П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
5 червня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Симаченко Л. І. розглянув справу про адміністративне правопорушення, в якій постановою судді Мукачівського міськрайонного суду від 16 квітня 2009 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. «г» ч. 3 ст. 5, п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем та працюючи на посаді начальника складу ПММ військової частини А 1778, був призначений розпорядженням начальника штабу військової частини А 0796 № 126 від 24 березня 2009 року в склад комісії по перевірці умов та якості зберігання продовольства у військовій частині А 1778. Під час перевірки умисно приховав реальний стан зберігання продуктів харчування на даному складі, яке здійснює ТзОВ «Мезон - К» за угодою № 271/2/08/2 від 16 вересня 2008 року та підписав акт № 189 від 27 березня 2009 року, в який у п. п. 2 та 3 було внесено недостовірну інформацію щодо дотримання санітарних норм та правил зберігання разом маргарину та риби; наявності відповідних документів на ввіз на територію України і транспортування риби «Путасу» в кількості 900 кг, сертифікатів якості та про належне маркування.
В апеляції ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що він не є суб'єктом корупційного діяння згідно з вимогами Закону України «Про боротьбу з корупцією» , за змістом якого обов'язковою ознакою є корисливий або інший особистий інтерес або інтерес третіх осіб. Доказів, підтверджуючих наявність такого інтересу здобуто не було, акт перевірки не відповідає фактичним обставинам справи, на даний час проводиться додаткова перевірка військовою прокуратурою. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено неуповноваженою на те особою.
Переглянувши скаргу в межах апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які пояснили, що розпорядження начальника штабу виконали повністю і перевірили якість та кількість продовольства, сертифікати на рибу, копії яких вони надали суду, були на момент перевірки в наявності; пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які пояснили, що склали протокол та постанову про корупційні діяння на підставі акту перевірки санітарного лікаря, сертифікати на рибу їм надані не були; пояснення свідка ОСОБА_7, який пояснив, що при перевірці були виявлені зазначені в акті недоліки, оригінали сертифікатів йому не надавались, члени комісії могли не знати про ці вимоги, оскільки вони передбачені спеціальними нормативними актами; перевіривши матеріали адміністративної справи, а також додаткові документи, апеляційний суд вважає, що апеляція ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В протоколі № 32 - М та постанові про адміністративне правопорушення від 16 квітня 2009 року оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу УБОЗа ГУМВС України зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене п. «г» ч. 3 ст. 5, п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» ( а. с. 1 - 2, 3 - 4 ).
Відповідно до вимог зазначених норм закону корупційним є діяння, в результаті якого особа, уповноважена на виконання функцій держави сприяла фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг, а також діяння, які направлені на надання незаконної переваги фізичним і юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативних правових актів чи рішень.
Автором протоколу та постанови не зазначено, в чому саме полягало сприяння ОСОБА_1 підприємницькій діяльності ТзОВ «Мезон - К» та які блага він за це одержав, а також які незаконні переваги надав цьому підприємництву і в прийнятті яких саме нормативних правових актів. При апеляційному розгляді справи особи, які складали протокол та відбирали пояснення - ОСОБА_5 й ОСОБА_8 також не змогли пояснити, які ж саме ознаки корупційного правопорушення містяться в діях ОСОБА_1.
Суд першої інстанції на це увагу не звернув і не забезпечив при розгляді справи точне та неухильне застосування Закону України «Про боротьбу з корупцією». Всупереч вимогам п. 3 постанови Верховного Суду України від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» суд не з'ясував мотив та характер вчиненого діяння, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням завдань і функцій держави, а також мети правопорушення.
Так, згідно з вимогами, зазначеними в п. 11 цієї постанови суб'єкт корупційного правопорушення підлягає відповідальності за сприяння фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності за умови використання ними свого службового чи посадового становища з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
По справі таких даних не встановлено. З матеріалів вбачається, що комісія по перевірці зберігання та якості продовольства була створена за розпорядженням начальника штаба військової частини А 0796. Зміст розпорядження у військову частину А 1778 було передано телеграмою, підписаною заступником командира військової частини А 0796. В телеграмі пропонувалось до складу комісій включати заступників командирів по тилу, заступників з виховної роботи, голів ради офіцерів, начальників продовольчих та медичних служб, фельдшерів.
ОСОБА_1 до жодної з цих категорій не належить. До початку перевірки його не було ознайомлено з жодним спеціальним нормативним актом, якими передбачено вимоги щодо порядку, умов та якості зберігання продовольства та оформлення відповідних документів і сертифікатів на продукти харчування, зокрема, із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ЗУ « Про безпечність та якість харчових продуктів», «Санітарними нормами та правилами для підприємств харчової промисловості».
Отже, не маючи відповідної підготовки та необхідних знань, ОСОБА_1 не міг здійснити належну перевірку і дати правильну оцінку відповідності та належності наданих їм сертифікатів та свідоцтв, що повністю підтвердив в судовому засіданні санітарний лікар ОСОБА_7.
Що стосується перевірки документів на ввіз та транспортування продуктів харчування по території України, то згідно з наказом штаба це не входило до переліку питань, що підлягали перевірці.
Щодо внесення в акт перевірки неправдивої інформації про дотримання правил товарного сусідства при зберіганні маргарину та риби, то в матеріалах справи відсутні будь - які дані, які б свідчили про те, що таке порушення мало місце на момент проведення перевірки комісією, в склад якої входив ОСОБА_1, тобто станом на 27 березня 2009 року. Акт, яки й підтверджує таке порушення та на який є посилання в протоколі та постанові про корупційне діяння був складений 3 квітня 2009, а тому може свідчити тільки про стан зберігання продовольства саме на той час. ( а. с. 8, 9 - 11).
Отже, вимоги апелянта в цій частині є обгрунтованими і підлягають задоволенню. Постанову суду слід визнати незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Що стосується доводів про складання протоколу про адміністративне правопорушення неуповноваженою на те особою, то такі задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам п. »а» Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Враховуючи вимоги ст. 294 КпАП України щодо повноважень апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про закриття провадження по даній справі.
.
Керуючись ст. ст. 247, 278, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд Закарпатської області
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 про визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. «г» ч. 3 ст. 5, п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області Л. І. Симаченко.