Судове рішення #614403
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

ВЕРХОВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

                                                01024, м. Київ-24, вул. П.Орлика, 4

 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

Колегія  суддів  Судової  палати  Верховного   Суду  України з  кримінальних справ  у  складі:

 

       головуючого -  судді                         Присяжнюк Т.І                     

       суддів                               Кармазіна Ю.М.  і  Школярова  В.Ф.

       за  участю   прокурора                     Дрогобицької О.М.

       захисників                      ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,                                                         

                                              ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

        засудженого                                                 ОСОБА_7 

       

розглянула  в судовому засіданні  в м. Києві   20 березня  2007 року  кримінальну  справу за    касаційним поданням  прокурора, який затвердив обвинувальний висновок  на постанову апеляційного  суду м. Києва  від  22  січня   2007 року щодо ОСОБА_8 та  інших.

 

Цією  постановою  кримінальну  справу за обвинуваченням:

 

                      ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, раніше не судимого,

 

у вчиненні  злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч.2 п.п. 6,9; 187 ч.4  КК  України ;

 

       -----------------------------------------------------------------------------------------------

 

       Справа №  5-1051 к 07                                                                      Категорії: ч.2ст.115  КК  України

         Головуючий у першій   інстанції                                                     Корнієнко Т.Ю.

         Доповідач                                                                                           Школяров В.Ф.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

                              

                                 ОСОБА_9,   ІНФОРМАЦІЯ_2,

                                 раніше  судимого   30.07.2001 року  за ст.ст. 198-1;358       КК України на 2 роки  позбавлення  волі,

 

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.27, 190 ч.4  КК  України;

 

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3,

раніше не судимого,

 

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 27, 190 ч.4 КК України;

 

ОСОБА_11,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  раніше не судимого,

 

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 27, 190 ч.4  КК  України;

 

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

 

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.  27,190 ч.4  КК  України;

 

ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

 

у вчиненні злочину, передбаченого  ст.ст. 27, 190 ч.4  КК  України;

 

повернута прокурору на  додаткове  розслідування.

 

Органами досудового  слідства  ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_10 і ОСОБА_11  обвинувачуються у тому,  що  28  березня  2004 року, за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману заволоділи  грошима   ОСОБА_13 у сумі 70 000 доларів  США, що складає згідно  офіційного  курсу  Національного банку України  373 051 грн. і є особливо  великим  розміром.

Після цього, в цей же день, під  час  бійки між ОСОБА_7 і  ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_13 з іншої,  ОСОБА_8  на ґрунті особистих  неприязнених стосунків наніс  ОСОБА_13  два удари  невстановленим  колюче - ріжучим металевим  предметом  в груди, внаслідок  чого  сталася смерть потерпілого.

 

Повертаючи справу зі стадії  попереднього  розгляду на додаткове розслідування, суд у постанові зазначив, що  органами досудового слідства було  допущено такі  порушення вимог  КПК  України, без усунення  яких  справа  не  може  бути  призначена до судового  розгляду.

 

Зокрема, такі  порушення  суд  убачає  в тому, що:

- органом досудового  слідства  невиконані   вказівки  попередньої  постанови суду при направлені  справи на додаткове  розслідування, а саме:   у необхідності  пред'явлення  ОСОБА_11 обвинувачення за  участю  перекладача, залучення  до матеріалів  справи перекладу  обвинувального висновку на арабську  мову та забезпечення  ОСОБА_9 можливості  знайомитись з  матеріалами  справи за участю  перекладача;

- відсутності захисника і перекладача у обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_9 при виконанні ними вимог ст. 218 КПК  України; 

           -  у допуску  до  участі  у справі захисника  ОСОБА_5. для захисту прав і законних інтересів обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_11,  інтереси  яких,  як на думку суду,  суперечать один одному ;  

           -  у невиконанні  судом  вимог ст. 224  КПК України, а саме: у довідці при обвинувальному  висновку  не зазначено з якого  часу утримуються під  вартою ОСОБА_9 і ОСОБА_11,  не вказано, які  речові докази  маються у справі і де вони знаходяться, відсутні дані про цивільний позов  та про заходи, вжиті до  його забезпечення, не вказані судові  витрати у справі;

           - не досліджені в повній мірі дані, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_8;

 - не уточнені анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_9;

            - не  проведена перевірка за скаргами обвинуваченого  ОСОБА_9 щодо незаконного утримання його під вартою з 13.04.2004 р. по 07.07.2004 р.

 

У касаційному  подані  прокурор, який затвердив  обвинувальний  висновок, порушив питання  про  скасування  постанови  суду  як такої, що  суперечить  матеріалам  справи й вимогам  закону. 

 

Заслухавши  доповідача,  думку прокурора і  пояснення захисників  ОСОБА_2 і ОСОБА_6, на підтримання  касаційного  подання, пояснення  захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. та засудженого ОСОБА_7, які віддали  вирішення  цього  питання на розсуд суду, перевіривши  матеріали  справи та обговоривши доводи  подання, колегія  суддів  вважає, що  касаційне  подання  слід  задовольнити з таких  підстав.

 

Згідно зі  ст. 246 ч.1 КК  України повернення  кримінальної  справи на додаткове розслідування зі  стадії її попереднього  розгляду може  мати місце у випадку, коли під  час досудового  слідства  було допущено такі  порушення вимог КПК України, без  усунення яких  справа не  може бути призначена до  судового  розгляду.

Перелік  підстав, з яких  можна  повернути  справу на додаткове розслідування при  попередньому розгляді  кримінальної  справи є вичерпним, а тому  вказівка  суду про неповне дослідження органами досудового  слідства зазначених у  попередньому рішенні суду при  поверненні справи на додаткове  розслідування обставин, свідчать  про неповноту й однобічність  проведеного досудового  слідства у справі, що є  підставою для повернення  справи на додаткове  розслідування зі  стадії  судового  розгляду, про що  роз'яснено в п.п. 8,13  постанови  Пленуму Верховного Суду  України  від 11.02.2005 року №2 “ Про  практику застосування  судами  України законодавства, що регулює  повернення  кримінальних  справ на додаткове  розслідування”

 

Крім того, як свідчить  матеріали  справи, органом досудового  слідства вживалися заходи для  дослідження  всіх обставин, зазначених у  попередньому  рішенні  суду  про повернення  справи на додаткове розслідування.

На  виконання вказівок  суду органами досудового  слідства виконано  переклад постанов  про  притягнення як обвинувачених ОСОБА_11 на  арабську мову, а  ОСОБА_9- на мову  фарсі, здійснено переклад  на  арабську мову обвинувального висновку для вручення ОСОБА_11 і ОСОБА_10, а тому  слід  визнати обґрунтованими доводи  прокурора в касаційному  поданні  про те, що не  відповідають  матеріалам  справи  висновки   у постанові  суду про  невиконання органом досудового слідства без об'єктивних причин всіх  вказівок  попереднього  рішення суду.

 

Не є у даному  випадку перешкодою  для  призначення  справи до  судового розгляду і те, що  інтереси обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_11  під  час досудового слідства захищав один захисник ОСОБА_5.

Відповідно до  ч.3 ст. 61 КПК  України одна і та ж особа не може  бути захисником двох і більше обвинувачених, якщо інтереси захисту одного з них  суперечать  інтересам захисту іншого.

Обвинувачені ОСОБА_9 і ОСОБА_11  підчас досудового  слідства  відмовлялися  давати  показання, а тому  висновки  суду  про те, що  інтереси одного  обвинуваченого  суперечать  інтересам іншого є  передчасними, а при наявності  таких під  час  судового розгляду, суд  відповідно до вимог  ст.ст.  46,47  КПК  України може самостійно призначити  їм різних захисників.

 

Не можна  визнати правильним  і вказівку  суду  про  порушення  права на захист обвинувачених ОСОБА_11  і  ОСОБА_9  при виконанні  ними  вимог    ст. 218  КПК  України.

