ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

 У Х В А Л А

Іменем України  

11.07.2006 року                                                Справа № 8/279пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                              Журавльової Л.І.

суддів                                                          Бородіної Л.І.

                                                            Якушенко Р.Є.

При секретарі                                        Мартинцевій Н.М.

За участю представників сторін

Від позивача:          Мєлков О.С.

довіреність №1097/10-25  від 13 лютого 2006 року, старший державний податковий інспектор юридичного відділу

Від 1-го відповідача:          Полякова Н.Л.

Довіреність № 1-1/479  від 09 березня 2006 року, юрисконсульт 1-ої категорії

Від 2-го відповідача:                              не прибув

розглянувши  матеріали

апеляційної скарги          Державного підприємства „Донбасантрацит”,

          м. Красний Луч

на рішення          господарського суду  Луганської області

від           23 травня 2006 року

у справі           №8/279пд (суддя Середа А.П.)

за позовом            Державної податкової інспекції у м. Красний Луч

до 1-го відповідача          Державного підприємства „Донбасантрацит”,

          м. Красний Луч

до 2-го відповідача          Приватного підприємства „Дірокс”,

          м. Красний Луч

про           визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у м. Красний Луч звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства „Донбасантрацит” та Приватного підприємства „Дірокс” про визнання недійсним договору №16, укладеного 28 січня 2005 року між Державним підприємством “Донбасантрацит”в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Краснолуцька” та Приватним підприємсмтвом “Дірокс” та про застосування до сторін правових наслідків, передбачених частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України, - стягнення в доход держави з кожної із сторін  договору всього одержаного ними за даним договором –на суму 18792грн. 08 коп.

Господарський суд Луганської області рішенням від 23 травня 2006 року у справі №8/279пд (суддя Середа А.П.) задоволено позов ДПІ у м. Красний Луч частково, визнано недійсним договір №16, укладений  між  ПП “Дірокс” та ДП “Донбасантрацит” на загальну суму 13799 грн. 05 коп.

          Стягнуто з ПП “Дірокс” на користь  ДП “Донбасантрацит” грошові кошти у сумі 9396 грн. 04 коп., - отримані ПП “Дірокс” від  ДП “Донбасантрацит”на підставі платіжного доручення №72 від 04.03.05 року - на виконання договору №16, укладеного між сторонами  від  28.01.05 року.

          Стягнуто з ДП “Донбасантрацит” в доход держави грошові кошти у сумі 9396 грн. 04 коп. –вартість 3543  літрів дизельного пального, отриманого ДП “Донбасанатрацит” від ПП “Дірокс” згідно договору №16 від 28 січня 2005 року.

Судові витрати покладено на 2-го відповідача.

Рішення суду мотивоване тим, що під час перевірки  наявності суб'єкта підприємницької діяльності  - ПП “Дірокс” за його юридичною адресою, здійсненою ДПІ у м. Красний Луч, встановлено, що ПП “Дірокс” за вказаною адресою не знаходиться,  фактично підприємство зареєстроване на підставну особу –Бариленка Д.Г., який, реєструючи підприємство на своє ім’я на вимогу третіх осіб, - не мав на меті займатися та фактично не займався  такою діяльністю, передбаченою Статутом підприємства, - а її здійснювали треті особи.

На виконання рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 01 серпня 2005 року засновницькі документи ПП “Дірокс” визнані недійсними з моменту реєстрації та скасовано його державну реєстрацію.

Суд дійшов висновку, що вільне волевиявлення та намір на створення наслідків, обумовлених договором №16 від 28 січня 2005 року, у громадянина Бариленка Д.Г. були відсутні, оскільки він діяв за вказівками інших осіб, не усвідомлюючи значення своїх дій.

Наявними у справі доказами доведено, що договір №16 від 28 січня 2005 року                 ПП “Дірокс” укладено з порушенням вимог статей 202 - 203 ЦКУ та  статей 207 та 208 ГК України, а також з метою ухилення від сплати податків.

ДП „Донбасантрацит” не погодилось з рішенням господарського суду та подало апеляційну скаргу №1-7/1238 від 01 червня 2006, в якій просить рішення суду скасувати, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що вирішення спору у справі про визнання недійсними установчих документів ПП „Дірокс" було не в компетенції Краснолуцького міського суду щодо розгляду цієї справи згідно ст. 15 ЦПК України, а підсудність розгляду заяви про визнання недійсними установчих документів СПД підпадає до компетенції господарського суду згідно ст. 12 ГПК України. Тому рішення суду Краснолуцького суду Луганської області не є підставою для припинення юридичної особи, як того вимагає ст.ст. 31, 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

ДП „Донбасанрацит” зазначає, що позивач свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 207, 208 ГК України, але на підставі ст. 33 ГПК України ним не доведено факти, що виконання господарського зобов'язання ДП „Донбассантрацит" носило або свідомо допускало настання противоправних наслідків, а навпаки підтверджується податковою накладною №15, 16 від 31.01.2005року, яка доводить прозорість даного правочину для органів державної влади. При виконанні цього господарського зобов'язання ДП „Донбассантрацит” є добросовісною стороною.

ДПІ у м. Красний Луч запереченням на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду залишити без змін, скаргу - без задоволення та зазначає, що згідно з абз.2 п. 19 Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України №02-5/111 від 12 березня 1999 року з наступними змінами від 26 квітня 2002 року №04-5/491 "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" - у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документа, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності та за наявності інших обставин, які свідчать про укладення оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними.

Необхідними умовами визнання угоди недійсною згідно зі ст.ст. 207, 208 ГК України, чинного на час укладання та виконання спірної угоди, є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі наміру хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Здійснення          невідомими          особами          господарської      діяльності      від      імені підприємства зі статусом юридичної особи, на яке законодавством покладені конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами господарювання.

Тому угоди, укладені від імені цих підприємств будь-якими особами, предметом яких є одержання доходів, можна розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Умисел ПП "Дірокс" як юридичної особи вбачається в умислі посадової особи, що підписала договір, що не має на це законних повноважень.

ДПІ зазначає, що посилання ДП „Донбасантрацит” на те, що господарським судом неправомірно прийнято до уваги рішення Краснолуцького міського суду від 01 серпня 2005 року про визнання недійсними установчих документів ПП "Дірокс" є необгрунтованим, оскільки відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду за цивільною справою, яке набрало чинності, обов'язкове для господарського суду у відношенні фактів, встановлених судом та мають значення для вирішення спору

Ухвалою від 13 червня 2006 року у справі №8/279пд відкрито апеляційне провадження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 23 червня 2006 року призначено апеляційний розгляд скарги на 11 липня 2006 року.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія  дійшла висновку, що апеляційна скарга ДП „Донбасантрацит” не підлягає задоволенню, а рішення від 23 травня 2006 року у справі №8/279пд залишається без змін з наступних підстав.

ПП „Дірокс” 28 січня 2005 року уклало договір №16 з ДП “Донбасантрацит”, згідно умов якого (пункт 1.1 договору) ПП „Дірокс” продає, а ДП “Донбасантрацит” приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити вартість товару згідно специфікації №1 на суму 13799, 05 грн., а саме дизельне пальне  у кількості 4977 літрів по ціні 2,65 грн. (з ПДВ) за 1 літр –на суму 13189,05 грн.; масло моторне М10Г2к  у кількості 200 кг по ціні 3,05 грн.(з ПДВ) за 1 кг - на суму 610,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору ПП “Дірокс”31.01.05 року виписало            накладну №15, згідно якій ДП “Донбасантрацит” відпущено 800 літрів дизельного пального  на суму - 2121,60 грн.; податкову накладну №15 –на відпуск  800 літрів дизельного палива на суму 2121,60 грн.; видаткову накладну №16 - на відпуск 2743 л дизельного палива на суму 7274,44 грн.; податкову накладну №16 на продаж 2743 л дизельного палива –на суму 7274,44 грн.

ДП “Донбасантрацит” на виконання умов договору платіжним дорученням №72 від 04.03.05 року перерахувало на розрахунковий рахунок ПП “Дірокс” вартість отриманого дизельного палива на суму  9396,04 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 1566,01 грн.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2004 року виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Приватне підприємство “Дірокс” зареєстроване в якості суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №13801020000000089.

