Судове рішення #614418
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

ВЕРХОВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

                                                01024, м. Київ-24, вул. П.Орлика, 4

 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

Колегія  суддів  Судової  палати  Верховного   Суду  України з  кримінальних справ  у  складі:

 

       головуючого -  судді                         Міщенка С.М.,                    

       суддів                               Паневіна В.О.  і  Школярова  В.Ф.,

       за  участю   прокурора                      Глибченко Т.Г.,

       захисника                                                    ОСОБА_1                                      

                                                                  

розглянула  в судовому засіданні  в м. Києві   23 січня  2007 року  кримінальну  справу за    касаційними  скаргами засудженого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1   на  вирок  колегії  суддів   у кримінальних  правах  Апеляційного  суду Дніпропетровської  області  від  09  жовтня 2006 року,   яким  засуджено:

 

                ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                     раніше  не  судимого,

 

- за ч. 2  ст. 115 п.п. 6,12  КК  України до позбавлення  волі  строком на  14  років з конфіскацією  всього  майна, яке є власністю засудженого;

- за  ч. 4  ст. 187  КК   України  до  позбавлення  волі строком  на 13 років з конфіскацією  всього  майна, яке є власністю засудженого;

____________________________________________________________                                                               

 

      Справа №  5 -37  к 07                                                                         Категорія: ч.2 ст.115 КК  України

         Головуючий у першій  інстанції                                                      Шевченко Н.А.

         Доповідач                                                                                           Школяров  В.Ф.

 

       - за  ч.1 ст. 129  КК України  на 2 роки обмеження волі  і   на  підставі   ст. 70  КК  України за  сукупністю  злочинів  на 14 років позбавлення  волі  з конфіскацією  всього  майна, яке є  власністю  засудженого .

                                                                                                                                                               

 

                   ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

 

          -  за  ч. 2   ст. 115 п.п. 6,12  КК  України  на  15  років  позбавлення  волі з  конфіскацією  всього  майна, яке  є  власністю засудженого;

          -  за  ч. 4  ст. 187  КК  України  на 14 років  позбавлення волі з  конфіскацією  всього  майна,  яке є  власністю  засудженого;

          -   за ч. 1  ст. 129  КК  України   на 2 роки  обмеження  волі;

           -  за  ч. 1  ст. 263  КК  України на 3 роки  позбавлення волі  і на підставі  ст. 70  КК України за  сукупністю злочинів на 15  років  позбавлення  волі  з  конфіскацією  всього  майна, яке є  власністю засудженого.

 

Постановлено  стягнути в  солідарному  порядку із засуджених     ОСОБА_2  і  ОСОБА_3 на  користь  потерпілої  ОСОБА_4       25 000  на  відшкодування  матеріальної шкоди і  200 000 грн. - моральної шкоди.

 

Вирішено  питання  судових  витрат і речових доказів.

 

ОСОБА_2 і  ОСОБА_3 засуджено за  умисне  вбивство за обтяжуючих  обставин при розбійному  нападі та погрозу  вбивством, а  ОСОБА_3  і за  незаконне  поводження  зі  зброєю та  бойовими  припасами.

 

       Як  визнав  суд,  ОСОБА_2  і  ОСОБА_3, протягом  січня-лютого 2006 р. за  попередньою  змовою, з метою  заволодіння  грошима  потерпілого  ОСОБА_5 в особливо великому розмірі  шляхом  розбійного  нападу та  позбавлення його  життя з корисливих  мотивів, розробили  план  вчинення  злочину і  підготували  заздалегідь  необхідні  знаряддя - два  пістолети, ніж, мотузку, липку стрічку  та поліетиленові  пакети. 

З  метою реалізації свого  умислу, ОСОБА_3, діючи  спільно  з ОСОБА_2,  11 лютого 2006 року близько  15  год. 20 хв.,  під  приводом  спільного  відпочинку запропонували  потерпілому  ОСОБА_5  відвідати     квартиру, розташовану АДРЕСА_1, де нібито їх чекали  жінки.

Знаходячись у квартирі, ОСОБА_3  разом з ОСОБА_2, який  згідно  розробленого  плану чекав  його  у ванній  кімнаті вказаної  квартири, перерозподілили між собою  ролі з урахуванням того, що  потерпілий   приїхав  разом з  ОСОБА_6. 

З  метою  доведення  свого  умислу  до  кінця,   ОСОБА_2 і ОСОБА_3  з застосуванням  вогнепальної  зброї, погрожуючи вбивством, поклали  ОСОБА_6 на  підлогу, а коли  ОСОБА_5  відмовився  їм  підкорятися і  почав  чинити засудженим  активний  опір, ОСОБА_3  зробив  два  постріли у потерпілого, але  не влучив,  після  чого   наніс  йому  два  удари  пістолетом по  голові . ОСОБА_2, в цей час,  згідно  розподілу  ролей,  тримав ОСОБА_6 на підлозі під загрозою застосування  зброї. Коли потерпілий  мав намір  втекти,  ОСОБА_3 повалив  його на підлогу і  разом з ОСОБА_2  нанесли  ОСОБА_5 численні  удари  ногами і руками у різні  частини  тіла, при цьому  ОСОБА_3   тричі зробив  постріли у  потерпілого, але влучив  у руку  ОСОБА_2.

