Справа №2-134/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2007 року                                                                                          смт. Баришівка

Баришівський районний суд Київської області

в складі головуючого судді Єременка В.М.

при секретарі                    Шестопал Т.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Баришівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 жовтня 1995 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області (актовий записНОМЕР_1). Від спільного подружнього життя мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Причиною розірвання шлюбу є те, що сімейне життя не склалось у зв'язку з тим, що вони з дружиною перестали розуміти один одного. На протязі тривалого часу шлюбні відносини були напруженими, так як мають різні погляди на життя і спільного майбутнього разом не бачать, що й спричинило розрив стосунків. Тривалий час проживають окремо, діти проживають з ним та знаходяться на його повному утриманні. Просить суд розірвати шлюб без надання строку на примирення.

У відповідності до ст. 130 ч.4 ЦПК України, суд може у попередньому судовому засіданні ухвалити судове рішення у разі визнання позову відповідачем.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі свої позовні вимоги і наполягав на розірванні шлюбу без надання строку на примирення, так як відповідачка не проживає з ним з березня 2006 року, діти проживають з ним та знаходяться на його повному матеріальному утриманні. У відповідачки є інший чоловік, з яким вона проживає. Позивачка не має наміру зберегти сім,ю.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти розірвання шлюбу без надання строку на примирення та пояснила суду, що спільне життя не склалось. В 2003 році подавала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу, але тоді вирішили зберегти сім,ю. З 2002 року не підтримують шлюбні стосунки. На даний час вона має іншого чоловіка, з яким проживає. Діти проживають з позивачем.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обгрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що сім'я розпалась, шлюбні стосунки не підтримують, на примирення як позивач так і відповідач не згодні, а тому їх подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їх неповнолітніх дітей, що має істотне значення і тому шлюб необхідно розірвати.

Встановлені судом обставини підтверджуються письмовими доказами: копією паспорта ОСОБА_1; копією свідоцтва про одруження; копією свідоцтва про народження дітей; довідкою з місця проживання ОСОБА_1; довідкою з місця роботи ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 208, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 105, ПО, 112 Сімейного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.09.1995 року відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області (актовий записНОМЕР_1).

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу, утримати з відповідача державне мито на користь держави в сумі 17 грн., позивача звільнити від сплати державного мита.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів за заявою однієї із сторін, з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.