ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2006 р.                                                                                Справа №  10/124

За позовом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Новоселиця Чернівецької області

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Новоселиця Чернівецької області

про припинення підприємницької діяльності

Суддя Т.І.Ковальчук

Секретар судового засідання  Стаховська Н.М.

Представники:

Від позивача -Робуляк І.Я., головний державний податковий інспектор, дов. № 709/9/10-007 від 20.02.2006 р.

Від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про припинення підприємницької діяльності у зв'язку з тим, що останній більше року не подає до органів державної податкової служби податкові декларації, передбачені чинним законодавством.

Ухвалою від 21.06.2006 р. справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 18.07.2006 р. за участю представників сторін, від відповідача витребувано пояснення на позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з Законом України “Про систему оподаткування” відповідач як приватний підприємець є платником податків (обов'язкових платежів) і зобов'язаний подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів. Зокрема на підставі ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи повинні подавати декларації протягом 40 календарних днів наступних за останнім календарним днем податкового кварталу (півріччя), однак відповідач більше року не подає до Новоселицької МДПІ податкову звітність з будь-якого податкового платежу, що є підставою для звернення податкового органу до господарського суду з позовом про припинення підприємницької діяльності відповідача.

Письмових пояснень на позов відповідач не надав.

Ухвалою від 18.07.2006 р. розгляд справи було відкладено на 31.07.2006 р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.

У судове засідання 31.07.2006 р. відповідач повторно не з'явився. Оскільки наявними у справі поштовими повідомленнями засвідчується вручення відповідачеві ухвал суду про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи, неявка відповідача на виклик суду та неподання пояснень на позов не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи, тому суд розглядає справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що відповідач не подає податкову звітність з 2004 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи,  з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою і з 2004 року не подає до Новоселицької МДПІ документів податкової звітності.

Так, зі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця видно, що відповідач зареєстрований як приватний підприємець 21.10.2004 р., згідно з довідкою державного реєстратора Новоселицької районної державної адміністрації від 31.05.2006 р. № НОМЕР_1 відповідач станом на 31.05.2006 р. з державного реєстру фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не виключений,  згідно з довідкою Новоселицької МДПІ  від 02.06.2006 р. № НОМЕР_2 відповідач не подає податкову звітність з 21.10.2004 р., боргу по платежах до бюджету не має (довідка Новоселицької МДПІ від 31.05.2006 р. № НОМЕР_3).

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з підпунктом 4.1.4 б) пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ передбачено подання декларацій за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю -протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Вказані вимоги відповідачем були порушені, неподання податкових декларацій відповідачем мало місце протягом періоду, що більше одного року, і триває на день розгляду справи судом.

У відповідності до ч. 6 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання ліквідується, зокрема, у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 247 ГК України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації на підставі рішення суду.

Підстави і порядок скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання-фізичної особи,  яка здійснюється у формі припинення підприємницької діяльності, регламентуються Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.

Згідно з ч. 2 ст. 46 цього Закону однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно з п. 17  ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

За таких обставин позов належить задовольнити, судовий збір стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.  Припинити підприємницьку діяльність приватного підприємця ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_4.

3. Стягнути з  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_4, судовий збір у сумі 3,40 грн. на користь Державного бюджету України (отримувач -ВДК у м. Чернівці, Банк УДК в Чернівецькій області, МФО 856135, код 23246436, розрахунковий рахунок 31117095600002).

 4. У день набрання постановою законної сили надіслати її копію державному реєстратору за місцем реєстрації  приватного підприємця ОСОБА_1 для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення його підприємницької діяльності.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративого судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі, проголошена і підписана 31 липня 2006 року.