17 грудня 2004 року ДПІ у місті Красний Луч взято на облік в якості платника податків ПП “Дірокс”, що підтверджується довідкою №274, 21 грудня 2004 року –взято на облік як платника податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №16389493.

ДПІ у м. Красний Луч здійснено перевірку наявності суб'єкта підприємницької діяльності  - Приватного підприємства “Дірокс” за його юридичною адресою  - у місті Красний Луч, мікрорайон 3, буд. 15 .кв. 30, за результатами якої встановлено, що ПП “Дірокс” за вказаною адресою не знаходиться.

ДПІ встановлено, що фактично підприємство зареєстроване на підставну особу –Бариленка Д.Г., який, реєструючи підприємство на своє ім’я на вимогу третіх осіб, - не мав на меті займатися та фактично не займався  такою діяльністю, передбаченою Статутом підприємства, - а її здійснювали треті особи.

Рішенням Краснолуцького суду Луганської області від 01 серпня 2005 року у справі №2-5556 за позовом ДПІ у м. Красний Луч до Бариленка Д.Г. про визнання установчих документів недійсними, за результатами розгляду якого позовні вимоги були задоволені, установчі документи ПП „Дірокс” визнані недійсними, державну реєстрацію ПП „Дірокс” скасовано. Рішення набрало законної сили.

При розгляді цивільної справи судом встановлено, що ПП „Дірокс” перереєстровано без мети і бажання засновника підприємства. Згідно письмових пояснень Бариленко Д.Г., він ніякого відношення до ПП „Дірокс” не мав, фінансовою діяльністю підприємства не займався, бухгалтерські звіти і документи не підписував, печатки і штампу не має, наміру займатися підприємницькою діяльністю та не мав. (а.с. 15).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові  рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Відповідно ст. 207 ГК України, що набув чинності з 01 січня 2004 року, господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами визнання угоди недійсною згідно ст. 207 Господарського кодексу України є до ведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сто рін щодо настання відповідних наслідків.

Створення і реєстрація сторонньою особою за винагороду приватного підприємст ва зі статусом юридичної особи, на яке законодавством покладені конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва.

Угоди, укладені від імені цих підприємств їх засновниками, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори,  закріпленому в ст. 67 Конституції  України та законах України про оподаткування.

Пленум Верховного суду України в п. 6 Постанови від 28 квітня 1978 року №3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз’яснив, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними і юридичними особами від оподаткування доходів.

Наявність умислу у сторони при укладанні угоди означає, що сторона усвідомлю вала або повинна була усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави.

Умисел другого відповідача як юридичної особи вбачається в умислі особи, що підпи сала спірну угоду та не мала на це відповідні повноваження.

Таким чином, другий відповідач усвідомлював (повинен був усвідомлювати) проти правність укладеної угоди та свідомо допускав настання протиправних наслідків.

З матеріалів справи вбачається і зазначено місцевим господарським судом, що  при укладені спірної угоди, у ДП „Донбасантрацит” не було мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За неможливості повернути майно в натурі  згідно п. 18 Роз’яснення  Вищого арбітражного  суду  від  12 березня 1999 року  №02-5/111 “Про деякі питання практики  вирішення спорів, пов’язаних  з визнанням угод недійсними”  набувач повинен відшкодувати  первісну вартість майна.

За таких обставин, апеляційна скарга ДП „Донбасантрацит” задоволенню не підлягає,  рішенням господарського суду Луганської області від 23 травня 2006 року у справі №8/279пд  обґрунтовано позов задоволено частково, визнано недійсним договір №16 від 28 січня 2005 року, укладений між відповідачами у справі, стягнуто з ПП “Дірокс” на користь                           ДП “Донбасантрацит” грошові кошти у сумі 9396 грн. 04 коп. Стягнуто з                                      ДП “Донбасантрацит” в доход держави грошові кошти у сумі 9396  грн. 04 коп.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254, п. 6 р. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ДП „Донбасантрацит” на рішення господарського суду Луганської області від 23 травня 2006 року у справі №8/279пд залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 23 травня 2006 року у справі №8/279пд залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                                                Л.І. Журавльова

Судді                                                                                          Л.І. Бородіна

                    

                                                                                

                                                                                          Р.Є. Якушенко