АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -1966/2009 Головуючий по 1-й інстанції
Соболєв В.А.
Суддя-доповідач: Дорош А.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гасія Ю.В.
Суддів: Дорош А.І., Карнаух П.М.
при секретарі Гнатюк О.С.
за участю
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 травня 2009 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2009 р. позивач ОСОБА_3. звернулася до суду з даним позовом. Вказала, що з 01.02.1986 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.н., яка проживає з нею. З травня 2007 р. вона та чоловік проживають окремо : вона з дочкою - у Німечинні, відповідач - у м. Кременчуці. Останній не проявляє турботу про дитину, не спілкується з нею, не займається її вихованням, не надає матеріальну допомогу на її утримання. Просила стягнути з відповідача на свою користь на утримання дочки аліменти у розмірі ? частини його доходу.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 травня 2009 р. позов ОСОБА_3 задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_3. на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.н. аліменти у розмірі 1/4 частини доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до її повноліття, починаючи з 04 лютого 2009 року. Рішення допущено в частині платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1. просить вищевказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається із матеріалів справи та визнається сторонами, що ОСОБА_3. та ОСОБА_1. з 01.02.1986 р. перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.н. Сторони припинили шлюбні відносини та проживають окремо, дочка проживає з матір»ю у Німеччині та знаходиться на її утриманні. Відповідач надає матеріальну допомогу дочці у добровільному порядку.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що у відповідності до вимог ст. 180 СК України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому з врахуванням конкретних обставин, наданих доказів можливо стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.
Посилання відповідача на ту обставину, що він за домовленістю з дружиною у добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання дочки шляхом перерахування грошей на картковий рахунок, які безпосередньо знімає дочка у банкоматах Німеччини за допомогою дубліката банківської картки АКИБ»УкрСибБанк», що і підтверджує виконання ним обов»язку по утриманню неповнолітньої дочки та відсутність спірних правовідносин, не заслуговує на увагу при вирішенні спору, оскільки дитина, будучи неповнолітньою, перебуває на утриманні матері, яка несе матеріальні витрати на її харчування, навчання, зайняття спортом, придбання одягу та інше, куди саме витрачає гроші дитина не встановлено, зазначені кошти мати дитини не отримує.
З врахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального права.
Проте, як встановила колегія суддів, при ухваленні судового рішення місцевий суд не вирішив питання про розподіл між сторонами судових витрат. Беручи до уваги ту обставину, що при звернення до суду з даним позовом позивач звільнена від оплати державного мита та витрат на ІТЗ, то при ухваленні судового рішення про задоволення позову їх слід покласти на відповідача.
Крім цього, у другому абзаці резолютивної частини судового рішення після слів «Рішення допустити в частині платежу за один місяць» доповнити словами «до негайного виконання».
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 травня 2009 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1на користь держави державне мито у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
У другому абзаці резолютивної частини рішення суду після слів «Рішення допустити в частині платежу за один місяць» доповнити словами «до негайного виконання».
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
С У Д Д І :