Справа № 2-4017/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2010 року м. Кілія
23 липня 2010 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бошкова М.І.
при секретарі Іваненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
про
визнання права власності на спадщину
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання, в якому вказала, що після смерті своїх батьків вона фактично прийняла спадщину, є єдиною спадкоємицею, що претендує на спадкове майно. У зв'язку з відсутністю належно-оформлених прав на спадкове майно та неможливістю оформити такі права інакше, ніж у судовому порядку, позивачка просить суд визнати за нею право на спадщину на житловий будинок в порядку спадкування після смерті спадкодавців та, відповідно, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. К.Цеткін, 11 на земельній ділянці площею 289,0 кв.м..
Представник позивачки у судовому засіданні підтвердила пред'явлені позовні вимоги.
Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовими відносинами, а саме:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серія II-УР № 043204 від 29.10.1960 року.
Рішенням виконкому Вилківської міської ради № 61 від 11.03.1964 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була надана земельна ділянка площею 311,0 кв.м., що розташована в м. Вилкове Кілійського району по вул. К.Цеткін, За (нин. № 11) з метою будівництва на ній житлового будинку, про що був складений акт винесення в натурі меж земельної ділянки. Збудований будинок був прийнятий до експлуатації актом про закінчення будівництва та вводу до експлуатації, складеного приймальною комісією та затверджений рішенням виконкому № 147 від 09.12.1993 року.
ОСОБА_2 помер 17.03.1982 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія ІІ-ЖД № 331682 від 18.03.1982 року.
Мати позивачки, ОСОБА_3, (після укладення шлюбу з ОСОБА_4 - ОСОБА_4) померла 01.12.2009 року, як вказано в свідоцтві про смерть серія 1-ЖД № 201620 від 02.12.2009 року. Чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_4 помер 01.10.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ЖД № 109940 від 01.10.2007 року.
Після смерті спадкодавців, окрім позивачки, залишився спадкоємець ОСОБА_6, сестра позивачки, що відповідно до заяви від 23.06.2010 року відмовляється від прийняття спадщини після смерті свого батька та матері на користь позивачки. Заява посвідчена секретарем виконкому Вилківської міськради та зареєстрована під № 300.
В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» 02.06.2010 року вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який знаходиться в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. К.Цеткін, 11 складається з: літ. А - житловий будинок (складається з 1-1 коридор, 1-2 кухня, 1-3 житлова кімната, 1-4 житлова кімната, 1-І прихожа), літ. Б -літня кухня, літ. В - сарай, літ. Г - вбиральня, № 1-І - надвірні споруди та розташований на земельній ділянці площею 289,0 кв.м..
Згідно з статтею 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права ипягногті- кпясник мяйня може ппел'явити позов поо визнання його права власності, якщо це право
оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки. Як встановлено ч. З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.05.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про призначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватися у судовому порядку.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
У судовому засіданні судом було встановлено, що позивачка, як наслідок смерті спадкодавців, фактично прийняла спадщину відповідно до положень ст. 1270 ЦК України, так як на момент смерті постійно проживала разом з спадкоємцем та не відмовлялася від прийняття спадщини у встановленому законодавством порядку. Спадкоємиць, після фактичного прийняття спадщини, не зверталася до нотаріальної кантори за належним оформленням спадкових прав, правовстановлюючі документи на нерухоме майно під час житті батьків позивачки оформлені належним чином не були, інший спадкоємець за законом не претендує на спадщину, а у зв'язку з відсутністю документу, підтверджуючого належність спадкодавцю спадкового майна, на даний момент оформлення спадкових прав позивачки на таке майно можливе лише у судовому порядку. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, судом не виявлено.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представника позивачки у судовому засіданні, беручі до уваги досліджені факти правонаступництва, у тому числі й спадкових прав спадкодавців законним спадкоємцям, та у зв'язку з неможливістю оформити спадкові права інакше, ніж у судовому засіданні, суд вважає пред'явлений позов, таким, що є заснованим на законі, не порушує законних прав та інтересів інших осіб, невизнане право підлягає захисту відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, тобто, шляхом визнання такого права, а тому, враховуючі вищенаведене, задовольняє позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. З, 4, 8, 107, 209, 210, 212-215 ЦПК України та ст. ст. 15, 16,316,318,319,328,331 ч.2, 386 та 392, 1261-1268 ЦК України суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. К.Цеткін, 11 після смерті ОСОБА_5, померлої 01.12.2009 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. К.Цеткін, 11 на земельній ділянці площею 289,0 кв.м..
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_7