Як  убачається з   даних  протоколів про оголошення обвинуваченим про закінчення досудового  слідства, ОСОБА_9 і ОСОБА_11  заявили  клопотання  про  ознайомлення з матеріалами  справи за участю  захисника  ОСОБА_5.  і не наполягали   на  участі   перекладача ( т.8  а.с.209,213, 230,231 )

Ті  обставини, що захисник ОСОБА_5.  окремо  від обвинуваченого ОСОБА_9  знайомився з  матеріалами  кримінальної справи не  є  порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки обвинувачений  клопотання  про одночасне ознайомлення  його з  матеріалами справи   за участю   захисника,  не заявляв.

У разі письмового  чи усного  клопотання обвинувачених із  приводу  порушення  органом досудового  слідства їх  права на ознайомлення з  матеріалами  справи за  участю  перекладача, у суду   є  можливість відновити це  право.

 

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду  України від   11 лютого 2005 року  “Про  застосування  судами  України законодавства, що  регулює  повернення  кримінальних справ на  додаткове  розслідування”, не  може бути  підставою для  повернення  справи на додаткове  розслідування і недодержання  прокурором  вимог статей 228-232 КПК ( якщо для  усунення допущених  порушень не потрібно  проводити слідчі дії). У  таких  випадках  відповідно до ст. 249-1 КПК  України суддя повертає  справу  прокурору  для  усунення  недоліків.

А тому  висновки  суду щодо порушень вимог кримінально-процесуального  закону, допущених органами досудового  слідства при  складанні  обвинувального  висновку і додатку до  нього, не  може бути безперечно підставою для  повернення  кримінальної справи  на додаткове розслідування. 

 

Не  можна  визнати  правильним повернення справи на додаткове  розслідування із-за того , що в  окремих процесуальних  документах прізвище ОСОБА_9 зазначено  неправильно.

В матеріалах справи є постанова від 21.07.2004 року  про уточнення  анкетних даних обвинуваченого  ОСОБА_9, а тому немає необхідності у додатковому  уточненні анкетних  даних  обвинуваченого ( т.4 а.с. 178 )

 

Слід визнати  обґрунтованими доводи прокурора в касаційному поданні  про те, що не  відповідають  матеріалам справи висновки у постанові суду  про   відсутність  перевірок  скарг  обвинуваченого  ОСОБА_9 щодо незаконного, як на його думку,  утримання його під  вартою у  спец- приймальнику.

Як  убачається з матеріалів  справи, за  наслідками  перевірок  скарг ОСОБА_9 щодо утримання його  під вартою у спецприймальнику з 13.04.2004 року по 07.07.2004 року, прокурор Дніпровського  району  м. Києва  прийняв  рішення  про  відмову в порушенні  кримінальної  справи і  матеріали  перевірок залучені до кримінальної  справи ( т.4 а.с. 241 ).

 

Не  викликається  необхідністю і вказівка  суду про те, що  органами досудового слідства  не були  з'ясовані з достатньою  повнотою дані про особу  обвинуваченого  ОСОБА_8, оскільки в матеріалах  справи є  відповідні  дані. що  характеризують особу обвинуваченого.

 

За  таких обставин колегія суддів вважає, що  через допущені  порушення  вимог  кримінально-процесуального закону, і зокрема,  недотримання  положень  ст.246  КПК  України, постанова  попереднього  розгляду кримінальної  справи щодо  обвинувачених ОСОБА_8 та інших, підлягає   скасуванню в касаційному порядку  відповідно до  вимог ст. 398 КПК  України, а справа  поверненню апеляційному  суду на новий  попередній  розгляд для  постановлення на цій стадії  відповідного обґрунтованого  рішення з дотриманням  вимог і положень  кримінально-процесуального законодавства.

 

Виходячи з  викладеного, керуючись  ст. ст. 395,396  КПК  України, колегія  суддів

 

у х в а л и л а :

 

касаційне  подання прокурора,  який затвердив обвинувальний  висновок, задовольнити.

Скасувати  постанову  апеляційного суду м. Києва від 22 січня  2007 року щодо обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_12 та ОСОБА_7 і направити  справу цьому ж  апеляційному  суду на новий  попередній  розгляд.

 

 

с  у  д  д  і :

 

 

    Присяжнюк Т.І.                  Кармазін Ю.М.                      Школяров В.Ф.

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація