АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 2019/2009 Головуючий по 1-й інстанції
Матвієнко Г.М.
Суддя-доповідач: Дорош А.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гасія Ю.В.
Суддів Карнаух П.М., Дорош А.І.
при секретарі Киві А.М.
з участю
відповідачів ОСОБА_1., ОСОБА_2.
представника відповідача ОСОБА_3.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 травня 2009 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Центральної товарної біржі про визнання біржових контрактів недійсними, визнання права власності на ? частину спільного майна подружжя, -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Центральної товарної біржі про визнання біржових контрактів недійсними, визнання права власності на ? частину спільного майна подружжя задоволені.
Визнано біржовий контракт Центральної товарної біржі № ТЗ/2/239 від 19.04.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2про купівлю -продаж автомобіля ГАЗ 33021, 2002 року виготовлення, НОМЕР_1, недійсним.
Визнано біржовий контракт Центральної товарної біржі № ТЗ/2/240 від 19.04.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2про купівлю -продаж автомобіля Honda Civic, 2002 року виготовлення, НОМЕР_2, недійсним.
Визнано біржовий контракт Центральнох товарної біржі № ТЗ/2/386 від 24.06.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2про купівлю -продаж автомобіля MAN 8.163, 1999 року виготовлення, НОМЕР_3, недійсним.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину автомобіля ГАЗ 33021, 2002 року виготовлення, НОМЕР_1, залишивши власником іншої ? частини цього автомобіля ОСОБА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину автомобіля Honda Civic, 2002 року виготовлення, НОМЕР_2, залишивши власником іншої ? частини цього автомобіля ОСОБА_1.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину автомобіля MAN 8.163, 1999 року виготовлення, НОМЕР_3, залишивши власником іншої ? частини цього автомобіля ОСОБА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, Центральної товарної біржі на користь ОСОБА_4 1013 грн. судового збору, 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 3830 грн. за надання юридичної допомоги солідарно.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки суд не взяв до уваги ті обставини, що спірні автомобілі не є спільною сумісною власністю бувшого подружжя, так як вони є майном приватного підприємця. Особисто він та відповідачОСОБА_2. зареєстровані приватними підприємцями, є напарниками, здійснюють підприємницьку діяльність і на отримані від неї кошти придбали автомобілі. Позивач не довела за які кошти із сімейного бюджету вони були придбані.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається із матеріалів справи та визнається сторонами, з 08.08.1992 р. до листопада 2008 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого придбали 3 автомобіля : ГАЗ 33021, 2002 року виготовлення, НОМЕР_1, Honda Civic, 2002 року виготовлення, НОМЕР_2, MAN 8.163, 1999 року виготовлення, НОМЕР_3. У жовтні 2008 р. позивач дізналася про те, що відповідач ОСОБА_1. продав вказані автомобілі ОСОБА_2. через Центральну товарну біржу, а саме 19.04.2008 р. - автомобілі ГАЗ 33021, Honda Civic, а 24.06.2008 р. - автомобіль MAN 8.163 по ціні 50 грн. за кожну одиницю техніки.
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об»єктивного з»ясування фактичних обставин справи, прав та обов»язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що спірні автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя, які відповідач продав без згоди позивача.
Як вбачається із облікових карток приватного АМТ, при реєстрації спірних автомобілів у Лубенському ВРЕР ОСОБА_1. не вказав, що автомобілі є його майном, як приватного підприємця.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують висновків місцевого суду, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
С У Д Д І :