ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Запорізької області

Справа № 2-1/09 (2-10/08)

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м ’ я м     У К Р А Ї Н И

03 квітня 2009 року

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді                         Швайковського А.А.

При секретарі                             Пось С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Оріхівського районного суду Запорізької області по вулиці Карла Маркса, 27а в місті Оріхові Запорізької області цивільну справу за позовом філії Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та припинення дії кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

06 червня 2006 року філія „Запорізьке обласне управління” ВАТ „Державний ощадний банк України” звернувся до суду з позовом, який потім неодноразово уточнювався та в якому зазначає, що 16 квітня 2003 р. між ВАТ „Державний ощадний банк України” (надалі позивач, або Банк) та ОСОБА_1 (надалі відповідач 1, або позичальник) було укладено кредитний договір № 380.

Відповідно до умов даного договору Позичальником було отримано кредит на споживчі потреби в сумі 4500 грн., строком на 24 місяця до 16.04.2005 р. За користування кредитом, згідно умов договору, було встановлено плату в розмірі 20 відсотків річних, які повинні сплачуватися згідно п. 3.5. договору.

10 червня 2004 р. була укладена додаткова угода до кредитного договору № 380, згідно якої позичальник збільшив суму кредиту до 14500 грн. стоком до 16.04.2005 р.

Однак, фактично Позичальник по кредитному договору отримала кредит в сумі 12100,00 грн., що підтверджується касовими ордерами від 16.04.2003 р., від 02.07.2004 р. та від 16.11.2004 р.

Згідно умов кредитного договору Позичальник зобов’язувався своєчасно та повно погасити кредит, сплатити проценти за користування кредитом.

Однак, свої зобов’язання за кредитним договором Позичальник не виконав, а саме своєчасно не погасив суму основного боргу та не сплатив відсотки по кредиту, чим порушив п. 3.2., п. 3.5. кредитного договору.

Виконання зобов’язань за кредитним договором № 380 від 16.04.2003 р. забезпечувалось договором поруки № 1 від 16.04.2003 р. укладеним між Банком, Позичальником та ОСОБА_2 (надалі відповідач 2 або поручитель). Згідно п. 1.1. договору поруки Поручитель зобов’язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов’язання за кредитним договором.

Станом на 01 березня 2005 . у Позичальника за кредитним договором існує заборгованість по кредиту в розмірі 11288,00 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят вісім грн.), пеня по простроченому кредиту 1760,97 (одна тисяча сімсот шістдесят грн. 97 коп.), заборгованість по простроченим відсоткам 3590,14 (три тисячі п’ятсот дев’яносто грн. 14 коп.), пеня по простроченим відсоткам 451,31 (чотириста п’ятдесят одна грн. 31 коп.).

Сума заборгованості по кредитному договору розрахована з урахуванням відсотків і пені та загалом складає 17090,42 (сімнадцять тисяч дев’яносто грн. 42 коп.).

Крім того, між Банком та відповідачем 1 існували позадоговірні відносини, згідно яких відповідачу 1, як працівнику банка (на той час), були видані грошові кошти на додаткові витрати в розмірі 3200,00 (три тисячі двісті грн.), що підтверджується касовими ордерами від 25.07.2003 р., 16.09.2003 р., 30.10.2003 р.

Загальна сума заборгованості складає 20290,42 (двадцять тисяч двісті дев’яносто грн. 42 коп.).

Своїми неправомірними діями, відповідач 1, відповідач 2 створюють ситуацію, яка повинна розрішитися тільки судовим шляхом, Усі свої зусилля відповідач 1, та відповідач 2 направляють на те, щоб ускладнити реалізацію їхнього права власності на грошові кошти, які є предметом спору. У зв’язку з чим, у них є підстави вважати, що відповідач 1, та відповідач 2 і далі будуть чинити їм опір, при реалізації їхнього права власності. Усі їхні взаємовідносини свідчать про те, що він вживе усі заходи, для того щоб ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. Тому вважають необхідним вижити заходи по повному забезпеченню позову.

В судовому засіданні Представник позивача на уточнених позовних вимогах настоює, прохає позов задовольнити повністю та стягнути заборгованість.

Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні визнала та вважає за можливе задовольнити.

