Справа № 2а-2189/09/0770

Рядок статзвітності № 6.14

Код 06

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2009 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Большакова О.О., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за адміністративним позовом Начальника Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та примусове видворення за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадянина Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та примусове видворення громадянина Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути позову заяву про примусове видворення громадянина Індії ОСОБА_1 без участі представника Чопського прикордонного загону.

Відповідач подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнає повністю та просить розглянути позову заяву про його примусове видворення з території України без його участі.

Відповідно до статті 122 частини 3 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Громадянин Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 28 березня 2009 року був затриманий Прикордонною поліцією Словацької Республіки, на напрямку 334 прикордонного знаку, відділу прикордонної служби "Паладь - Комарівці" Ужгородського району, Закарпатської області, за незаконне перетинання державного кордону із України в Словаччину поза пунктом пропуску через державний кордон України в складі групи осіб, та о 14.30 годині 28.03.2009 року переданий представникам Державної прикордонної служби України, в ході проведення офіційної прикордонно-представницької зустрічі.

В ході вивчення матеріалів справи відповідача, можна прийти до висновку, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком Іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб, використовуючи при цьому міжнародні злочинні угрупування.

На території України відповідач перебуває незаконно, не має документів, має намір незаконно потрапити до інших країн, ухилятиметься від виїзду з України добровільно. Тому позивач просить затримати відповідача та примусово видворити з України до країни походження. Пояснив також, що бажав потрапити до країн західної Європи з метою працевлаштування для забезпечення свого проживання та бажання повернутися до країни походження не має.

Відповідно до статті 32 частини 5 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без

громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Доказів правомірності перебування відповідача на території України (зокрема, отримання ним статусу біженця або відповідного звернення) суду подано не було.

Враховуючи спроби відповідача незаконно перетнути український кордон із суміжними державами, відсутність у відповідача документів, коштів, за які може повернутися додому, а також відсутність на території України родичів, суд робить висновок про можливість відповідача ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку.

Отже, позовні вимоги про затримання та примусове видворення відповідача до країни походження слід задовольнити частково.

Щодо позовної вимоги щодо утримування відповідача на термін до шести місяців з розміщенням в пункті тимчасового тримання Чопського прикордонного загону, така задоволенню не піддягає, оскільки писання щодо місця утримання не входить до компетенції адміністративного суду.

На підставі наведеного, відповідно до статті 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Начальника Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та примусове видворення за межі України - задовольнити частково.

Затримати громадянина Індії ОСОБА_1, 01 січня 1967року народження.

Примусово видворити громадянина Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до країни походження.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набуває законної сили у разі відсутності заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги у встановлені законом строки