П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2009 року справа № 2-а-2002\09
час прийняття постанови: 16 год. 00 хв.
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю позивача ОСОБА_3
представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу не з’явився
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька
про визнання дій неправомірними, зобов’язання
здійснити нарахування та виплату до пенсії
В С Т А Н О В И В:
Позивач – ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначила, що віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29\2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Доплати, зазначені у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» УПФУ не провадились. Тому просила визнати дії відповідача з відмови у виплаті їй 30 % мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними, починаючи з 9 липня 2007 року, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, тобто з 1.04.2007 по 1.10.2007 року – 123,01 грн. щомісячно, з 1.10.2007 по 01.01.2008 року – 124,53 грн. щомісячно, з 01.01.2008 до 1.04.2008 року – 141 грн. щомісячно, з 1.04.2008 до 1.10.2008 року – 144,30 грн. щомісячно, з 1.10.2008 -149,40 грн. щомісячно та в подальшому з врахуванням підвищення розмірів мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про час, дату, місце судового розгляду повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. (а.с. 14).
Надали суду заперечення, де зазначили, що з позовними вимогами не погоджуються, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 01.01.06 р., а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07 р. у розмірі 19 грн., з 01.04.07 р. – 19,35 грн., з 01.10.07 р. – 19,75 грн.. 09.07.07 Конституційним Судом України у справі № 1-29\2007 ухвалено рішення № 6-рп2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Однак, видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після і рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось. Статтею 95 Конституції України визначено, що тільки ЗУ Про державний бюджет України регулюються будь-які видатки держави.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення, зокрема, п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Для врегулювання ситуації, 28.05.08 р. КМУ була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 та з 1 жовтня – 49,80 грн. Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Крім того, зазначили, що ст. 99 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду. Також просили розглядати справу без участі представника УПФУ. (а.с. 10-12).
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни (а.с. 4).
Відповідно до довідки знаходиться на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком. (а.с. 3).
З довідки УПФУ вбачається, що доплати, зазначені у ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивачу не виплачувалися.
Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту”), в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального розміру пенсії за віком надано лише у ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а жінок 20 років страхового стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, а ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії, призначених відповідно до цього Закону.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
В задоволенні позовних вимог щодо стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за 2006 рік слід відмовити з огляду на наступне.
Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Вищевказані закони неконституційними не визнавалися та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни».
Не вбачається підстав і для задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу в подальшому з врахуванням підвищення розмірів мінімальної пенсії за віком, оскільки спори на майбутнє не вирішуються.
Так само і дії відповідача з відмови у виплаті доплати до пенсії не можуть бути визнані неправомірними, оскільки позивачка не зверталася до УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька з письмовою заявою щодо нарахування та виплати їй нарахування до пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В наданих суду запереченнях відповідач наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду.
Як вбачається, з частини 2 вищевказаної статті якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суд поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно позовної заяви та в судовому засіданні позивач заявляла клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки він дізнався про порушення своїх прав із засобів масової інформації після висвітлення зазначених подій, є особою похилого віку, часто хворіє та знаходячись на пенсії не має можливості слідкувати за змінами в законодавстві.
Суд вважає можливим поновити строк звернення до суду з зазначених підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Також, відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з місцевого бюджету Пролетарської районної в м. Донецьку ради необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 1 гривня 70 копійок.
Враховуючи вищенаведене та керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій відповідача з відмови у виплаті їй 30 % мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними, починаючи з 9 липня 2007 року, зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, тобто з 1.04.2007 по 1.10.2007 року – 123,01 грн. щомісячно, з 1.10.2007 по 01.01.2008 року – 124,53 грн. щомісячно, з 01.01.2008 до 1.04.2008 року – 141 грн. щомісячно, з 1.04.2008 до 1.10.2008 року – 144,30 грн. щомісячно, з 1.10.2008 -149,40 грн. щомісячно та в подальшому з врахуванням підвищення розмірів мінімальної пенсії за віком задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарської районної в м. Донецьку ради на користь ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 1 гривня 70 копійок, сплаченого ним при зверненні до суду.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина 30 липня 2009 року в присутності позивача.
Повний текст постанови складений 04 серпня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.В. Лебеденко