Справа №2-а-72/06
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Рибачука А.І., при секретарі Стецівці М.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Потічної Н.Ю., розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до виконавчого комітету Трускавецької міської ради про визнання незаконними: рішення міжвідомчої комісії виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_1 від 27.07.1993 року, рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_2 від 04.06.1996 року, рішення міжвідомчої комісії виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_3 від 27.01.1998 року, пунктів 1, 2 рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_4 від 10.09.1998 року, рішення міжвідомчої комісії виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_5 від 22.06.1999 року, третя особа - ОСОБА_3.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Трускавецької міської ради про визнання незаконними: рішення міжвідомчої комісії виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_1 від 27.07.1993 року, рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_2 від 04.06.1996 року, рішення міжвідомчої комісії виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_3 від 27.01.1998 року, пунктів 1, 2 рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_4 від 10.09.1998 року, рішення міжвідомчої комісії виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_5 від 22.06.1999 року, третя особа - ОСОБА_3, посилаючись на те, що виконавчий комітет Трускавецької міської ради прийняттям вказаних рішень неодноразово порушував норми чинного законодавства та його права.
В ході судового розгляду справи представником відповідача заявлено клопотання та подана суду заява з проханням відмовити позивачу в задоволенні його позову в зв'язку з пропуском ним строку для звернення з позовом до адміністративного суду.
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання представника відповідача щодо відмови в задоволенні адміністративного позову в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Третя особа, ОСОБА_3, підтримав клопотання представника відповідача, просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позову в зв'язку з пропуском ним строку для звернення з позовом до адміністративного суду.
Заслухавши думку позивача, представника позивача, представника відповідача, третьої особи, суд вважає, що клопотання про відмову в задоволенні адміністративного позову в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду підлягає задоволенню з наступних підстав.
Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням та подав заяву в якій просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Посилання позивача та його представника на те, що річний строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений, так як позивач дізнався про існування рішень, які він оспорює, лише в лютому 2006 року не може бути підставою для відхилення клопотання відповідача, так як відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд приходить до висновку, що позивач повинен був дізнатись про порушення свого права з моменту коли він почав користуватись придбаним ним майном, тобто з 2001 року, так як станом на 2001 рік приміщення кафе-бару «13 стільців» підприємця ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 вже було повністю збудоване та функціонувало, що ствердили в судовому засіданні, як сам позивач, так і представник відповідача та третя особа. Крім того, вказані обставини стверджуються рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_4 від 10.09.1998 року, яким затверджено акт державної технічної комісії про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, а саме кафе-бару підприємця ОСОБА_3 по АДРЕСА_1.
Також суд приходить до висновку, що позивач знав про порушення свого права ще з 2004 року, так як він в 2004 році звертався з скаргами до голови Львівської обласної ради, міського голови м. Трускавця та головного державного санітарного лікаря Львівської області. Вказане стверджується відповіддю на скаргу ОСОБА_2 наданою головним державним санітарним лікарем Львівської області №6365/02 від 16.12.2004 року, яка позивачем долучена до позовної заяві та в якій головний державний санітарний лікар повідомляє ОСОБА_2 про те, що бар «13 стільців» підприємця ОСОБА_3, який знаходиться в м. Трускавці по АДРЕСА_1 функціонує з 1998 року. Весною 2003 року розпочаті роботи по обладнанню критої літньої площадки і на момент надання відповіді фактично завершені.
Відповідно до статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Посилання позивача та його представника на те, що позов стосується визнання незаконними правових актів органу місцевого самоврядування, а відповідно на позовні вимоги позовна давність не поширюється, так як відповідно до п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, не може бути підставою відхилення клопотання відповідача, так як правовідносини, які є предметом даного позову, регулюються Цивільним кодексом Української РСР, чинним на момент їх виникнення та існування, а Цивільний кодекс
України, на норми якого посилається позивач та його представник, набрав чинності 01.01.2004 року.
Позивачем пропущено трирічний строк позовної давності встановлений статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент виникнення та існування спірних правовідносин, так як право власності позивача на квартиру АДРЕСА_1 виникло на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2001 року.
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Керуючись статтями 11, 99,100,158 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до виконавчого комітету Трускавецької міської ради про визнання незаконними: рішення міжвідомчої комісії виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_1 від 27.07.1993 року, рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_2 від 04.06.1996 року, рішення міжвідомчої комісії виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_3 від 27.01.1998 року, пунктів 1, 2 рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_4 від 10.09.1998 року, рішення міжвідомчої комісії виконавчого комітету Трускавецької міської ради НОМЕР_5 від 22.06.1999 року, третя особа - ОСОБА_3.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії адміністративного суду апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.