Справа № 2a-1968/09/0770
Рядок статзвітності № 2.5
Код 05
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2009 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Гаврилка С. Є.
при секретарі судового засідання Воловар О.В.
за участю сторін:
представника позивача - Хоми Оксани Іванівни;
представника відповідача - Секерні Валерія Миколайовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов Мукачівської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Закарпатській області про скасування постанови про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 05 червня 2009 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 червня 2009 року.
Мукачівська районна державна адміністрація Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Закарпатській області, якою просить: 1) скасувати постанову старшого державного виконавця державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерня В.М. від 10 березня 2009 року про накладення на Мукачівську районну державну адміністрацію штрафу у розмірі 340 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що на виконання постанови Мукачівського міськрайонного суду від 17.12.2007 р. головою Мукачівської райдержадміністрації було прийнято розпорядження від 05.02.2008 року № 85 «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки», яким гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку загальною площею 1, 3519 га, в т.ч. багаторічні насадження - 0, 11 га, рілля - 1, 2419 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та запропоновано громадянам замовити в організаціях, які мають відповідні дозволи (ліцензії) виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку. Громадянин ОСОБА_3 неодноразово повідомлявся про прийняте рішення і про необхідність замовлення в організаціях, які мають відповідні дозволи (ліцензії) виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі прийнятого рішення (зокрема йому було роз'яснено і у Львівському апеляційному адміністративному суді), однак жодних дій з його сторони щодо виготовлення державного акта не було зроблено. Виготовлення громадянину державного акта не входить до компетенції райдержадміністраці, це право громадянина, яким він сам розпоряджається. У відповідності з ч. 1 ст. 12 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка
виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Так як гр. ОСОБА_3 не звернувся в організації, які мають відповідні дозволи (ліцензії) виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку і, відповідно, державний акт не подавався на підпис голові Мукачівської райдержадміністрації, в зв'язку з цим гр. ОСОБА_3 не було видано державний акт. Порушень прав гр. ОСОБА_3 зі сторони Мукачівської райдержадміністрації не має, гр. ОСОБА_3 сам зволікає з виготовленням державного акта на його ім'я. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Державний виконавець Секерня В.М. приймаючи рішення про накладення штрафу на Мукачівську райдержадміністрацію не прийняв до уваги вищезазначене, виключено можливість райдержадміністрації добровільно виконати постанову Мукачівського міськрайонного суду від 17.12.07 року. З наведених позивачем вище мотивів, останній просить Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнити його вимоги.
Відповідач - підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Закарпатській області - надіслав суду заперечення проти позову, в якому вказав, що подана позовна заява є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних мотивів. 13.02.2009 року старшим державним виконавцем Секерня В.М. відповідно до статей 3, 18, 20-1, 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 20.02.2009 року та зобов'язано надіслати підтверджуючі документи про виконання. Копію зазначеної постанови, відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», супровідним листом № 366/4-158 від 13.02.2009 року (рекомендованою кореспонденцією) було надіслано сторонам виконавчого провадження. Відповідно до статті 76 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 87 частиною 2 цього Закону. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ. Відповідно до статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника -юридичну особу-від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання про кримінальну
відповідальність боржника відповідно до закону. 23.02.2009 року до підрозділу примусового виконання рішень надійшла заява від стягувана про невиконання боржником рішення суду. 10.03.2009 року старшим державним виконавцем Секерня В.М. відповідно до статей 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на Мукачівську районну державну адміністрацію в розмірі 340, 00 грн. Боржнику надано новий строк для виконання рішення суду до 20.03.2009 року. Лише 23.03.2009 року до підрозділу примусового виконання рішень надійшла відповідь з Мукачівської районної державної адміністрації від 17.03.2009 року. Отже, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень всі заходи для примусового виконання рішення суду вживались відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Під час судового розгляду даної справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів, що наведені в позовній заяві. Крім того, суду пояснив, що постанову про відкриття провадження від 13 лютого 2009 року позивач отримав 18 лютого 2009 року. У встановлений строк добровільно не виконав рішення суду.
Під час судового розгляду даної справи представник відповідача позовні вимоги заперечив з мотивів, що викладені в письмову запереченні. Вважає, що головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Закарпатській області при прийнятті постанови, що оскаржуються, не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачеві у задоволенні позовної заяви слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області Секерні В.М. 13 лютого 2009 року було відкрито виконавче провадження ВП №11364673 з виконання виконавчого листа № 2а-544, що виданий 25 листопада 2008 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області. Цією ж постановою Мукачівській РДА - боржнику, надано строк для добровільного виконання рішення до 20 лютого 2009 року. Дану постанову від 13 лютого 2009 року позивач отримав 18 лютого 2009 року, що підтвердив в судовому засіданні представник позивача.
10 березня 2009 року постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області Секерні В.М. на позивача - боржника у виконавчому провадженні ВП №11364673, накладено штраф у розмірі 340 грн. Відповідно до цієї постанови, Мукачівська РДА в строк до 20 лютого 2009 року добровільно не виконала рішення суду.
Відповідно до статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Під час судового розгляду даної справи судом не здобуто доказів неправомірності дій державного виконавця по винесенню постанови від 10 березня 2009 року про накладення на боржника штрафу.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Мукачівської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Закарпатській області про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.