Судове рішення #6172677

                                                                                      справа№2а-969/09

                                           ПОСТАНОВА

                                  І МЕНЕ М   У К Р А Ї Н И

30.09. 2009р.   Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої- судді                                  ОСОБА_1

при секретарі -                                       Петришин О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адмінстративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України у Франківському р-ні м.Львова про стягнення недоплаченої  доплати до пенсії ,  -

                                      в с т а н о в и в:

         

позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, в якому просить  зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу  як "Дитині війни" за період з 01.07.2007р.по 31.12.2007р. та з 01.05.2008 р.по 31.12.2008р., в сумі 1646,07 грн., а також просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась.

         У судове засідання позивач не з"явився, подаяв заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності.

        Представник відповідача у судове засідання не з"явилась, подала заперечення на позов , про причини неявки суд не повідомила..

        Суд вважає за можливе справу слухати у відсутності сторін, так як в матеріалах справи наявні докази, достатні для розгляду справи по суті.

        Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

        Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-V1 установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом падання пільг і державної соціальної підтримки.

       Статтею 1 цього Закону визначено, шо дитиною війни є особа, яка е громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

       Судом встановлено, що позивач  народився  15 грудня 1944 року, є дитиною війни.

        Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

         Як вбачається із ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

        Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

        Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

        Законами України "Про .Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.

       Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та   "Про Державний бюджет України на 2008 рік" якими обмежується дія ст. 6   Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

         З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008  визнані неконституційними положення  Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

         Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку і правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

        Судом встановлено, що всупереч Рішеннь Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007р.та з травня по грудень 2008р.виплачувалась у розмірі, меншому, ніж це передбачено  ЗУ"Про соціальний захист дітей війни", тому позов в частині зобов"язання нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за вказаний вище період підлягає до задоволення.

       

       Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова по невиплаті та недоплаті позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог статті  6 Закону України ,.Про соціальний захист дітей війни" є протиправними, при цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність коштів для вказаних виплат.

        Відповідно до ст.8  КАСУ, суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Даний принцип застосовується судом з врахуванням практики Європейського Суду з прав людини.

        Як вбачається із ст.17 Закону України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують практику Суду як джерело права.

        Не приймаючи до уваги посилання відповідача на відсутність коштів, суд враховує рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Качко проти України"(заява №63134/00), згідно якого органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань.

        Окрім цього, про належні позивачу, як дитині війни, виплати не було повідомлено. Про факт порушених прав позивачу стало відомо у листопаді 2008р., що вбачається із заяви позивача.

         За наведених обставин, суд вважає, що строк для звернення до суду позивачем не пропущено, позов подано в межах строку, встановленого ст.99 КАСУ.

    Керуючись ст.ст. 7-14,158-163,167  КАС України,  ст.3,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”суд, -

                                    П о с т а н о в и  в   :

позов задоволити частково.

Зобов”язати управління Пенсійного Фонду України у Франківському р-ні м.Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_2  недоплачену щомісячну доплату до пенсії в розмірі, встановленому  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з  22.05.2008р. по 31.12.2008р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

           Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі ,відповідно до ст.160 КАСУ –з дня складення в повному обсязі, апеляційну скаргу-протягом 20днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

 

Суддя:                                             М.І.Гулієва

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація