Справа № 594/886/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Денисової Т.С.

з участю секретаря судового засідання Шимків Н.І.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 08 вересня 2016 року звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 16 червня 2007 року та зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №50, посилаючись на те, що сімейне життя з відповідачем не склалося. Вказала, що з листопада 2015 року вони з відповідачем не підтримують подружніх відносин, насамперед через те, що спочатку відповідач перебував на заробітках, а повернувшись на початку червня 2016 року додому, проявив себе агресивно по відношенню до неї, став періодично вживати алкогольні напої, застосовував до неї фізичну силу та психологічне насильство, що погано відобразилось на здоров'ї неповнолітнього сина та її здоров»ї, адже за висновком МСЕК їй, як інваліду 3-ї групи загального захворювання, протипоказано психоемоційне перевантаження та нервування. Відповідач продовжує проживає разом з нею та сином в одному житловому будинку, однак не спілкується з нею, ігнорує її. Така нестерпна та неприпустима поведінка відповідача унеможливлює їх подальше спільне сімейне життя. На даний час в них немає спільних інтересів, живуть кожен своїм життям і не намагаються перейнятися проблемами іншого. Вона не бажає постійно терпіти насильство зі сторони відповідача.

14 вересня 2016 року відповідач подав заперечення на позов, в якому просив шлюб не розривати та стягнути з позивача на його користь витрати пов»язані із розглядом справи, посилаючись на те, що обставини, якими позивач обґрунтовує позов, є надуманими, не підтверджені будь-якими доказами. Вказав, що на роботу за кордон змушений був їхати для того, щоб належно утримувати свою сім'ю. Він з дружиною продовжує проживати однією сім'єю, спільно виховують дитину та підтримують подружні стосунки. Тому підстав для розірвання шлюбу не бачить.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просить шлюб з відповідачем розірвати та пояснила, що відповідач за час спільного проживання неодноразово чинив щодо неї як фізичне так і психологічне насильство. Пробачати чоловіку цього не хоче. Наполягає на тому, що будь-яких подружніх стосунків із відповідачем не підтримує, з для надання судом терміну для примирення стосунків із чоловіком не відновлювала, просто проживала у будинку своїх батьків як член їх сім»ї. 22 грудня 2016 року у сварці з чоловіком та батьками останні пригрозили, що зв'яжуть її і передадуть на лікування в психіатричний медичний заклад. Батьки її намірів не підтримують, оскільки відповідач є одним з працездатних членів їх з батьками сім»ї. Після таких погроз залишила постійне місце проживання, влаштувалася тимчасово на орендованій квартирі у м.Тернополі, там же має намір влаштуватися на роботу та забрати сина. Подружні стосунки із чоловіком відновлювати не бажає. Наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач ОСОБА_2в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що не бажає розривати шлюб, хоче зберегти сім»ю. Також пояснив, що навіть неприпустима поведінка дружини, яка попадає під вплив третіх осіб, часто не ночує дома, приходить додому у стані сп'яніння, не дають йому підстав для визнання позову. Наполягає, що підтримує із дружиною подружні стосунки

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові документи, оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти.

Сторони уклали шлюб 16 червня 2007 року, актовий запис №50, здійснений Скала-Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3).

У відповідності до ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

Між сторонами сімейне життя не склалося. Відповідач неодноразово чинив щодо дружини як фізичне так і психологічне насильство, наслідком чого стало залишення позивачем 23 грудня 2016 року свого постійного місця проживання.

За час, наданий ухвалою суду від 20 вересня 2016 року для примирення, позиція позивача не змінилася, остання наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач в судовому засіданні не спростував доводи позивача про причину її відсутності по місцю проживання з 23 грудня 2016 року.

На вирішення клопотання відповідача про надання повторного строку для примирення, пояснити суду які саме слова, дії чи заходи має намір застосувати для того, щоб відновити подружні стосунки із дружиною, ОСОБА_2 не зміг. А тому в задоволенні такого клопотання судом було відмовлено.

Частина 3 статті 56 СК України визначає, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

На підставі ст.ст.24,55,56ч.3,105,110,112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 16 червня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №50, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем с. Чемер Козелецького району Чернігівської області, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою м. Борщів Тернопільської області, розірвати.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя АДРЕСА_1 в користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 коп. сплаченого позивачем судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з моменту проголошення рішення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду Денисова Т.С.