Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/88/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А. В.

Доповідач Потапенко В. І.

УХВАЛА

Іменем України

11.01.2017 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді - Потапенка В.І.

суддів - Черненко В.В., Франко В.А.

секретар - Яковлева Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградської обласної лікарні про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

20.03.2015 року ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до Кіровоградської обласної лікарні про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Справа розглядалася неодноразово і останнім рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06.10.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.10.2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з»явився, належним чином повідомлений. 11.01.2017 року до апеляційного суду Кіровоградської області електронною поштою надійшла заява від ОСОБА_3 у якій він зазначає про те, що є представником позивача та перебуває на лікарняному , а тому просить перенести розгляд справи. Вислухавши думку представника відповідача з приводу поданої заяви , колегія суддів дійшла висновку , що зазначені у заяві причини не є поважними, доказів перебування на лікарняному не надано , крім цього відсутні докази , що ОСОБА_3 представляє інтереси позивача у суді апеляційної інстанції , оскільки наявний у матеріалах справи ордер виписано на представництво інтересів позивача у суді першої інстанції. ( т. 2 ас. 69) Ухвалою судді апеляційного суду Кіровоградської області від 23.11.2016 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.10.2016 року в частині стягнення моральної шкоди визнана неподаною. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу № 83-Л від 12.07.2010 року ОСОБА_2 був прийнятий на посаду муляра Кіровоградської обласної лікарні, наказом № 119-Л від 04.10.2010 року з 01.10.2010 року ОСОБА_2 переведено на посаду лицювальника другого розряду (т.1 а.с. 9).

Згідно службової записки завідувача господарством ОСОБА_4 13.02.2015 р. о 13 год. 30 хв. він проводив плановий обхід території Кіровоградської обласної лікарні та побачив біля господарчої частини ОСОБА_2, який поводив себе підозріло, а саме стояв і хитався, незрозуміло розмовляв, відчувався різкий запах алкоголю (т. 1 а.с. 86).

Згідно службової записки заступника головного лікаря з технічних питань ОСОБА_5 13.02.2015 р. о 13 год. 30 хв. позивач, перебуваючи в робочий час біля будівлі адміністративно-господарчої части, знаходився в стані алкогольного сп'яніння, про свідчила нетвереза поза, нерозбірлива мова, наявність сильного запаху алкоголю (т.1 а.с. 85).

Згідно доповідних записок завідуючої гуртожитком ОСОБА_6 та начальника технічного відділу ОСОБА_7 13.02.2015 р. о 13 год. 30 хв. ОСОБА_2 знаходився біля будівлі АГЧ в стані алкогольного сп'яніння (т.1 а.с. 87, 88).

Комісією у складі: юрисконсульта ОСОБА_8, начальника відділу кадрів ОСОБА_9, завідувача гуртожитком ОСОБА_6, завідувача господарством ОСОБА_4, начальника технічного відділу ОСОБА_7 о 13 год. 55 хв. 13.02.2015 р. було складено акт № 1, в якому зазначено, що у лицювальника-плиточника ОСОБА_2 виявлені зовнішні ознаки того, що він знаходиться в нетверезому стані: нетверда хода, наявність специфічного запаху, нев'язка мова (т.1 а.с.89).

Наказом № 38-Л від 24.02.2015 року ОСОБА_2, лицювальника-плиточника (робітника з обслуговування і поточного ремонту) господарчої частини, звільнено з посади на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані 24.02.2015 році.( т. 1 ас.8) З врахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції з посиланням на ст. 23 ЦК України ст. ст. 40, 147-1, 148, 149, 235 Кодексу законів про працю України дійшов висновку, щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначив, що факт перебування позивача на роботі в стані алкогольного сп'яніння підтверджується поданням адміністрації на звільнення, згодою профспілкового комітету - витяг з протоколу № 4 від 24.02.2015 року, службовими записками заступника головного лікаря з технічних питань ОСОБА_5, завідуючого господарством ОСОБА_4, доповідними записками завідуючої гуртожитком ОСОБА_6, начальника технічного відділу ОСОБА_7, актом № 1 від 13.02.2015 року про відмову надати пояснення ОСОБА_2, висновок про встановлення факту вживання алкоголю (копія журналу форми № 137-2/0) та відеозаписом проходження медогляду, протоколом засідання профспілкового комітету (т.1 а.с. 133-134), відповідно до якого ОСОБА_2 визнав факт перебування на роботі в стані алкогольного сп'яніння, зазначивши, що просить пробачити та дати шанс виправитися, вживав в обідню перерву.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою враховуючи наступне. Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Відповідно до п. 25 постанови пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.92 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку. Як встановлено судом першої інстанції медичний огляд ОСОБА_2 проводився за місцем роботи медичною сестрою ОСОБА_10 до функціональних обов'язків якої входить проведення щозмінних та після рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів та медичний огляд інших працівників підприємства за направленням адміністрації, та здійснення проби на алкоголь ( а.с. 106 - 107). На підтвердження права медичної сестри ОСОБА_10 на проведення зазначених оглядів відповідачем надано суду свідоцтво про право на проведення передрейсових (після рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів (а.с. 109). Медичне обстеження позивача було проведено належними приладами, і відповідачем надано суду дані щодо цих приладів та свідоцтво про повірку (а.с. 137), відповідно до якого даний прилад станом на 24.04.2015 року є придатним до застосування і термін його дії продовжено до 24.10.2015 року. Відсутність у свідоцтві запису про несправність приладу на час його повірки не дає суду підстав сумніватися у правильності вимірів зроблених при медичному огляді ОСОБА_2 13.02.2015 року. Крім цього факт дисциплінарного правопорушення з боку ОСОБА_2, а саме знаходження на роботі у нетверезому стані доведено також за допомогою інших способів, а саме підтвердження цього свідками. Згідно ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Суд першої інстанції дав правильну оцінку поясненням свідків, як доказам по справі. Належним чином оцінив Акт № 1 від 13.02.2015 року, яким засвідчується факт виявлення ОСОБА_2 на робочому місці у нетверезому стані, та факт його відмови від надання пояснень з цього приводу (а.с. 89). Також судом першої інстанції правильно взято до уваги факт визнання ОСОБА_2 вживання на роботі алкогольних напоїв, що підтверджується копією протоколу засідання профспілкового комітету від 24 лютого 2015 року (а.с. 133, 134). Доводи позивача та його представника, в цій частині, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та поновлення ОСОБА_2 на роботі, оскільки вони не спростовують доводів відповідача та висновків суду. Доводи позивача та його представника щодо помилкової оцінки комісією хворобливого стану ОСОБА_2, інваліда ІІІ групи, як стану алкогольного сп'яніння спростовується тим, що позивач проживає у гуртожитку та працює в обласній лікарні на протязі більше ніж чотири роки і майже щоденно спілкується, як із комендантом гуртожитку, так і своїм безпосереднім керівництвом, які і давали свої свідчення щодо знаходження позивача саме у стані алкогольного сп'яніння, а не хворобливому стані. Інші доводи апеляційної скарги також є необгрунтованими. Виходячи з вище наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.10.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя:

Судді: