Справа 2 –1420/ 2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
12 червня 2009 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі:
головуючого-судді Деркач Н.М.
при секретарі: Хуторній Ж.І.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Кривого Рогу цивільну справу за позовом
ОСОБА_2, діючої в т.ч. в інтересах малолітнього ОСОБА_3
до ОСОБА_4
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, суд -
в с т а н о в и в:
03 березня 2009 р. позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом до відповідача, вказавши в його обґрунтування, що 08.08.2008 року о 19.30 годин відповідач ОСОБА_4., керуючи автомобілем марки ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі по вул. Гагаріна в селі Бережинка Кіровоградської області в напрямку траси «Кіровоград - Кривий Ріг», виїхав на головну дорогу з другорядної та допустив зіткнення з належним позивачці на праві власності автомобілем марки «Lexus RХ 330», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2., порушивши при цьому п.16.11 ПДР України, та заподіявши тим самим позивачці матеріальну шкоду пошкодженням автомобілю на загальну суму 75279,62 грн, а також ушкодженням здоров’я в сумі 128,60 грн. та, крім того, моральну шкоду, яку позивачка оцінила в сумі 15000 грн., а моральну шкоду, заподіяну її сину ОСОБА_3, в інтересах якого вона діє як законний представник, - в сумі 10000 грн.
В судовому засіданні представник позивачів – адвокат ОСОБА_1. позов підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та додатково суду пояснив, що постановою Ленінського районного суду м. Кривого Рогу відповідач був пригнутий до адміністративної відповідальності, постанову у справі про адміністративне правопорушення не оскаржував та добровільно сплатив штраф. Обидва автомобілі не були застраховані, а тому жодних виплат з відшкодування шкоди позивачка не отримувала. Відповідач відмовився надати будь-яку допомогу їй у відновленні здоров’я та автомобілю, звинувачуючи в ДТП її саму, сим позивачам додаткові завдаються моральні страждання.
Відповідач позов не визнав та пояснив суду, що вважає позивачку також винною в ДТП, оскільки вона не вжила всіх заходів для уникнення зіткнення шляхом гальмування чи об’їзду перешкоди, якою виступав його автомобіль, крім того, йому самому було завдано шкоду здоров’ю та майну, а тому на його думку кожен повинен відновлювати своє майно сам.
В судове засідання, призначене на 12.06.2009 р. відповідач не з’явився, з наданих суду письмових заперечень проти позову (а.с.66-68) вбачається, що ОСОБА_4. просив суд розглядати справи без його участі через неможливість його явки за станом здоров’я та направити йому поштою копію рішення, в разі незгоди з яким він буде його оскаржувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право брати участь у судових засіданнях.
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, закріпленого в ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи те, що відповідач сам просив суд розглянути справу за його відсутності, скориставшись тим самим своїм правом на участь у судових засіданнях, відмовившись від нього, за таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити рішення по справі без участі відповідача та застосування процедури заочного розгляду справи.
В ислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом … використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку,
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду , якщо вона не доведе, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
З матеріалів справи вбачається, що позивачці на праві особистої власності належить автомобіль марки «Lexus RХ 330», державний номер НОМЕР_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 (а.с.35).
Факт належності автомобілю марки ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, відповідачу ОСОБА_4. підтверджується матеріалами адміністративної справи та не заперечувався самим відповідачем.
Судом також встановлено, що 08.08.2008 року о 19.30 годин відповідач ОСОБА_4., керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі по вул. Гагаріна в селі Бережинка Кіровоградської області в напрямку траси «Кіровоград - Кривий Ріг», був неуважний до дорожніх обставин та їх змін, не переконався в безпечності скоєння маневру, не пропустив транспортний засіб, який рухався по головній дорозі зліва, виїхав на головну дорогу з другорядної та допустив зіткнення з належним ОСОБА_2. на прав власності автомобілем марки «Lexus RХ 330», державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивачки.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.10.2008 року по справі про адміністративне правопорушення № 3-17502/2008 р. (а.с.6) ОСОБА_4. був визнаний винним у порушенні п. 16.11 Правил дорожнього руху України і скоєнні ДТП та згідно зі ст. 124 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 гривень.
Згідно з п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вказана постанова суду не була оскаржена відповідачем, набрала законної сили та виконана ОСОБА_4. добровільно.
Вина ОСОБА_4. у скоєнні ДТП та заподіянні шкоди також підтверджується іншими матеріалами, зібраними по справі про адміністративне правопорушення № 3-17502/2008 р., в т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення № серія АБ 681939 від 08.08.2008 р. (а.с.70), письмовими поясненнями ОСОБА_4., в яких він визнав, що виїхав на головну дорогу з другорядної, не помітивши автомобіль позивачки і не переконавшись що це не створить перешкоди для руху інших транспортних засобів (а.с.73), поясненнями ОСОБА_2., яка вживала всіх заходів для запобігання ДТП шляхом гальмування та уникнення зіткнення (а.с.72), поясненнями очевидця та свідка ДТП ОСОБА_5. (а.с.74), схемою ДТП (а.с.71), підписаною обома учасниками ДТП, квитанцією №20 від 10.10.2008 р. про сплату адмінштрафу (а.с.75).
