому гроші. Вони втрьох вийшли з машини. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 відійшли в сторону та про щось говорили. Потім ОСОБА_4 підійшов * до нього та дав йому 10.00 грн. Також він дав йому поліетиленовий пакет та попросив його викинути в сміття. Він не заглядав в пакет та не знає що в ньому було. Цей пакет він викинув в смітник. В який саме смітник він не пригадує. Після чого він разом з ОСОБА_2 вирішили піти в кафе «Абордаж». Там вони пили пиво та горілку. Після чого вони, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, приблизно в 2.30 год. 12.07.2006 року, повертались з кафе «Абордаж» додому. Зайшовши на вул. Стебницьку вони звернули на доріжку, яка знаходиться біля ресторану «Стара Броварня». Там вони побачили що по дорозі вниз до залізничного вокзалу йшли невідомі їм чоловік та жінка. Вони вирішили пограбувати їх. Вони підійшли до них та почали розмову. ОСОБА_2 сказав незнайомому чоловікові, щоб той віддав йому стільниковий телефон та гроші. Незнайомий мужчина сказав, що він не хоче мати ніяких проблем та готовий віддати 70.00 грн., які в нього є. Тоді ОСОБА_2 вдарив незнайомого мужчину ногою в живіт. В цей момент невідома жінка намагалась захистити цього мужчину. ОСОБА_2 вдарив її рукою в голову. Від удару вона впала та втратила свідомість. Незнайомий мужчина почав втікати в сторону залізничного вокзалу. Він наздогнав його та продовжував наносити йому удари по різних ділянках тіла. Потім вони забрали в незнайомого мужчини стільниковий телефон марки "Nokia N 70", годинник та гроші в сумі 70.00 грн. Потім ОСОБА_2 підійшов до жінки, яка лежала на землі та зняв з неї ювелірні прикраси, які вона мала на собі. Він підняв незнайому жінку на руки та відніс в сторону від дороги, щоб ніхто з перехожих не замітив її.

Крім визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України доведена й іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду і фактичні обставини справи ніким не оспорювались. На думку суду підсудний та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ст. 186 ч.2 КК України, з чим погоджуються як він так й інші учасники процесу, оскільки ОСОБА_3 своїми навмисними діями, маючи прямий умисел, корисливу мету та мотив відкрито викрав чуже майно за попередньою змовою з ОСОБА_2.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину.

