05.01.2017 Єдиний унікальний № 371/1593/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний № 371/1593/16-ц

Провадження № 2/371/106/17

05 січня 2017 р м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рудика Ю.В.

при секретарі Семерей Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козинської сільської ради Миронівського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина у виді жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1

Він, являючись спадкоємцем померлого за законом першої черги, спадщину прийняв , оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном.

Інших спадкоємців за заповітом чи законом не має.

Оформити спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину на жилий будинок позивач не має змоги, оскільки Свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок на померлого ОСОБА_3 було видане вже після його смерті.

Позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилисяся, представник позивача подав до суду заяву в якій просить слухати справу у їх відсутності, позовні вимоги викладені у позовні заяві підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Козинської сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з'явився. В надісланій до суду заяві сільський голова ОСОБА_4 просить слухати справу у відсутності представника даного відповідача, позовні вимоги визнає.

Неявка в судове засіданні сторін , належним чином повідомлених про розгляд справи не є перешкодою для її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, та матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_3, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Такі ж роз'яснення містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» де зазначено , що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Враховуючи , що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та у зв'язку з його смертю відкрилася спадщина, цивільні відносини виникли до набрання Цивільним кодексом України чинності, строк прийняття спадщини закінчився (до 1 січня 2004 року), а тому застосуванню щодо правового режиму спадкового майна підлягають норми Закону України «Про власність» та ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 13 ч.2 Закону України «Про власність» громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно ст. 529 ч.1 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСРдля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСРвизнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, що підтверджується інформацією яка міститься у Свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( запис № 45) Козинською сільською радою Миронівського району Київської області.

Позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 за законом першої черги, оскільки являється його сином, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ( актовий запис № 26), виданим 20 серпня 1953 року Козинською сільською радою Старченківського району Київської області на прізвище ОСОБА_1, де у графі батько вказаний ОСОБА_3.

22 листопада 2012 року позивач звернувся до Миронівської районної державної нотаріальної контори з заявою, про прийняття спадщини .

У видачі Свідоцтва про право на спадщину на жилий будинок позивачу державним нотаріусом було відмовлено в зв'язку з відсутністю державної реєстрації нерухомого майна при житті ОСОБА_3, про що державним нотаріусом 22 листопада 2016 року повідомлено позивача .

Будинок, з приводу якого заявлено позов, не відноситься до категорії самовільно збудованих, виходячи з наступного.

Господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам, що збудовані до ухвалення Указу Президії Верховної Ради УССР від 22.01.1979 року «Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівль» і при їх технічній інвентаризації не відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні - не відносяться до категорії самовільних.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленему Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленному порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Встановлено, що будинок під номером АДРЕСА_1 який до дня смерті , згідно довідки Козинської сільської ради Миронівського раону Київської області № 26 від 05 груня 2016 року належав ОСОБА_3, розташований на земельній ділянці площею 0, 40 га . Призначення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд .

Наявність на вказаний будинок технічного паспорта свідчать про те , що цей будинок не є самовільно збудованим.

При житті ОСОБА_3 не провів державну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок та у зв'язку з його смертю таке право втрачене.

Згідно матеріалів спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 заведеної державним нотаріусом Миронівської районної державної нотаріальної контори Київської області інші спадкоємці майна померлого за заповітом чи законом окрім позивача відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Козинської сільської ради Миронівського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст.529,548,549,553 ЦК УРСР, ст. 13 Закону України «Про власність» , керуючись статями 10, 15, 60, 80, 212, 213, 214, 215, 216, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами під АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Підпис Ю.В.Рудик

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.В. Рудик