УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Кукурудза Б.І.,
суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,
секретаря: Сем'янчук С.Й.,
адвоката: ОСОБА_1,
сторін: ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника
позивача, представника Виконавчого комітету Бурштинської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Виконавчого комітету Бурштинської міської ради, ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду від 04-12 травня 2006 року, -
встановила:
АТЗТ «СТМ» звернулося в суд з позовною заявою до Виконавчого комітету Бурштинської міської ради, третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення виконкому Бурштинської міської ради народних депутатів від 31.12.2001 року №НОМЕР_1 в частині про приватизацію квартири АДРЕСА_1, визнання незаконним п.2 рішення Бурштинської міської ради № НОМЕР_2, скасування розпорядження № НОМЕР_3 комісії з приватизації.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що оскаржуване рішення відповідача від 12.03.2002 року № НОМЕР_2 затвердило протокол № НОМЕР_4 загальних зборів АТЗТ «СТМ» від 15.02.2002 року про виділення ОСОБА_2 спірної квартири. Даний протокол, зазначає позивач, є фіктивним, оскільки на загальних зборах акціонерів АТЗТ «СТМ» не було необхідного кворуму.
Позивач посилався на те, що спірна квартира є його власністю, тому рішення відповідача про її приватизацію є незаконним.
Зазначив, що пропустив термін позовної давності з поважних причин, оскільки згідно вимог статуту АТЗТ «СТМ» в суд міг звертатися від імені товариства тільки директор, а у період з 1998 року по липень 2005 року директором являвся ОСОБА_2 - третя особа на стороні відповідача.
Просив поновити йому строк звернення до суду та задоволити заявлені позовні вимоги.
Постановою Галицького районного суду від 04-12 травня 2006 року позов задоволено.
На дану постанову Виконавчий комітет Бурштинської міської ради та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Просили оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог АТЗТ «СТМ» відмовити.
Справа № 22-а-305/2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Вилка С.С.
Категорія 27 Доповідач Кукурудз Б.І.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 6, 7), спірна квартира була передана позивачу Бурштинською ТЕС згідно умов договору № НОМЕР_5, укладеного між Бурштинською ТЕС та АТЗТ «СТМ» на участь у частковому будівництві житла з урахуванням додаткової угоди між сторонами від 05.02.2002 року.
Згідно ст. 128 ЦК України (ред.. 1963 р.) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором.
Твердження апелянтів про те, що загальні збори акціонерів АТЗТ «СТМ» 15.02.2002 року були правомочні, спростовується виписками з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку від 25.10.2001 року (а.с. 24), 01.12.2005 року (а.с. 57), 15.12.2005 року (а.с. 58), у яких зазначено, що ОСОБА_6 25.10.2001 року здійснив передавальне розпорядження 3510 від 25.10.2001 року належних йому акцій ЗАТ «СТМ» ОСОБА_6.
Враховуючи вимоги ст. ст. 26, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 15 Житлового кодексу України, досліджені докази, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що спірна квартира не належала до державного житлового фонду, а тому питання про її передачу у приватну власність ОСОБА_2 не могло вирішуватися відповідачем, який вийшов за межі своєї компетенції.
Посилання апелянтів на те, що суд в оскаржуваній постанові, вийшов за межі позовних вимог позивача не заслуговують на увагу, оскільки у резолютивній частині оскаржуваної постанови задоволені ті вимоги, що заявлені позивачем в заявах.
Суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 69, 86 КАС України дав належну оцінку доказам по справі, тому посилання апелянтів на необґрунтованість оскаржуваної постанови є безпідставним.
Згідно ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому даним кодексом.
Встановлено, що позивачу правильно поновлено строк на звернення до суду, оскільки ОСОБА_2 - третя особа на стороні відповідача, у період з 11.01.2000 року по 17.08.2005 року являвся директором АТЗТ «СТМ».
За таких обставин оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують її обґрунтованості та законності.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги Виконавчого комітету Бурштинської міської ради, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду від 04-12 травня 2006 року без зміни.
Ухвала набирає законності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили..
Головуючий: Б.І. Кукурудз
Судді: О.Ю. Беркій
О.В. Пнівчук