Справа   № 2-45/09

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И

22 вересня 2009 року  Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

                                     головуючого   судді    Рахманкулової І.П.

                                     при секретарі    Неслуженко О.А., Рудик Є.В.,

                 ОСОБА_1,  ОСОБА_2,

                 за участю позивача ОСОБА_3, представників

           позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

       представників  відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7,

       третьої особи ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання недійсним шлюбу та заповіту, треті особи – Перша чернігівська державна нотаріальна контора, Відділ реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8,-

в с т а н о в и в :

    Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, в якому просять визнати недійсним шлюб від 16 лютого 2007 року, укладений між ОСОБА_10 та їх батьком ОСОБА_11, визнати недійсним заповіт ОСОБА_11 від 04.07.2007 року. Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що при укладенні шлюбу та вчиненні заповіту позивач страждав тяжкими захворюваннями, у зв»язку з чим не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Реєстрацією шлюбу та видачею заповіту в стані, коли ОСОБА_11 не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати, порушені їх права, як спадкоємців, на спадкування майна, що залишилося після смерті їх батька.

    Позивач  ОСОБА_3, яка являється представником позивача ОСОБА_9 та їх представники в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити. Крім того, позивач просила стягнути з відповідача судові витрати – витрати на оплату державного мита,   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, витрати на оплату судової експертизи, банківський збір за проведення платіжних операцій, витрати на оплату правової допомоги адвоката при підготовці позовної заяви та за участь у судових засіданнях.

    Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що ОСОБА_11 під час укладення шлюбу та вчинення заповіту розумів значення своїх дій, а тому підстав для визнання недійсним шлюбу та заповіту немає.

    Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивачів, представників відповідача, третьої особи, допитавши свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідно до актового запису про шлюб №275 від 16 лютого 2007 року, вказаного дня був зареєстрований шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_20 на дому за місцем проживання нареченого в АДРЕСА_1 на підставі довідки №11 від 15.02.2007 року, виданої ЛКК 3-го поліклінічного відділення Чернігівської міської лікарні №1. (а.с.168)

    Відповідно до копії довіреності від 13 лютого 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_8, ОСОБА_11 уповноважив ОСОБА_20 подати до Чернігівського міського відділу реєстрації актів громадського стану Чернігівського обласного управління юстиції складену ним заяву про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_20 (а.с.31).

    Заповітом від 17 травня 1997 року, посвідченим державним нотаріусом  Першої чернігівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_11 заповідав на випадок своєї смерті все своє майно сину ОСОБА_9. (а.с.19).

    04 липня 2007 року, тобто через чотири місяці після реєстрації шлюбу, ОСОБА_11 видав новий заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори, за яким призначив спадкоємцями в рівних частинах кожного, на належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2, дружину ОСОБА_10 та сина ОСОБА_9 (а.с. 144-145). У тексті заповіту зазначено, що у зв»язку з хворобою, заповідач не зміг сам прочитати та підписати заповіт, тому на його прохання і в його присутності текст заповіту підписали ОСОБА_21 в присутності свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23

    Відповідно до акту амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи №08 від 15.01.2009 року,  у ОСОБА_11 за життя приблизно з 2006 року та станом на час подання заяви про реєстрацію шлюбу 13.02.2007 року, на час реєстрації шлюбу 16.02.2007 року, та на час складання заповіту 04.07.2007 року мали місце клінічні ознаки органічного розладу особистості, обумовленого ураженням головного мозку складного ґенезу (атеросклероз, артеріальна гіпертензія, алкоголізм) з  вираженим інтелектуально- мнестичним зниженням (F 06.8 – за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), яке суттєво впливало на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та ними керувати в ті періоди часу. ОСОБА_11 у зв»язку з вищезазначеним у нього важким (тобто хронічним та стійким психічним розладом), який визначив його індивідуально- психологічні особливості, був повністю позбавлений здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними на час подання заяви про реєстрацію шлюбу 13.021.2007 року, на час реєстрації шлюбу 16.02.2007 року, а на час складання заповіту 04.07.2007 року. (а.с.6-12).

    За клопотанням представників відповідача судом 25.02.2009 року було призначено по даній справі комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручено Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології.

    У зв»язку з неоплатою відповідачем зазначеної судової експертизи, судом  11.08.2009 року відповідно до вимог ч.2 ст. 86 ЦПК України, скасовано ухвалу суду від 25.02.2009 року про призначення експертизи.

    За таких обставин, враховуючи наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що на час укладення шлюбу та складання оскаржуваного заповіту, ОСОБА_11 не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними.

    Відповідно до вимог ст. 40 СК України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними.

    Згідно ст. 42 СК України, право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв»язку з реєстрацією цього шлюбу, тощо.

    Позивачі вважають порушеним їх право на спадкування майна, що залишилося після смерті батька,  внаслідок реєстрації шлюбу, а тому суд вважає, що вони мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним.

    Відповідно до ч.2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

    Зважаючи на вказані норми матеріального права та оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним шлюбу та заповіту.

    Відповідно до ч.1 ст. 88  ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

    Підлягає задоволенню вимога позивача ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, а саме: 8 грн. 50 коп. державного мита та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом;  2327 грн. 50 коп. на оплату судової експертизи та 1500 грн. на оплату послуг адвоката згідно квитанцій на а.с. 26, 27.

Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката по підготовці позовної заяви та участі у судових засіданнях у сукупності впродовж семи годин у розмірі 1500 грн., в розрахунку 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".

Проте, не підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення на її користь з відповідача в якості судових витрат оплати послуг банку в розмірі 23 грн. 28 коп., оскільки відповідно до ст. 79  ЦПК України такі витрати не відносяться до судових.

З відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі  42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в розмірі 22 грн. 50 коп., оскільки позивачами заявлено позов майнового характеру.

Керуючись ст.ст. 10, 11,  60, 81, 88, 209, 213-215,  218   ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 225 ЦК України, ст.ст. 40, 42 СК України суд-

в  и  р  і  ш  и  в:

    позов задовольнити частково. Визнати недійсним шлюб, укладений 16 лютого 2007 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_10, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №275.

    Визнати недійсним заповіт ОСОБА_11 від 04 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 04 липня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за №2313.

    Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3 3843 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування судових  витрат, з яких 8 грн. 50 коп. державного мита, 7 грн. 50 коп. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, 2327 грн. 50 коп. витрат на оплату судової експертизи та 1500 грн. витрат на оплату правової допомоги.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави 42 грн. 50 коп. державного мита та 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Рішення може  бути оскаржене  до  апеляційного суду Чернігівської області.

      Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано  протягом  десяти днів з дня проголошення рішення.

      Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

       Суддя                                                                І.П.Рахманкулова