При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_3, суд приймає до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно по місцю проживання, знаходиться на обліку в лікаря-психіатра з діагнозом органічний розлад змішаної етіології (перинатальна патологія, ЧМТ) у вигляді стійкого помірно вираженого астено-невротичного синдрому, та обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 15, 185 ч.З КК України, щиро розкаюється у вчиненому та просить суд не застосовувати до нього суворе покарання, а по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що з 15.05.2006 року він працював в магазині «Рукавичка» ТзОВ «Львівхолод» на посаді охоронця. Він мав постійний доступ до ключа вхідних дверей магазину «Рукавичка». Він вирішив обікрасти вказаний магазин. З цією метою він виготовив дублікат ключа від вхідних дверей магазину. Для здійснення крадіжки він вирішив залучити ОСОБА_2. Він домовився зустрітись з ОСОБА_2, біля його будинку 11.07.2006 року приблизно в 23.00 год., сказавши що має до нього серйозну справу, однак не сказав яку саме. Підійшовши до під'їзду будинку, в якому проживав ОСОБА_2 він побачив ОСОБА_3, якого він знав з вигляду, так як вони навчались в одній школі. Він сів на лавку біля під'їзду та чекав на ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 вийшов з під'їзду, він запитав в нього, що тут робить ОСОБА_3 ОСОБА_2 відповів, що це його хороший знайомий і що якщо є якась серйозна справа, то він може йти з ними. Він запитав в ОСОБА_2 чи має він гроші, так як їм треба купити гумові рукавиці. ОСОБА_2 сказав, що в нього немає грошей. Тоді ОСОБА_2 запитав в ОСОБА_3 чи є в нього гроші, так як їм потрібно купити гумові рукавиці. ОСОБА_3 сказав, що він може взяти гроші в своєї мами. Вони вийшли на вул.  І.  Мазепи та зупинили таксі.  На таксі вони заїхали до магазину «Вишенька», що по вул. П. Сагайдачного в м. Трускавці. ОСОБА_3 підійшов до вікон квартири в якій він проживає та яка знаходиться над магазином «Вишенька» та закликав свою маму. Його мама виглянула в вікно. ОСОБА_3 попросив маму скинути йому 4.00 грн., що вона й зробила. Взявши гроші ОСОБА_3 пішов в аптеку, яка знаходилась поруч та купив гумові рукавиці. Потім ОСОБА_3 пішов до таксі та сів на переднє крісло. Він сказав водієві таксі їхати на вул. Стебницьку. Приїхавши на вул. Стебницьку він сказав ОСОБА_2 йти з ним, а ОСОБА_3 залишитись в таксі та чекати на них. Так вони і зробили. Він з ОСОБА_2. пішли до магазину «Рукавичка». Він біля магазину передав ОСОБА_2 гумові рукавиці та повідомив, що вони йдуть вчиняти крадіжку. ОСОБА_2 відмовився йти з ним в магазин та вчиняти крадіжку. Тоді він сказав йому чекати біля магазину, а сам, одягнувши шапку та рукавиці, відкривши вхідні двері магазину проник всередину. Після чого він відкрив металеву решітку, яка була зачинена навісним замком, ключ від якого в нього був. Він знав, що треба діяти швидко, так як приблизно за 45 секунд спрацює сигналізація. Він знав, що гроші знаходяться в сейфі в кабінеті директора. Ключ від сейфу знаходиться в шухляді письмового стола головного бухгалтера. Він відразу побіг в кабінет бухгалтера, взяв ключ від сейфу, забіг в кабінет директора, відкрив сейф взяв два пакети з грошима та біг з ними в напрямку вхідних дверей. В цей момент пакети з грошима в нього випали на підлогу. Також, він згадав, що залишив в кабінеті директора на столі замок з ключем, який він зняв з металевої решітки. Він побіг назад, забрав залишений ним на столі директора замок з ключем та повернувся до місця де в нього випали пакети з грішми. Там він знайшов один пакет. Другого пакета з грошима він знайти не міг та не мав на це часу, так як вже спрацювала сигналізація. Після того він вибіг на вулицю. ОСОБА_2 біля магазину вже не було. Тоді він побіг в ту сторону де стояло таксі. Підбігаючи до таксі, він побачив ОСОБА_2. Вони сіли в таксі та він сказав таксисту їхати на вул. Дрогобицьку. Там він заплатив таксисту 30.00 грн. за те, що він їх возив. Вони втрьох вийшли з таксі. Він відійшов з ОСОБА_2 в сторону та поділив гроші приблизно навпіл, точно не пригадує. Рукавиці, шапку та замок, який він зняв з решітки, він поклав в поліетиленовий пакет, який віддав ОСОБА_3 та сказав, щоб він викинув цей пакет в сміття. Також він дав ОСОБА_3 10.00 грн. Після чого він пішов додому і ліг спати. Куди пішли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йому невідомо. Приблизно в 24.00 год. до нього передзвонили працівники державної служби охорони і повідомили, що хтось відчинив магазин «Рукавичка». Він одягнувся та пішов в магазин «Рукавичка». Він разом з працівниками державної служби охорони все в магазині оглянули та викликали працівників міліції.

Крім визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини, його вина у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 15, 185 ч. З КК України доведена й іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду і фактичні обставини справи ніким не оспорювались. На думку суду підсудний та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ст. ст.  15, 185 ч.З КК України, з чим погоджуються як він так й інші учасники процесу, оскільки , ОСОБА_4 своїми навмисними діями, маючи прямий умисел, корисливу мету та мотив, проникнувши в магазин «Рукавичка», таємно викрав чуже майно.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину.

