АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Дорчинець С.Г. (головуючий),
Марчука О.П., Дідика В.М.
з участю прокурора - Сирохман Л.І, підсудної - ОСОБА_1, розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією підсудної ОСОБА_1 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.11.2007 року , яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, вищою освітою, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, працююча , не судима, засуджена
за ч.1 ст. 365 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на два роки;
за ч.1 ст. 382 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади , пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на один рік.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на два роки.
На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід підсудній ОСОБА_1 залишений попередній - підписка про невиїзд.
Судових витрат не має.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому , що вона працюючи на посаді керуючої Буштинським відділенням філії Закарпатського регіонального управління ВАТ КБ Приватбанк , будучи службовою особою, 07.07.2006 року, близько 18 години, поблизу будинку АДРЕСА_2, перевищуючи свої службові повноваження, вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, в порушення вимог ст.20 Закону України Про заставу та п.п.2.11, 2.15 Договору застави від 10.05.2005 року із-за незначної заборгованості за кредит та відсотках по ньому, протиправно, примусово, з
допомогою сторонніх для банку, запрошених нею осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вилучила у
- 2 -
громадянки ОСОБА_4 , придбаний нею згідно кредитного договору від 28.04.2005 року автомобіль марки ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1, позбавивши таким чином останню права володіти і користуватися транспортним засобом, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам.
Крім цього, 13.09.2006 року оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Закарпатській області майор міліції ОСОБА_5, виконуючи свої службові обов'язки, з метою отримання необхідної інформації, надав для ознайомлення ОСОБА_1 постанови Тячівського районного суду від 12.09.2006 року про надання дозволів на відкриття банківської таємниці клієнтів банку: ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 , ОСОБА_1, як керуюча Буштинським відділенням філії ЗАТ КБ Приватбанк, ознайомившись з даними постановами суду та вимогою працівника міліції ОСОБА_5 надати необхідні банківські документи, які стосуються вказаних в постановах осіб, будучи службовою особою, в порушення ст. 62 Закону України Про банки і банківську діяльність, ст. 3 Постанови Правління Національного банку України № 267 від 14.07.2006 року Про затвердження правил зберігання , використання та розкриття банківської таємниці необґрунтовано , особисто письмово вказавши на зворотній сторінці кожної з 9-ти постанов суду непередбачені в законі підстави, відмовила працівнику міліції в наданні документів, чим умисно відмовилася виконати вищенаведені постанови Тячівського районного суду, що набрали законної сили.
В апеляції підсудна ОСОБА_1 вказує на те, що висновки суду про її винуватість не відповідають фактичним обставинам справи, її необґрунтовано визнано винною та засуджено за перевищення службових повноважень. Крім того, намірів не виконувати постанови суду про розкриття банківської таємниці у неї не було, наказом голови правління АКБ Приватбанк № 383 від 02.04.2001 року встановлений порядок розкриття банківської таємниці банком і на неї такі повноваження не покладалися. З цих підстав просить вирок суду скасувати.
У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 уточнила апеляційні підстави скасування вироку суду , просила застосувати п. в ст. 1 Закону України Про амністію від 12.12.2008 року, оскільки вона має дитину віком до 18 років.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який не заперечував проти застосування до підсудної Закону України Про амністію , пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала уточнену апеляцію у повному обсязі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з матеріалами справи підсудна ОСОБА_1 має дитину - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданого 25.11.1996 року , вчинені нею злочини не класифікуються як тяжкі, а тому вона відповідно до ст. 6, п. в ст.1 Закону України Про амністію від 12.12.2008 року підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, ст. 6, п . в ст.1 Закону України Про амністію апеляційний суд ,-
у х в а л и в :
уточнену апеляцію підсудної ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.11.2007 року скасувати, а справу закрити, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.6 п.в ст.1 Закону України Про амністію від 12.12.2008 року.
Судді: