ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

УХВАЛА

"19" січня 2017 р.Справа № 922/3002/16

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Денисюк Т.С.

судді: Кухар Н.М. , Ольшанченко В.І.

при секретарі судового засідання Кудревичем М.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. №6 від 19.01.2017 року) про відвід судді Денисюк Т.С. по справі № 922/3002/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Торговий Дім", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Пласт Маркет", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "ОСОБА_2 - Маркет", м. Харків

про За участю представників: повернення безпідставно набутого майна Представник позивача - ОСОБА_3 довіреність б/н від 26.09.2016 року; Представник відповідача - ОСОБА_4 довіреність №0501 від 05.01.2017 року; Представник третьої особи (ОСОБА_1О.) - ОСОБА_5 довіреність б/н від 15.03.2016 року; Представник третьої особи (ПП "ОСОБА_2 - Маркет") - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2017 року ОСОБА_1 надав до Господарського суду Харківської області заяву про відвід судді Денисюк Т.С. (вх. № 6), в обгрунтування якої посилається на те, що головуючий суддя у справі № 922/3002/16 - ОСОБА_6 порушила норми статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", якими передбачено право на розгляд у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, а також статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо принципу незалежності судді, який забезпечується незмінюваністю судді.

На думку третьої особи, суддя Денисюк Т.С. безпричинно та навмисно затягує розгляд цієї справи та розглядає її більше чотирьох місяців з метою надати можливість і необхідний додатковий час позивачу, щоб він, використовуючи викрадені печатки, зміг сфальсифікувати документи, згідно з якими начебто відповідач передав своє обладнання позивачу, що є очевидним сприянням заволодіти майном акціонерного товариства, порушуючи права інших акціонерів.

Так, розглядаючи справу одноосібно, суддя Денисюк Т.С. усупереч ст. 82 ГПК України рішення не прийняла. Щоб не відмовляти позивачу у позові суддя Денисюк Т.С. призначила розгляд справи колегіально, хоча жодної необхідності у цьому не було, оскільки справу не можна назвати складною. Протягом двох місяців при колегіальному розгляді справи суддя Денисюк Т.С. затягувала процес з тією самою метою, надаючи можливість позивачу використати викрадені печатки ПрАТ "Пласт Маркет" та виготовити сфальсифіковані документи, які потім використати у якості доказів у справі.

Далі, суддя Денисюк Т.С., сприяючи виготовленню заднім числом накладних по справі, не розглянула клопотання про призначення експертизи відтисків зображення підробленої печатки акціонерного товариства.

Вищезазначені обставини викликають у третьої особи сумнів в неупередженості судді, та відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України є підставою для заявления відводу судді.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.

Розглянувши в нарадчій кімнаті заяву про відвід, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, при наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (п. 1.2.1. постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Щодо посилань ОСОБА_1 на затягування розгляду справи та спряння протиправним діям позивача, суд зазначає, що вони не свідчать про упередженість судді.

Так, абзацом три підпункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Таким чином, вирішення питань про застосування чинного законодавства та перехід до розгляду справи по суті є виключним правом судді (суддів), а велика кількість заявлених сторонами у справі № 922/3002/16 заяв та клопотань, а також наявність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною першою статті 77 ГПК України, перешкоджала такому переходові до розгляду позовних вимог.

Розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) суд самостійно визначає коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовує його, здійснює його тлумачення, визначає порядок ведення судового засідання на підставі приписів процесуального закону, вирішує питання про розгляд по суті заяв та клопотань учасників судового процесу, надає правову оцінку обставинам справи на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Процесуальне рішення по справі виноситься судом за результатом надання юридичної оцінки поясненням всіх учасників судового процесу, наявним у справі доказам та з обовязковим співвідношенням їх з вимогами відповідного законодавства.

При цьому, розгляд по суті наведених питань є виключним правом суду, який розглядає конкретну судову справу, оскільки судочинство в Україні здійснюється в силу вимог Конституції України виключно судами і делегування функцій судів, привласнення цих функцій іншими особами не допускається. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

В той же час, суд зазначає, що вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді (суддів), в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд справи неодноразово відкладався саме за клопотанням третьої особи - ОСОБА_1.

Таким чином, в даному випадку відсутні обставини, що можуть викликати сумнів у неупередженості суду в процесі розгляду даної справи, а наведені заявником доводи не є підставою для відводу в розумінні ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Денисюк Т.С..

Керуючись ст.ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Денисюк Т.С. по справі № 922/3002/16 - відмовити.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

справа № 922/3002/16