При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_4, суд приймає до уваги обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що підсудний з'явився з зізнанням, свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, до кримінальної відповідальності  притягується вперше, характеризується позитивно по місцю проживання та робота, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не стоїть, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Керуючись ст. ст. 15,185 ч. 3,186 ч. 2,198 КК України, ст.ст. 70, 75, 76, 323, 324, 325 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком п'ять років.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України і призначити йому покарання за ст. 198 КК України у виді позбавлення волі строком два роки.

На підставі статті 70 КК України ОСОБА_2 визначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років з іспитовим строком 3 роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1)  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

2)             повідомляти  органи  кримінально -  виконавчої системи  про  зміну місця проживання, роботи або навчання;

3)             періодично з'являтися для реєстрації в органи  кримінально - виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років з іспитовим строком З роки.

На підставі  статті  76 КК України покласти  на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1)  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

2)             повідомляти  органи  кримінально - виконавчої системи  про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3)             періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 15, 185 ч. З КК України і призначити йому покарання за ст. ст. 15, 185 ч. З КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки з іспитовим строком 3 роки.

На підставі  статті  76  КК  України  покласти   на  засудженого  ОСОБА_4 наступні обов'язки:

4)             не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

повідомляти   органи   кримінально  -  виконавчої  системи   про  зміну  місця проживання, роботи або навчання;

6) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокуратури м. Трускавця до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Львівській області вартість експертизи в сумі 188 грн.30 коп.

Цивільний позов прокуратури м. Трускавця до ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Львівській області вартість експертизи в сумі 376 грн.60 коп.

Речові докази, а саме: кофту, штани, бюстгальтер, труси, які належать потерпілій ОСОБА_6 та знаходяться в кімнаті зберігання речей Трускавецького MB УМВСУ у Львівській області повернути ОСОБА_6.

Речові докази, а саме: мобільний телефон «Nokia N70», стартовий пакет «Київстар», паперову коробку, книжечдсу з написом «Гарантійна карта», книжечку «Руководство по эксплуатации», книжечку «Настройка подключений» та книжечку «Xpress Print», які належать потерпілому ОСОБА_5 та знаходяться в кімнаті зберігання речей Трускавецького MB УМВСУ у Львівській області повернути ОСОБА_5.

Речові докази, а саме: два срібні перстні, один золотий перстень, наручний браслет та кульчики, які належать ОСОБА_6 та знаходяться в кімнаті зберігання речей Трускавецького MB УМВСУ у Львівській області повернути ОСОБА_6

Речі, а саме: пульт дистанційного керування марки «ТОХІ» та зв'язку ключів з біркою з написом «100», які належать ОСОБА_2 та знаходяться в кімнаті зберігання речей Трускавецького MB УМВСУ у Львівській області повернути ОСОБА_2.

Речові докази, а саме: одну грошову банкноту номіналом 200.00 грн., одну грошову банкноту номіналом 100.00 грн., дві грошові банкноти номіналом 50.00 грн., чотири грошові банкноти номіналом 20.00 грн., п'ять грошових банкнот номіналом 10.00 грн., які належать ТзОВ «Львівхолод» та знаходяться в фінансово-економічному відділі Трускавецького MB УМВСУ у Львівській області повернути ТзОВ «Львівхолод».

Речові докази, а саме: одну монету номіналом 50 копійок, одну грошову банкноту номіналом 1.00 грн., двадцять дев'ять грошових банкнот номіналом 2.00 грн., двадцять шість грошових банкнот номіналом 5.00 грн., двадцять дві грошові банкноти номіналом 10.00 грн., вісімнадцять грошових банкнот номіналом 20.00 грн., тридцять три грошові банкноти номіналом 50.00 грн., 10 грошових банкнот номіналом 100.00 грн., три грошові банкноти номіналбм 200.00 грн. та аркуш паперу з написами, які належать ТзОВ «Львівхолод» та знаходяться в фінансово-економічному відділі Трускавецького MB УМВСУ у Львівській області повернути ТзОВ «Львівхолод».

Речовий доказ, CD диск фірми Verbatim з системи відео спостереження, який належить ТзОВ «Львівхолод» та знаходиться в матеріалах кримінальної справи повернути. ТзОВ «Львівхолод».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту прбґопЬшення.