Суд, заслухавши Представника позивача, Відповідача та вивчивши матеріали справи, вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Первісний поданий позов Відповідач не визнала, зазначивши що договір поруки № 1 від 16.04.2003 р. не підписував її чоловік, а також нею додаткова угода № 1 до кредитного договору від 10.06.2004 р. не підписувалася. У зв’язку з такими обставинами, Позивачем було зміно кількість учасників  процесу, а саме визначено відповідачем тільки ОСОБА_1. Також, по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу для встановлення, чи підпис на додатковій угоді № 1 до кредитного договору від 10.06.2004 р. був поставлений ОСОБА_1 чи іншою особою, і на підставі висновку експерта № 4/хл від 16.01.2009 року, підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 в додатковій угоді № 1 до кредитного договору № 380 від 16.04.2003 р., укладеного 10.06.2004 р. між ВАТ «Державний Ощадний банк України» і ОСОБА_1, виконана не ОСОБА_1, а іншою особою.

Згідно ксерокопії кредитного договору № 380, який укладено 16.04.2003 р. в письмовій формі у відповідності до ст. 1055 ЦК України, Позивач надає Відповідачу кредит у сумі 4500 грн. строком від 16 квітня 2003 року по 16 квітня 2005 року під 20 % річних. Звертаючи увагу на п. 6.3. Договору № 380 від 16.04.2003 р., а саме строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного повернення кредиту, а також одержання Банком всіх належних йому процентів, суд вважає, що Позивачем не пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності до ст.ст. 1054, 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики (кредитного договору) та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

На підтвердження передання Відповідачеві грошових коштів, згідно ст. 60 ЦПК України, Позивачем суду було надано видатковий касовий ордер про отримання Відповідачем грошових коштів у розмірі 4500 грн.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК і є право відношення, в якому одна сторона зобов’язана вчинити на користь другої сторони певні послуги, а інша сплатити вартість отриманих послуг.

Крім того, згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно представленого розрахунку відповідач ОСОБА_1 нерегулярно сплачувала обов’язкові платежі за кредитним договором, чим порушила взяті на себе вимоги за кредитним договором.

Так як, ст. 1054 ЦК України відсилає до положень ст. 1050 ЦК України, то якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

У відповідності до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 380 укладений 16.04.2003 р. заборгованість станом на 01.04.2009 р. складає:

- сума несплаченого кредиту, яка складає 3688,00 грн.;

- сума несплачених відсотків по кредиту складає 3922,74 грн.;

- заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту 934,08 грн.;

- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту складає 900,47 грн.;

а загальна заборгованість стала 9445,29 грн., що на думку суду, вимога по стягненню цієї суми по кредитному договору може бути задоволена.

Також, на підставі наданих видаткових касових ордерів, Відповідачем по справі було ще отримано 3200 грн., і у зв’язку з визнанням цієї суми Відповідачем, на думку суду також може бути задоволена вимога по стягненню цією грошової суми.

Звертаючи увагу на вимоги ст. 651 ЦК України, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, і при дослідженні матеріалів справи вбачається істотне порушення кредитного договору Відповідачкою внаслідок неналежного його виконання, суд вважає, що вимога по розірванню кредитного договору № 380 від 16.04.2003 року може бути задоволено.

При таких обставинах, суд вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню, а витрати по проведені експертизи необхідно покласти на Позивача, так як проведеною експертизою було доведено необґрунтованість вимог по нарахуванню процентів і пені по додатковій угоді.

Керуючись ст.ст. 21, 11, 27, 31, 57, 58, 59, 60, 74, 76, 167, 199, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 267, 509, 526, 527, 530, 599, 624, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов філії Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та припинення дії кредитного договору задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір № 380 від 16.04.2003 р., укладений між Оріхівським відділенням ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь філії „Запорізьке обласне управління” ВАТ „Державний ощадний банк України” заборгованості за кредитним договором у розмірі 3688 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь філії „Запорізьке обласне управління” ВАТ „Державний ощадний банк України” відсотки за користування кредитом у розмірі 3922 грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь філії „Запорізьке обласне управління” ВАТ „Державний ощадний банк України” пеню за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у розмірі 900 грн. 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь філії „Запорізьке обласне управління” ВАТ „Державний ощадний банк України” пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 934 грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь філії „Запорізьке обласне управління” ВАТ „Державний ощадний банк України” заборгованість за касовими ордерами у розмірі 3200 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь філії Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” сплачене державне мито у розмірі 126 грн. 45 коп.

Повернути філії Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” зайво сплачене державне мито у розмірі 76 грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Стягнути з філії Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” на користь ОСОБА_1 сплачені витрати за проведення судової криміналістичної експертизи у розмірі 1095 грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                             А.А. Швайковський

(рішення оформлено та підписано 08 квітня 2009 року)