Справа № 189/1362/16-ц

2-о/189/6/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.2017 року Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Чорної О.В.,

секретар судового засідання Мотовілов М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1, представник заявника ОСОБА_2, заінтересована особа: Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася до суду з вищеназваною заявою, у якій просить встановити факт смерті ОСОБА_3. В заяві вказує про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 у Калінінському районі м. Донецька Донецької області. Факт смерті ОСОБА_3 підтверджує такими документами: довідка про причину смерті № 173 від 18.03.2015 року, виданою КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Донецька»; свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1, виданим 06.04.2015 року на офіційному бланку Свідоцтва про смерть, але не зареєстрованому у встановленому законом порядку у державному реєстрі смертей, оскільки на час видачі свідоцтва про смерть реєстр на території м. Донецьк не працював.

03.08.2016 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про реєстрацію смерті ОСОБА_3 та отримання свідоцтва про смерть для подальшого оформлення своїх спадкових прав як спадкоємця четвертої черги за законом, однак на її заяву Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - було відмовлено у реєстрації смерті у зв'язку з тим, що надані документи видані так званою ДНР, а отже не є дійсними і не створюють будь-яких правових наслідків, та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту смерті.

Заявниця, представник заявниці у судове засідання не з'явилися, представник заявниці надав суду письмову заяву, в якій просять суд розглянути справу у його відсутності та задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, але надіслав суду письмову заяву, в якій не заперечує проти задоволення заяви громадянки ОСОБА_1 у справі про встановлення факту смерті і просить провести судове засідання без присутності представника заінтересованої особи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Зі змісту ст.3 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Як вбачається із копії Довідки про причину смерті № 173 від 18.03.2015 року ОСОБА_3 помер від церебрального атеросклерозу з гіпертензією у віці 92 років (а.с.5).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 06.04.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 92 років у Калінінському районі м. Донецьк, про щозроблено відповідний актовий запис за № 281 (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 14.08.1951 р. матір'ю ОСОБА_1 являється ОСОБА_5, а батьком - ОСОБА_6 (а.с.7).

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 27.12.1969 р. вбачається, що ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7, та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_1» (а.с. 7).

Відповідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 23.11.1993 року ОСОБА_5 (мати заявниці) уклала шлюб з ОСОБА_3, таким чином ОСОБА_3 є вітчимом ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до копії листа Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 03.08.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації смерті, ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території ті їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або посадовими особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (а.с.9).

Постановою Верховної Ради України №254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» та Постанови Верховної Ради України №252-VIII від 17.03.2015 року (згідно додатку), яка набрала чинності 08 квітня 2015 року до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови. Місто Донецьк віднесено до населених пунктів, які визнано тимчасово окупованими територіями.

Відповідно до ч. 2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 18 зазначеного вище закону, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення доля охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав або підтвердження чи відсутність неоспорюваних прав.

Згідно ст. 257-1 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. У даному випадку заяву подано ОСОБА_1, якій померлий приходиться вітчимом.

Після смерті ОСОБА_3 заявниця не може зареєструвати свідоцтво про смерть в установленому порядку, а свідоцтво про смерть не може бути зареєстроване у встановленому законом порядку.

Беручи до уваги, що від встановлення факту смерті ОСОБА_3 залежить виникнення особистих майнових прав заявниці, а законом не визначено іншого порядку їх встановлення, а також той факт, що заявниця має на меті встановити факт смерті ОСОБА_3 для реєстрації свідоцтва про смерть та для подальшого його використання в цивільно-правових відносинах згідно законодавства України, суд вважає, що вимоги заявниці підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд вважає факт смерті ОСОБА_3 встановленим.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання (ч.4 ст.257-1 ЦПК України).

Таким чином, керуючись ст.ст. 3, 15, 64, 212-215, 234, 235, 256, 257-1, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, представник заявника ОСОБА_2, заінтересована особа: Покровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3, 1922 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у Калінінському районі м. Донецьк Донецької області.

Відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 257-1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення шляхом його невідкладного направлення до Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для державної реєстрації смерті ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Покровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Суддя О.В. Чорна