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Характер пошкоджень автомобілю марки «Lexus RХ 330», державний номер НОМЕР_2, підтверджується доповненням до протоколу про адміністративне правопорушення № серія АБ 681939 від 08.08.2008 р. (а.с.71 на звороті ), протоколом огляду дорожнього транспортного засобу выд 15.08.2008 р., доданим до висновку № Д7/09/08 від 07.09.2008 судового експерта-автотоварознавця (а.с.22) та фототаблицями до вказаного висновку (а.с.23-30)
Згідно з висновком № Д7/09/08 від 07.09.2008 судового експерта-автотоварознавця (а.с.7-21)матеріальна шкода, заподіяна внаслідок пошкодження автомобіля «Lexus RХ 330», державний номер НОМЕР_2, з урахуванням зношеності деталей, які підлягають заміні, складає 56790,07 грн., а без врахування зношеності – 61550,72 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення до суду з позовом позивачка відновила автомобіль, а тому вартість матеріальної шкоди, завданої пошкодження автомобілю визначила в позові, виходячи з фактично понесених витрат на відновлення автомобілю, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 01.10.2008 року автомобіля «Lexus RХ 330» державний номер НОМЕР_2, складеним між нею та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6. (а.с.40-43) відповідно до якого вартість ремонту з урахуванням заміни деталей склала 74460,00 грн., в т.ч. вартість робіт 17135,00 грн., вартість матеріалів 57325,00 грн.
Відповідно до абз. 4 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 р., якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Згідно з ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За таких обставин суд вбачає обґрунтованим пред’явлення позовних вимог виходячи з реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобілю, та вважає доведеним розмір вказаної матеріальної шкоди належними та допустимими доказами, а тому таким що підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Доведеними та обґрунтованими суд вважає також і витрати позивачки на проведення автотоварознавчого дослідження, які були понесені нею у зв’язку з фактом ДТП і склали 800,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 32), і які суд також вважає збитками позивачки, що перебувають у причинному зв’язку з подією ДТП та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
З тих же підстав стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають витрати ОСОБА_2 в сумі 19,62 грн, пов’язані з викликом ОСОБА_4. на огляд дорожнього транспортного засобу телеграмою, що є обов’язковим при проведенні оцінки дорожніх транспортних засобів і підтверджуються квитанцією та відповідною телеграмою (а.с.33-34).
Відповідно до ч.1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Таким чином, стягненню на користь ОСОБА_2. підлягає матеріальна шкода у вигляді понесених нею витрат на придбання ліків у зв’язку з ушкодженням здоров’я внаслідок ДТП на суму 128,60 грн, що підтверджується медичною довідкою (а.с.37,38) та довідкою з аптеки про вартість придбаних позивачем медикаментів (а.с.39)
Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачці, встановлений судом, становить 75408,22 грн.
Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Заподіяна ОСОБА_2. моральна шкода полягала в тому, що позбувшись автомобіля, який майже два місяці не був відновлений та був непридатний для використання через значні механічні пошкодження, позивачка відчувала на собі додаткові незручності. Відповідач не надав їй жодної допомоги у відновленні її з сином здоров’я та майна, що змушувало її позичати гроші на ремонт автомобілю, ставлячи себе та свою сім’ю в скрутне матеріальне становище, через перенесений стрес та травму від ДТП, вона позбулася спокою, змінився її звичний уклад життя, на цьому грунті через постійну напруженість вона стала нервовою, дратівливою, у неї погіршало загальне самопочуття, а тому суд вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.
Заподіяна ОСОБА_3 моральна шкода полягає у перенесеному в зв’язку з ДТП фізичному болі та страху в момент зіткнння, стресі, нервовому потрясінні, порушенні сну, нервовості, дратівливості, що відобразилося на його стані психіки та здоров’я, а тому суд також вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.
Оскільки позовні вимоги позивачки в часині матеріальної шкоди підлягають задоволенню повністю, згідно зі ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на її користь підлягають судові витрати по справі, в т.ч. витрати по оплаті держмита в сумі 754,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30,00 грн. в повному обсязі, та частково витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 4000,00 грн., виходячи з фактично наданих послуг та граничного розміру оплати правової допомоги, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 84,88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1187, 1188, 1192 1195 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2, діючої в т.ч. в інтересах малолітнього ОСОБА_3
до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 75408,22 грн. та моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у вигляді держмита в сумі 754,08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 4000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: