ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01024, м. Київ-24, вул. П.Орлика, 4
|
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України з кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.,
суддів Паневіна В.О. і Школярова В.Ф.,
за участю прокурора Глибченко Т.Г.,
захисника ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 січня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 на вирок колегії суддів у кримінальних правах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 115 п.п. 6,12 КК України до позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
- за ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
____________________________________________________________
Справа № 5 -37 к 07 Категорія: ч.2 ст.115 КК України
Головуючий у першій інстанції Шевченко Н.А.
Доповідач Школяров В.Ф.
- за ч.1 ст. 129 КК України на 2 роки обмеження волі і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого .
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 115 п.п. 6,12 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
- за ч. 4 ст. 187 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
- за ч. 1 ст. 129 КК України на 2 роки обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Постановлено стягнути в солідарному порядку із засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 25 000 на відшкодування матеріальної шкоди і 200 000 грн. - моральної шкоди.
Вирішено питання судових витрат і речових доказів.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 засуджено за умисне вбивство за обтяжуючих обставин при розбійному нападі та погрозу вбивством, а ОСОБА_3 і за незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами.
Як визнав суд, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, протягом січня-лютого 2006 р. за попередньою змовою, з метою заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_5 в особливо великому розмірі шляхом розбійного нападу та позбавлення його життя з корисливих мотивів, розробили план вчинення злочину і підготували заздалегідь необхідні знаряддя - два пістолети, ніж, мотузку, липку стрічку та поліетиленові пакети.
З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_3, діючи спільно з ОСОБА_2, 11 лютого 2006 року близько 15 год. 20 хв., під приводом спільного відпочинку запропонували потерпілому ОСОБА_5 відвідати квартиру, розташовану АДРЕСА_1, де нібито їх чекали жінки.
Знаходячись у квартирі, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2, який згідно розробленого плану чекав його у ванній кімнаті вказаної квартири, перерозподілили між собою ролі з урахуванням того, що потерпілий приїхав разом з ОСОБА_6.
З метою доведення свого умислу до кінця, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з застосуванням вогнепальної зброї, погрожуючи вбивством, поклали ОСОБА_6 на підлогу, а коли ОСОБА_5 відмовився їм підкорятися і почав чинити засудженим активний опір, ОСОБА_3 зробив два постріли у потерпілого, але не влучив, після чого наніс йому два удари пістолетом по голові . ОСОБА_2, в цей час, згідно розподілу ролей, тримав ОСОБА_6 на підлозі під загрозою застосування зброї. Коли потерпілий мав намір втекти, ОСОБА_3 повалив його на підлогу і разом з ОСОБА_2 нанесли ОСОБА_5 численні удари ногами і руками у різні частини тіла, при цьому ОСОБА_3 тричі зробив постріли у потерпілого, але влучив у руку ОСОБА_2.
Коли на вимогу засуджених ОСОБА_5 відмовився надати їм гроші у сумі 50 000 доларів США, що складає згідно офіційного курсу Національного банку України 252 500 грн. і є особливо великим розміром, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2, з метою доведення умислу на вбивство ОСОБА_5, нанесли йому численні удари руками і ногами у різні частині тіла, а ОСОБА_3 наніс останньому ще не менше 4 ударів ножем в праву частину грудей.
Впевнившись, що потерпілий грошей їм не віддасть, ОСОБА_3, з метою реалізації їх спільного умислу на вбивство потерпілого, наніс йому три удари гантеллю у життєво важливі органи, якого в цей час ОСОБА_2 утримував на підлозі, не даючи останньому можливості чинити опір.
Смерть потерпілого ОСОБА_5 настала від комбінованої травми тіла з внутрішньочерепною травмою, численними проникаючими колото-різаними пораненнями грудей, тупої травми грудей і таза, яка ускладнилась шоком.
Після вбивства потерпілого засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_3, продовжуючи злочинні дії заволоділи його майном на загальну суму 4620 грн.
З метою подальшого приховування злочину ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у присутності потерпілої ОСОБА_6, погрожуючи їй вбивством, яку вона сприйняла як реальну, розчленили труп ОСОБА_5, частини тіла склали у заздалегідь заготовлені поліетиленові пакети, а потім ОСОБА_3 вивіз його за межі міста і підпалив.
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_2 і захисник ОСОБА_1, просять змінити вирок суду і кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ст. 187 ч.4 КК України.
Наводячи свій аналіз доказів зазначають, що умисел ОСОБА_2 був направлений лише на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_5. Вважають засудження ОСОБА_2 за ст. 115 ч.2 п.п. 6,12 КК України необґрунтованим, оскільки у справі відсутні докази на підтвердження цього обвинувачення.
Посилаються на недотримання судом вимог закону при призначенні ОСОБА_2 покарання, яке є необґрунтовано суворим, зокрема, вказують на ряд пом'якшуючих обставин, які суд не врахував при призначенні йому покарання.
