Справа № 22ц -1032/09 Головуючий у 1 інстанції Бовчалюк З.А.
Категорія: 52 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2009 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Здрилюк О.І. , Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Козлюк З.Р.
представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2. - ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» на рішення Луцького міськрайонного суду від 6 липня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
18 березня 2009 року ОСОБА_1. звернулася в суд з даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що працювала у відповідача з 14.03.1984 року, з 1 червня 1990 року - на посаді економіста ІІ категорії. Трудові обов'язки виконувала сумлінно, за що неодноразово заохочувалась керівництвом товариства. 19 грудня 2008 року її попередили про наступне звільнення згідно ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із змінами в виробництві та скороченням штату працівників.
В колективному договорі на 2006-2008 роки узгодженому на конференції трудових колективів 9 червня 2006 року і зареєстрованому в управлінні праці та соціального захисту населення в частині розділу ІІ «Організація виробництва та зайнятість працівників» була допущена механічна помилка при нумерації і пунктів 2.10 є два, в одному з яких вказано «не звільняти працівників, яким залишилось 2 роки до досягнення пенсійного віку, згідно п.1 ст.40 КЗпП України».
2
Цей колективний договір знаходився у неї в користуванні, а тому не змогла скористатись п.2.10 договору на зборах профспілкового комітету коли приймалось рішення про її звільнення.
Наказом №30-к від 20.02.2009 року її звільнено з роботи, незважаючи на те, що до досягнення пенсійного віку їй залишилось лише півтора року.
Звільнення вважала незаконним. Просила поновити її на посаді економіста ІІ категоріїі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Незаконним звільненням їй заподіяно моральну шкоду, яку оцінила в 3000 грн.
Під час розгляду справи позивач просила також визнати незаконним наказ про її звільнення №30 від 20.02.2009 року.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 6 липня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено визнати наказ № 30-к від 20 лютого 2009 року по особовому складу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» про звільнення економіста Волинського ОГНП ОСОБА_1 незаконним.
Поновити ОСОБА_1на роботі на посаді економіста ІІ-ої категорії Волинського ОГНП ВАТ «Волиньгаз» з 20 лютого 2009 року.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 лютого 2009 року по 6 липня 2009 року включно в розмірі 8932 грн. 56 коп. та 100 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з відповідача на користь держави 97 грн. 82 коп. судового збору та 252 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за 1 місяць в розмірі 2100 грн. 56 коп.
В апеляційній скарзі відповідач відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3., яка апеляційну скаргу підтримала з наведених у ній підстав, пояснення позивача Яковлєвої Г.В., яка апеляційну скаргу заперечила, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.
Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1. з 14 березня 1984 року по 20 лютого 2009 року працювала на ВАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» , а з 1 червня 1990 року її було призначено на посаду економіста ІІ категорії.
Наказом №273 від 1 грудня 2008 року «Про зміни в організації виробництва і праці» передбачено скоротити штат працівників Волинського газонаповнювального пункту ВАТ «Волиньгаз» з 20 лютого 2009 року. Позивач з даним наказом ознайомлена у встановлений законом строк.
Довідкою ВАТ «Волиньгаз» від 19.05.2009 року стверджується, що станом на 20.02.2009 року на підприємстві відсутні вакантні посади за кваліфікацією, аналогічній тій якою володіє ОСОБА_1. Дана обставина стверджена також штатним розкладом Волинського обласного газонаповнюючого пункту ВАТ «Волиньгаз», який вводився в дію з 20.02.2009 року.
3
Звільнення ОСОБА_1проведено за згодою профспілкового комітету.
Згідно ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Частиною 3 с.13 цього Кодексу передбачено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Судом встановлено, що згідно п.2.10 Колективного договору на 2006-2008 роки адміністрація ВАТ «Волиньгаз» зобов'язалась не звільняти працівників, яким залишилось 2 роки до досягнення пенсійного віку, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.
Доводи представників відповідача про неможливість існування в Колективному договорі п.2.10 про взяття на себе адміністрацією зобов'язань про незвільнення працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України, яким залишилось 2 роки до досягнення пенсійного віку, так як у двох примірниках, один з яких знаходився у голови правління ВАТ «Волиньгаз», як представника адміністрації, та другий - у голови профспілкового комітету, як другої сторони договору, наявний пункт 2.10 в іншій редакції, суд першої інстанції підставно не взяв до уваги, оскільки з дослідженого в судовому засіданні примірника колективного договору, зареєстрованого та скріпленого печатками відповідного органу, наданого суду департаментом Луцької міської ради, пунктом 2.10 передбачено таке зобов'язання адміністрацією ВАТ «Волиньгазу». У встановленому законом порядку зміни до Колективного договору не вносились.
Отже, враховуючи, що позивачу на час звільнення з роботи до досягнення пенсійного віку залишись менше двох років, на неї розповсюджуються норми ст.42 КЗпП України про переважне залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку з із змінами в організації виробництва і праці, а тому суд дійшов правильного висновку, що звільнення ОСОБА_1проведено з порушенням встановленого порядку вивільнення і наказ про її звільнення є незаконним, вона підлягає поновленню на попередній роботі.
Правильним є висновок суду, що незаконним звільненням позивачу завдано моральної шкоди.
Рішення суду першої інстанції в цій частині постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального закону.
Разом з тим, визначаючи розмір стягуваного середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд не взяв до уваги роз'яснень, викладених у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 (з відповідними змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів», відповідно яких при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.
Як вбачається з досліджених апеляційним судом довідок, при звільненні з роботи ОСОБА_1. було виплачену вихідну допомогу в розмірі 2100,56 грн. та в період з 21.03. по 08.07.2009 року - 4798,56 грн. допомоги по безробіттю.
Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначений судом, підлягає зменшенню на суму 6899,12 грн. (2100,56 грн.+4798,56 грн.). а відтак, зменшується розмір стягнення середнього заробітку до 509 грн. за один місяць, який допускається до негайного виконання.
У зв'язку з цим, підлягає зменшенню розмір стягнутого судом на користь держави судового збору.
4
Таким чином, рішення суду підлягає зміні, зменшивши розміри стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за один місяць при негайному виконанні рішення суду та судового збору в доход держави.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 6 липня 2009 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, негайного виконання рішення суду про стягнення середнього заробітку за 1 місяць та стягнення судового збору змінити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 лютого 2009 року по 6 липня 2009 року включно в розмірі 2033 грн. 44 коп. без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» в доход держави 59 грн. 50 коп. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 509 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий
Судді