ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.07.2006 року Справа № 14/77(14/190)
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Журавльової Л.І.
суддів Бородіної Л.І.
Якушенко Р.Є.
При секретарі Мартинцевій Н.М.
За участю представників сторін
Від позивача: Рягузова В.І.
довіреність №01-15/35 від 15 лютого 2006 року
Від відповідача: Барановська М.Г.
довіреність №б/н від 24 березня 2006 року
Розглянувши
апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств „Донвуглереструктуризація”, м. Макіївка
на рішення
господарського суду Луганської області
від 06 червня 2006 року
у справі №14/77(14/190)(суддя Лісовицький Є.А.)
за позовом Державного підприємства „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств „Донвуглереструктуризація”, м. Макіївка
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Брянковський рудоремонтний завод”, м. Брянка
про стягнення 21000 грн. 68 коп.
В С Т А Н О В И В:
ДП „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств „Донвуглереструктуризація” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ „Брянковський рудоремонтний завод” про стягнення 20508 грн. перерахованої передплати, 492 грн. 68 коп. пені за договором №1654/05 від 24 листопада 2005 року.
Господарський суд Луганської області рішенням від 06 червня 2006 року у справі №14/77(14/190) (суддя Лісовицький Є.А.) у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду мотивоване тим, що у договорі №1654/05 від 24 листопада 2005 року не зазначено, що у випадку прострочення поставки товару відповідач повинен повернути суму передплати. Із заявою про відмову від прийняття виконання за даним договором позивач до відповідача і до суду не звертався.
Отже, договір має виконуватись в частині оплати і позивач не має права вимагати повернення сплаченої суми.
Сторони у п. 9.2 договору не оговорили конкретну суму, від якої слід нараховувати штрафну санкцію - пеню (від суми договору, від суми недопоставленого товару та ін.). Тобто вони не узгодили штрафну санкцію.
За таких обставин, у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю вимог.
ДП „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств „Донвуглереструктуризація” не погодилось з прийнятим рішенням та подало апеляційну скаргу від 13 червня 2006 року №01-15/1891, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, оскільки при розгляді справи не були з’ясовані обставини по справі, не забезпечено правильне вирішення спору.
Скаржник зазначає, що пунктом 9.2 договору №1654/05 від 24 листопада 2005 року передбачено, що за порушення строку поставки, визначеного у п. 6.1, постачальник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ з дня зарахування бюджетних коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Судом зроблено помилкове посилання на ст. 525 ЦК України, оскільки з боку позивача відмови від виконання зобов’язань за договором не було, зміна умов виконання зобов’язань за договором в односторонньому порядку не здійснювалась.
Сторони передбачили відповідальність за порушення строків поставки товару і несвоєчасне використання бюджетних коштів.
Ухвалою 04 липня 2006 року порушено апеляційне провадження, справа призначена до розгляду на 18 липня 2006 року.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ДП „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств „Донвуглереструктуризація” не підлягає задоволенню, а рішення від 06 червня 2006 року у справі №14/77(14/190) зміні з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як свідчать матеріали справи, ДП „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств „Донвуглереструктуризація” та ТОВ „Брянковський рудоремонтний завод” укладений договір від 24 листопада 2005 року №1654/05, згідно якого продавець –ТОВ „Брянковський рудоремонтний завод”, зобов’язався поставити, а покупець –ДП „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств „Донвуглереструктуризація”, прийняти та оплатити колосники, зазначені у специфікації на суму 20508,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3418,00 грн.
Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що постачальник зобов’язаний впродовж одного місяця, з дня надходження бюджетних коштів на його розрахунковий рахунок, поставити товар.
Згідно п. 6.3 поставка товару одержувачу здійснюється на підставі заявки покупця відповідно специфікації до договору.
По всіх істотним умовам сторонами досягнуто згоди, що не заперечено сторонами.
На підставі пред'явленого відповідачем рахунку-фактури від 06 грудня 2005 року №СФ-6/12-2 року на суму 20508,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 3418,00 грн., позивач платіжним дорученням №2909 від 23 грудня 2005 року перерахував відповідачу 20508,00 грн., у тому числі податок на додану вартість.
Згідно накладних №РН-163 від 27 лютого 2006 року позивач отримав від відповідача товар на суму 2490 грн., №РН-182 від 16 березня 2006 року отримав товар на суму 6450 грн., №РН-186 від 16 березня 2006 року отримав товар на 2214 грн., №РН-185 від 16 березня 2006 року отримав товар на 2880 грн., усього на 14034 грн.
Оскільки товар своєчасно поставлений не був, позивач звернувся до відповідача з претензією №01-15-09-17/365 від 09 лютого 2006 року з вимогою сплатити пеню 300 грн. 80 коп. за прострочення поставки товару згідно п.9.2 договору.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 20508 грн. перерахованої передплати та 492 грн. 68 коп. пені за договором № 1654/05 від 24 листопада 2005 року.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором №1654/05 від 24 листопада 2005 року сторони не передбачили, що у випадку прострочення поставки товару відповідач повинен повернути суму передплати. Із заявою про відмову від прийняття виконання за даним договором відповідно до вимог ст. 525 ЦК України позивач до відповідача і до суду не звертався.
Господарським судом Луганської області вірно зазначено, що договір №1654/05 має виконуватись в частині оплати і позивач не має права вимагати повернення сплаченої суми.
Пунктом 9.2 договору сторони не оговорили конкретну суму, від якої слід нараховувати штрафну санкцію - пеню (від суми договору, від суми недопоставленого товару та ін.) і місцевим господарським судом вірно зроблено висновок, що сторони не узгодили штрафну санкцію.
Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ДП „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств „Донвуглереструктуризація” не доведені обставини, що можуть бути підставою для стягнення з відповідача передплати та пені за договором від 24 листопада 2005 року №1654/05.
За таких обставин, господарським судом Луганської області правомірно у задоволенні вимог відмовлено.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 49, 93, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ДП „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств „Донвуглереструктуризація” на рішення господарського суду Луганської області від 06 червня 2006 року у справі №14/77(14/190) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 06 червня 2006 року у справі №14/77 (14/190) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий Л.І. Журавльова
Судді Л.І. Бородіна
Р.Є. Якушенко