Що стосується вироку у частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.129 КК України, то доведеність обвинувачення у цій частині та правильність кваліфікації його дій засуджений і захисник не оспорюють.
Вказаний вирок щодо ОСОБА_3 не оскаржений і стосовно нього не внесено касаційне подання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї касаційної скарги, думку прокурора, щодо законності та обґрунтованості вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій щодо потерпілого ОСОБА_5, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у справі й розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Посилання у скаргах на те, що суд безпідставно визнав винним ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_5, оскільки він не мав такого умислу, не можна визнати послідовними.
На обґрунтування свого висновку щодо винуватості ОСОБА_2 в умисному позбавленні життя потерпілого, суд послався на показання обох засуджених, які дали послідовні і узгоджені пояснення щодо обставин вбивства ОСОБА_5.
Так, зокрема, про наявність умислу на вбивство потерпілого свідчать показання засудженого ОСОБА_3 в стадії досудового слідства, в яких він при допиті 12 березня 2006 року як підозрюваного, з участю свого захисника, докладно показував про обставини готування та вчинення ними умисного вбивства ОСОБА_5 під час розбійного нападу ( т.2 а.с. 163-165).
Не заперечував вказані обставини і сам засуджений ОСОБА_2, стверджуючи, що він долаючи опір ОСОБА_5 утримував його на підлозі, в той час як ОСОБА_3 гантеллю наносив останньому удари у життєво важливі органи.
Ті обставини, що ОСОБА_3 за домовленістю з ОСОБА_2 заздалегідь приготував знаряддя злочину ( два пістолети, ніж, поліетиленові пакети) за їх призначенням, свідчать про наявність їх умислу на позбавлення життя потерпілого.
Про це свідчить і те, що ОСОБА_3, переробив газовий і стартовий пістолети у вогнепальну зброю придатну для стрільби та виготовив для них боєприпаси, які засуджені використовували під час розбійного нападу і умисного вбивства ОСОБА_5.
З показань потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що смерть ОСОБА_5 сталася внаслідок спільних і цілеспрямованих дій обох засуджених, які під час розбійного нападу на потерпілого протягом певного часу завдавали йому удари як ногами і руками так і з допомогою різних предметів ( пістолета, ножа, гантеллю).
За висновком судово-медичної експертизи, смерть потерпілого ОСОБА_5 настала внаслідок комбінованої травми тіла з внутрішньочерепною травмою, численними проникаючими колото-різаними пораненнями грудей, тупої травми грудей і таза, яка ускладнилась шоком.
При цьому експерт відмічає наявність на тілі потерпілого великої кількості ушкоджень, які могли утворитися від застосування предметів, якими можуть бути рука затиснута в кулак, нога та інші предмети, які були вилучено в ході досудового слідства ( ножа, пістолета, гантелі).
Таким чином, докази, які суд поклав в основу обвинувального вироку, повністю викривають ОСОБА_2 як учасника розбійного нападу і умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Наведені у вироку докази спростовують доводи касаційних скарг про те, що ОСОБА_2 не мав умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_5 і що його дії, зв'язані із застосуванням насильства до потерпілого необхідно розглядати як розбійний напад.
Отже, суд першої інстанції на підставі сукупності всіх доказів у справі правильно встановив фактичні обставини події злочину і його висновки про доведеність вини ОСОБА_2 у розбійному нападі та умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_5 відповідає доказам у справі.
Такі дії засудженого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.115 п.п. 6,12 та за ч.4 ст.187 КК України.
Обґрунтованим є і вирок щодо ОСОБА_2 за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України.
Так, сам ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні погрози вбивством потерпілої ОСОБА_6
Обставини цього злочину підтверджуються показаннями засудженого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_6 та іншими наведеними у вироку доказами.
Злочинні дії ОСОБА_2 щодо погрози вбивством ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.129 КК України.
Дотримався суд вимог закону і при вирішенні питання про призначення покарання засудженому ОСОБА_2.
Ураховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого ним особливо тяжкого злочину, пов'язаного з позбавленням життя людини за обтяжуючих обставин, та дані про його особу, суд відповідно до ст. 65 КК України обрав ОСОБА_2 необхідне для його виправлення та попередження нових злочинів покарання у межах санкції ч.2 ст.115 КК України.
Підстав вважати призначене йому покарання несправедливим із-за його суворості, на що посилаються у скаргах засуджений і захисник, не вбачається.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що постановлений щодо ОСОБА_2 обвинувальний вирок є законним і обґрунтованим.
Підстави для задоволення касаційних скарг відсутні, а тому, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 - без задоволення.
с у д д і :
Міщенко С.М. Паневін В.О. Школяров В.Ф.