ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2006 р.                                                                                Справа №  10/125

За позовом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Новоселиця Чернівецької області

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Новоселиця Чернівецької області

про припинення підприємницької діяльності

Суддя Т.І.Ковальчук

Секретар судового засідання  Стаховська Н.М.

Представники:

Від позивача -Робуляк І.Я., головний державний податковий інспектор, дов. № 709/9/10-007 від 20.02.2006 р.

Від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про припинення підприємницької діяльності у зв'язку з тим, що останній більше року не подає до органів державної податкової служби податкові декларації, передбачені чинним законодавством.

Ухвалою від 21.06.2006 р. справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 18.07.2006 р. за участю представників сторін, від відповідача витребувано пояснення на позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з Законом України “Про систему оподаткування” відповідач як приватний підприємець є платником податків (обов'язкових платежів) і зобов'язаний подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів. Зокрема на підставі ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи повинні подавати декларації протягом 40 календарних днів наступних за останнім календарним днем податкового кварталу (півріччя), однак відповідач більше року не подає до Новоселицької МДПІ податкову звітність з будь-якого податкового платежу, що є підставою для звернення податкового органу до господарського суду з позовом про припинення підприємницької діяльності відповідача.

Письмових пояснень на позов відповідач не надав.

Ухвалою від 18.07.2006 р. розгляд справи було відкладено на 31.07.2006 р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.

У судове засідання 31.07.2006 р. відповідач повторно не з'явився. Оскільки наявними у справі поштовими повідомленнями засвідчується вручення відповідачеві ухвал суду про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи, неявка відповідача на виклик суду та неподання пояснень на позов не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи, тому суд розглядає справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що відповідач не подає податкову звітність з 01.04.2005 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи,  з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Так, судовим розглядом справи встановлено, що відповідач з 15.06.2004 р.  є суб'єктом підприємницької діяльності, що засвідчується відповідним свідоцтвом за № НОМЕР_1, і станом на 31.05.2006 р. з державного реєстру фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не виключений, що підтверджується довідкою державного реєстратора Новоселицької районної державної адміністрації від 31.05.2006 р. № НОМЕР_2.

Згідно з довідкою Новоселицької МДПІ  від 02.06.2006 р. № НОМЕР_3 відповідач не подає податкову звітність з 01.04.2005 р.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з підпунктом 4.1.4 б) пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі -Закон № 2181) передбачено подання декларацій за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю -протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

17.05.2005 р. відповідачем подано до Новоселицької МДПІ  декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2005 року або за інший період звітного року, в якій у пункті 1.3 Розділу 1 вказано, що ним декларуються доходи за І квартал. Після цієї дати відповідач податкову звітність не подавав.

Таким чином, 17.05.2005 р. відповідачем востаннє було подано податкову декларацію за 1 квартал 2005 року.

Згідно з наведеним вище положенням підпункту 4.1.4 б) пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ  подання декларації за наступний звітний період  - ІІ квартал 2005 року мало бути здійснено відповідачем протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто з 01.07.2005 р. включно по 09.08.2005 р., і в разі неподання відповідачем декларації за ІІ квартал 2005 року саме з наступного дня після дати останнього дня строку подання декларації -з 10.08.2005 року повинен обчислюватися установлений законодавством річний термін неподання податкової звітності як підстава для припинення підприємницької діяльності відповідача. Позивач же звернувся з позовом 20.06.2006 р., тобто до спливу річного терміну неподання звітності відповідачем за ІІ квартал 2005 року.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративого судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі, проголошена і підписана 31 липня 2006 року.