ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
|
"01" серпня 2006 р. |
справа № 20-3/218 |
За адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя
(99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду,56)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1032,00 грн.
Суддя Гоголь Ю.М.
Представники сторін:
позивач -Литвиненко Ангеліна Володимирівна, довіреність №2520/07-02 від 25.05.06;
відповідач -не з'явився.
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1032,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, в частині несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку, про причини нез'явлення суд не повідомив.
Відповідно до ст. ст. 27, 49 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені його процесуальні права та обов'язки.
Оскільки відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи своєчасно, про причини свої неявки суд не повідомив, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню позивача, судочинство здійснювалось на російській мові.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:
Згідно Положення “Про Пенсійний Фонд України”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №345 від 01.06.94 Пенсійний Фонд України є центральним органом державної виконавчої влади і здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення.
Відповідно до Положення про районний, міський, районний в місті відділ Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління ПФ України №6-3 від 21.07.99, районний в місті відділ ПФ України є органом Фонду.
Основними задачами відділу є збір і акумуляція в районі збору грошових коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування, а так само фінансування витрат на виплату пенсій.
Приватне сільськогосподарське підприємство „Україна” зареєстровано в якості платника страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя.
Згідно ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 р. (далі - Закон) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом 1 пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі -Інструкція) зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.04 за № 64/8663, визначений розмір відшкодування платниками страхових внесків витрат Пенсійному фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, (пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України), який складає 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.
Згідно з пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
14.04.2006р. на адресу відповідача надіслана вимога №НОМЕР_1 про сплату боргу в розмірі 1032,00 грн. Вказана вимога була повернута позивачеві за закінченням строку зберігання та нез'явленням адресата.
Таким чином, на час подання позову заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 перед Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя складає 1032,00 грн.
Згідно ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду звертаються у встановленому законом порядку і пред'являють вимогу про сплату недоїмки до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також мають право звернутися до суду або господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У вказаних випадках, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Суд, з урахуванням викладеного, вважає вимоги позивача в сумі 1032,00 грн. обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 94, 128, 158, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомостей про наявність поточних рахунків немає) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 56, код ЄДРПОУ 22275002, р/р 256093 у СГВ ВАТ „Державний „Ощадний банк України”, МФО 384027) заборгованість в сумі 1032,00 грн.
3. Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства -з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Копії постанови направити сторонам.
Суддя Ю.М.Гоголь
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 02.08.06