ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 року смт Верховина Справа№ 340/671/16-а

Провадження № 2-а/340/9/17

суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б.,

розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до положень ст.183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася в суд з адміністративним позовом про визнання дій відповідача незаконними та такими, що порушують її права, зобов'язання здійснити їй перерахунок пенсії із застосуванням показника загального проценту розрахунку пенсії від заробітку 90%, та стягнення на її користь судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що вона з вересня 1978 року по лютий 1988 року працювала головним економістом Колгоспу «Радянська Верховина», з лютого 1988 року по червень 2010 року на різних посадах в Управлінні сільського господарства і продовольства Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області. Стаж її роботи на державній службі складає 22 роки. З 24.06.2010 року їй призначено пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» в розмірі 90% від заробітку працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. У зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця, 14 грудня 2016 року вона звернулася до Косівського об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області із заявою про перерахунок їй раніше призначеної пенсії.

Вважає, такі дії управління ПФУ неправомірними, такими, що не відповідають вимогам закону та порушують її права. Посилається на положення Закону України «Про державну службу» 1993 року та п.п. 4-5 постанови КМ України від 31.05.2000 року №865, які діяли на момент призначення пенсії, і якими передбачалося, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до рішень КМ України, заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи із заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами і перерахунок пенсії проводився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі заяви та довідок, виданих державним органом за останнім місцем роботи. Враховуючи, що пенсія їй була призначена до внесення змін у пенсійне законодавство, просить адміністративний позов задовольнити.

У відповідності до положень ст.183-2 КАС України справа розглянута в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач подав до суду заперечення, у якому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Вважає свою відмову від 15.12.2016 року у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі її заяви законною, оскільки з 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII у зв'язку із чим положення Закону №3723-ХІІ, на які посилається позивач втратили свою чинність. Відповідно до ст.90 чинного Закону України «Про державну службу», з 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення якого не передбачають підстав для перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців. Тому вважає, що оскільки позивачем подано заяву про перерахунок пенсії в грудні 2016 року після змін у законодавстві, що регулює пенсійне забезпечення державних службовців, відтак підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача немає.

Крім цього зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за №1013 внесено зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, а саме виключено п.4, яким було передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Також вказав, що до заяви про перерахунок пенсії позивачем долучено лист органу, де проходила позивач державну службу, однак названий документ не відповідає формі довідки, що повинна подаватися для перерахунку пенсії. А тому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, вважаю, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до вимог ч.3.ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено та вбачається з наявних матеріалів справи, з 24.06.2010 року позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% від заробітної плати (а.с.9-10).

14 грудня 2016 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії державного службовця в зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям (а.с.7).

Листом від 15.12.2016 року за №2602/435 (а.с.8) Косівським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на положення ст. 37-1 Закону України «Про державну службу, яким визначено, що порядок та умови перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, яким у свою чергу не приймалося жодних законодавчих актів щодо названих правовідносин. Водночас зазначено, що постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових акті» внесено зміни в законодавстві, якими скасовано спеціальні пенсії державним службовцям, а також порядок та умови їх перерахунку.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку раніше призначеної пенсії, позивач звернулася до адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, виходжу з наступного.

Дійсно, на момент призначення позивачу пенсії, пенсійне забезпечення державних службовців регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу, передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Так, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, в статті 90 якого визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з 01 травня 2016 року Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 травня 2016 року, відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Крім цього, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 було передбачено, що перерахунок пенсії проводився виходячи із заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено пенсію.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям проведено з 01 грудня 2015 року. Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено внести до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 зміни, а саме: пункт 4 виключити; абзац перший пункту 5 викласти в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики». Вказані зміни застосовуються з 01 грудня 2015 року.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 25 січня 2012 року за №3-рп/2012 зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визнані як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально - економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі « Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними.

Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Таким чином, оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 і виключено пункт 4, яким було передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 травня 2016 року взагалі відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, то відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії, суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі наведеного приходжу до переконання, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у відповідача були відсутні законодавчі підстави для здійснення перерахунку її пенсії, у зв'язку із чим її вимоги є необгрунтованими, а заявлений адміністративний позов підлягає відхиленню внаслідок його безпідставності.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову додатково слід зазначити, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, тобто, не відбулося звуження обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

У відповідності до положень ст.94 КАС України, у зв'язку із відмовою від позову, понесені позивачем судові витрати із відповідача, як суб'єкта владних повноважень не стягувати.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 94, 160-163, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Івано-Франківської області про визнання дій відповідача незаконними та такими, що порушують її права, зобов'язання здійснити їй перерахунок пенсії із застосуванням показника загального проценту розрахунку пенсії від заробітку 90%, та стягнення на її користь судового збору, відмовити за його безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.01.2017 року.

Суддя: Бучинський А.Б.