Коли  на  вимогу засуджених  ОСОБА_5 відмовився надати  їм  гроші у сумі 50 000  доларів США, що  складає згідно  офіційного курсу  Національного банку  України  252 500 грн.  і є  особливо великим  розміром, ОСОБА_3  разом з  ОСОБА_2, з  метою доведення  умислу на  вбивство  ОСОБА_5, нанесли  йому  численні удари  руками  і ногами  у різні  частині  тіла, а  ОСОБА_3  наніс останньому  ще  не менше  4  ударів ножем  в  праву  частину  грудей.

Впевнившись, що  потерпілий  грошей  їм не віддасть, ОСОБА_3, з метою  реалізації їх спільного умислу на  вбивство потерпілого, наніс  йому три  удари  гантеллю  у  життєво важливі  органи, якого  в цей  час  ОСОБА_2  утримував  на підлозі, не даючи останньому  можливості  чинити  опір.

Смерть  потерпілого  ОСОБА_5  настала  від  комбінованої  травми  тіла з внутрішньочерепною травмою, численними  проникаючими  колото-різаними  пораненнями грудей, тупої  травми  грудей  і таза, яка ускладнилась шоком.

Після вбивства потерпілого засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_3, продовжуючи злочинні  дії  заволоділи  його майном   на загальну  суму 4620 грн.

З  метою  подальшого  приховування  злочину  ОСОБА_2 і  ОСОБА_3 у присутності  потерпілої ОСОБА_6, погрожуючи їй  вбивством, яку  вона  сприйняла  як  реальну, розчленили  труп  ОСОБА_5,  частини тіла склали  у заздалегідь заготовлені поліетиленові  пакети, а потім  ОСОБА_3  вивіз  його за  межі  міста і  підпалив.

 

У  касаційних скаргах  засуджений  ОСОБА_2 і захисник  ОСОБА_1,   просять  змінити  вирок  суду  і  кваліфікувати  дії  ОСОБА_2 за  ст.  187  ч.4  КК  України.

Наводячи  свій  аналіз  доказів зазначають, що  умисел   ОСОБА_2  був  направлений  лише  на вчинення  розбійного  нападу з  метою  заволодіння  грошима  потерпілого ОСОБА_5. Вважають  засудження  ОСОБА_2  за  ст. 115 ч.2 п.п. 6,12  КК  України  необґрунтованим, оскільки  у  справі  відсутні докази  на підтвердження  цього обвинувачення.

Посилаються  на  недотримання  судом  вимог  закону  при  призначенні   ОСОБА_2  покарання, яке  є  необґрунтовано суворим, зокрема, вказують  на ряд  пом'якшуючих  обставин, які   суд  не  врахував при  призначенні  йому  покарання.

Що  стосується  вироку  у частині  засудження  ОСОБА_2  за  ч.1 ст.129 КК  України, то  доведеність  обвинувачення у цій частині та  правильність  кваліфікації   його дій  засуджений і  захисник   не оспорюють.

 

Вказаний вирок щодо  ОСОБА_3  не оскаржений і стосовно  нього не  внесено касаційне  подання.

 

Заслухавши  доповідь  судді  Верховного  Суду  України, захисника ОСОБА_1, який  підтримав доводи  своєї    касаційної скарги, думку  прокурора, щодо  законності та обґрунтованості  вироку,  перевіривши  матеріали  справи  та обговоривши  наведені  у скаргах  доводи, колегія  суддів  вважає, що  касаційні  скарги  задоволенню  не підлягають з  таких  підстав.

 

Висновки  суду про  доведеність  винності  ОСОБА_2  у  вчиненні  зазначених  у вироку  злочинних  дій  щодо  потерпілого  ОСОБА_5,    відповідають  фактичним  обставинам  справи, підтверджуються  зібраними  у справі й розглянутими  в судовому  засіданні  доказами і  є  обґрунтованими.

 

Посилання  у скаргах  на те, що  суд  безпідставно  визнав  винним  ОСОБА_2 в умисному  вбивстві  ОСОБА_5,  оскільки він не  мав    такого умислу, не  можна визнати  послідовними.

 

На  обґрунтування  свого  висновку щодо  винуватості ОСОБА_2 в  умисному  позбавленні  життя  потерпілого, суд  послався  на  показання обох засуджених, які  дали  послідовні  і  узгоджені  пояснення щодо  обставин  вбивства  ОСОБА_5.

Так, зокрема, про наявність  умислу  на вбивство потерпілого  свідчать   показання засудженого  ОСОБА_3 в стадії  досудового  слідства, в яких  він  при допиті  12  березня  2006 року як  підозрюваного, з  участю  свого захисника, докладно  показував про  обставини готування  та  вчинення ними умисного вбивства ОСОБА_5 під  час розбійного нападу ( т.2 а.с. 163-165).

Не заперечував вказані обставини і сам засуджений ОСОБА_2, стверджуючи, що  він  долаючи опір  ОСОБА_5 утримував  його на підлозі,    в той час як  ОСОБА_3 гантеллю наносив  останньому  удари у життєво важливі органи.

  Ті  обставини, що ОСОБА_3  за  домовленістю з ОСОБА_2 заздалегідь приготував  знаряддя злочину  ( два  пістолети, ніж, поліетиленові  пакети)  за їх  призначенням, свідчать   про  наявність їх  умислу  на позбавлення  життя   потерпілого.

Про це  свідчить і те, що ОСОБА_3,  переробив газовий  і  стартовий пістолети у вогнепальну зброю придатну для стрільби та виготовив для них боєприпаси, які  засуджені  використовували під  час розбійного нападу і  умисного вбивства  ОСОБА_5.

 

З показань потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що  смерть ОСОБА_5  сталася внаслідок  спільних і цілеспрямованих дій обох засуджених, які  під  час  розбійного нападу на потерпілого протягом певного часу завдавали йому удари як ногами і руками так  і  з допомогою різних предметів  ( пістолета, ножа, гантеллю).

За висновком  судово-медичної експертизи, смерть  потерпілого ОСОБА_5  настала внаслідок комбінованої  травми  тіла з внутрішньочерепною травмою, численними  проникаючими  колото-різаними  пораненнями грудей, тупої  травми  грудей  і таза, яка ускладнилась шоком.

При цьому  експерт відмічає наявність на тілі  потерпілого  великої кількості ушкоджень, які  могли утворитися від застосування предметів, якими  можуть бути  рука затиснута в кулак, нога та інші  предмети, які були вилучено в ході  досудового слідства ( ножа, пістолета, гантелі).

 

Таким  чином, докази, які  суд  поклав в основу обвинувального  вироку, повністю викривають ОСОБА_2  як учасника розбійного нападу і умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Наведені у вироку докази  спростовують доводи  касаційних  скарг про те, що ОСОБА_2 не  мав  умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_5 і  що його дії, зв'язані із застосуванням насильства до  потерпілого необхідно розглядати як розбійний  напад.

 

Отже, суд  першої  інстанції на підставі сукупності всіх доказів у справі  правильно  встановив  фактичні обставини   події злочину і його висновки  про доведеність вини ОСОБА_2 у розбійному нападі та умисному вбивстві  потерпілого ОСОБА_5 відповідає доказам у справі.

 

Такі дії засудженого  правильно  кваліфіковані за  ч.2 ст.115 п.п. 6,12 та за  ч.4 ст.187 КК України.

 

Обґрунтованим є і вирок щодо  ОСОБА_2 за обвинуваченням його у вчиненні  злочину, передбаченого    ч.1  ст. 129  КК  України.

Так, сам  ОСОБА_2 визнав  свою  вину  у  вчиненні погрози вбивством  потерпілої  ОСОБА_6

Обставини   цього злочину  підтверджуються показаннями засудженого ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_6 та іншими наведеними у вироку  доказами.

Злочинні дії ОСОБА_2 щодо   погрози  вбивством  ОСОБА_6  правильно  кваліфіковані за ч.1 ст.129  КК  України.

 

Дотримався суд  вимог закону і при вирішенні  питання про  призначення  покарання засудженому ОСОБА_2.

Ураховуючи характер і ступінь  тяжкості  вчиненого ним   особливо тяжкого злочину, пов'язаного з позбавленням життя людини за обтяжуючих обставин, та дані про  його особу, суд  відповідно до  ст. 65  КК  України   обрав ОСОБА_2  необхідне для  його  виправлення та попередження нових злочинів  покарання у межах  санкції  ч.2 ст.115  КК  України.

Підстав  вважати  призначене  йому  покарання несправедливим із-за його суворості, на що  посилаються у скаргах  засуджений і захисник, не вбачається.

 

З огляду на наведене колегія суддів  вважає, що постановлений   щодо ОСОБА_2 обвинувальний  вирок є законним і обґрунтованим.

Підстави  для задоволення касаційних  скарг відсутні, а тому, керуючись  ст.ст. 394-396  КПК  України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

вирок  колегії суддів  судової  палати  у кримінальних справах апеляційного  суду Дніпропетровської області від 09 жовтня  2006 року щодо  ОСОБА_2 залишити без  зміни, а касаційні  скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

 

 

с у д д і  :

 

    Міщенко С.М.                       Паневін В.О.                     Школяров В.Ф.

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація