ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.2016р.                      Справа №905/2162/16                               

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Шилової О.М.,

                                                             суддів Ніколаєвої Л.В., Сажневої М.В.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьквуглезбагачення”,                                         м.Селидове Донецької області

до відповідача-1           Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля”,                               м.Павлоград Дніпропетровської області

та відповідача-2           Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна                                         фабрика “Селидівська”, м.Селидове Донецької області

про:                              стягнення солідарно 80715,44грн. пені та 4035,77грн. – 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за дов.№01/08-1 від 01.08.2016р.,

від відповідача-1: ОСОБА_2 – за дов.№ББУ/ПУ273/ВП/15 від 18.12.2015р.,

від відповідача-2: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

15.12.2016р. з 14-30год. до 14-35год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецьквуглезбагачення”, м.Селидове Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля”, м.Павлоград Дніпропетровської області (далі – відповідач-1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, м.Селидове Донецької області (далі – відповідач-2) про стягнення солідарно 80715,44грн. пені та 4035,77грн. – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: Договір №13-15-162-У від 23.12.2013р. з Додатковими угодами та Специфікацією від 29.06.2015р.; ОСОБА_3 здачі-прийняття робіт (послуг) №ДУ-063004 від 30.06.2015р., №ДУ-063015 від 30.06.2015р., №ДУ-071004 від 10.07.2015р. та рахунки-фактури за ті самі дати і з тими самими номерами; платіжні доручення №361175 від 24.07.2015р. та №361897 від 31.07.2015р.; описи вкладення у цінні листи на адресу відповідача-1; роздруківки відомостей пошукової бази «Відстеження пересилання поштових відправлень» сайту УДППЗ «Укрпошта» тощо.

До позову додає розрахунок пені та 3% річних (а.с.12).

27.07.2016р. судом зроблено Спеціальний витяг №22122777 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” (а.с.55-59). Зі Спеціального витягу вбачається, що відповідача-2 не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; найменування та місцезнаходження відповідача-2 в позовній заяві зазначені вірно.

Протягом розгляду справи позивач надав суду:

1) заперечення №01-311 від 26.09.2016р. на відзив (з додатком) (а.с.104-105);

2) пояснення №01-386 від 30.11.2016р. по суті спору (а.с.118-125);

3) заперечення №01-387 від 30.11.2016р. на пояснення відповідача-1 №8/2901 від 26.09.2016р. (а.с.126-127).

Протягом розгляду справи відповідач-1 надав суду:

1) заяву №8/1500 від 06.09.2016р., в якій просив суд направити справу за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області (а.с.74).

Ухвалою суду від 08.09.2016р. з огляду на приписи ч.3 ст.17 ГПК України відмовлено у задоволенні заяви №8/1500 від 06.09.2016р. про направлення справи №905/2162/16 за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області (а.с.89-90).

2) відзив №8/1498 від 06.03.2016р. з додатками, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.75-85);

3) пояснення №8/2901 від 26.09.2016р. по суті спору з додатками (а.с.92-103);

4) клопотання №8/1499 від 14.12.2016р. про зменшення розміру пені та 3% річних (з додатком) (а.с.129-133).

Відповідач-2 будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 08.09.2016р., 27.09.2016р., 01.12.2016р. та 15.12.2016р. не явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги ухвал суду повідомлявся належним чином за адресою державної реєстрації (62, 107 (зворотній бік), 110 (зворотній бік), 116 (зворотній бік)).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” судами першої інстанції та приймаючи до уваги, що відповідач-2 не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Павлоградвугілля” (Замовник, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецьквуглезбагачення” (Виконавець, позивач) був укладений Договір №13-15-162-У (далі – Договір, а.с.15-32), відповідно до п.1.1. якого Замовник зобов’язався передати (поставити) Виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, пов’язані зі збагаченням вугілля і прийняти Концентрат, а Виконавець – прийняти вугілля, провести його збагачення і передати (поставити), отриманий в результаті збагачення вугілля Концентрат Замовнику в строки і на умовах, визначених Договором і/або Специфікаціями.

Згідно з п.1.1.3. Договору Виконавець зобов’язався прийняти вугілля, переробити (збагатити) його, зокрема, на ТОВ “ЦЗФ “Селидівська” (ЦЗФ-Вантажоотримувач, відповідач-2) і передати (поставити), отриманий в результаті збагачення вугілля Концентрат Замовнику на умовах “DDP”, місце призначення залізнична станція “Ладижин” Одеської залізниці і/або залізнична станція “Бурштин” Львівської залізниці і/або залізнична станція “Енергодар” Придніпровської залізниці і/або залізнична станція “Добротвор” Львівської залізниці і/або залізнична станція “Сорочьє” Донецької залізниці згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів “ІНКОТЕРМС” в редакції 2000 року з урахуванням умов Договору.

          Кількість вугілля, що поставляється, зазначається у відповідних Специфікаціях до Договору і може бути змінена за взаємним письмовим погодженням сторін (п.1.2. Договору). Строк передачі (поставки) вугілля: січень 2014 року – грудень 2015 року (п.4.1.2. Договору в редакції Додаткової угоди від 29.05.2015р. – а.с.35-36).

Згідно з абзацами першим-четвертим п.4.4. Договору Виконавець один раз в декаду надає Замовнику рахунок-фактуру за послуги зі збагачення вугілля в розрізі по шахтам, податкову накладну та акт виконаних робіт в розрізі по шахтам.

Відповідно до п.6.3. Договору Замовник здійснює оплату вартості послуг зі збагачення вугілля шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця подекадно на підставі рахунків від Виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання Замовником рахунка від Виконавця.

Згідно з п.7.10. Договору за прострочення оплати (п.6.3. Договору) Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами (дата початку дії Договору). Дата закінчення строку дії Договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх зобов’язань, визначених Договором, дата закінчення строку його дії – 31.12.2015р., а у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами зобов’язань за Договором датою закінчення строку його дії є дата повного і належного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов’язань (п.10.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 29.05.2015р. – а.с.35-36).

Додаткова угода від 29.05.2015р. (а.с.35-36) вступає в силу з моменту (дати) підписання і діє на весь строк дії Договору (п.5 Додаткової угоди).

29.05.2015р. Замовник і Виконавець уклали Специфікацію до Договору (а.с.38-39).

За пунктом 1 Специфікації (в редакції Додаткової угоди від 18.06.2015р. – а.с.33-34) кількість вугілля, що підлягає поставці (передачі) Замовником для його збагачення Виконавцем відповідно до умов Договору, складає 146500тон. Строк передачі (поставки) вугілля: червень 2015 року (п.2 Специфікації).

Специфікація вступає в силу з моменту її підписання обома сторонами і є невід’ємною частиною Договору (п.8 Специфікації).

Договір, Додаткові угоди від 18.06.2015р. та від 29.05.2015р. до нього, Специфікація від 29.05.2015р. підписані представниками позивача і відповідача-1 та скріплений їхніми печатками.

На виконання умов Договору у третій декаді червня та першій декаді липня 2015 року позивачем були виконані, а відповідачем-1 прийняті роботи (послуги) з переробки вугілля, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (послуг) №ДУ-063004 від 30.06.2015р., №ДУ-063015 від 30.06.2015р., №ДУ-071004 від 10.07.2015р. (а.с.49-51).

ОСОБА_3 підписані без зауважень і скріплені печатками Виконавця та Замовника. В ОСОБА_3, зокрема, зазначено, що виконані роботи (послуги) відповідають умовам Договору; Замовник підтверджує отримання від Виконавця рахунка-фактури; сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, Актами здачі-прийняття робіт (послуг) підтверджується, що позивачем були виставлені, а відповідачем-1 отримані рахунки-фактури: №ДУ-063004 від 30.06.2015р. на суму 2741417,00грн., №ДУ-063015 від 30.06.2015р. на суму 324327,50грн., №ДУ-071004 від 10.07.2015р. на суму 1184341,20грн. (а.с.46-48).

Виставлені рахунки були отримані Замовником:

- №ДУ-063004 від 30.06.2015р. – 03.07.2016р.,

- №ДУ-063015 від 30.06.2015р. – 08.07.2016р.,

- №ДУ-071004 від 10.07.2015р. – 21.07.2016р.,

про що свідчать надані позивачем копії фіскальних чеків та описів вкладення від 30.06.2015р., від 03.07.2015р. та від 14.07.2015р. у цінні листи на адресу відповідача-1 і роздруківки відомостей пошукової бази “Відстеження пересилання поштових відправлень” офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” станом на 01.10.2015р. (а.с.40-45).

Відповідач-1 надав суду відзив №8/1498 від 06.03.2016р. (а.с.75-76, 83-85), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також те, що при перевірці документів на сайті Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” за результатами пошуку відповідно до штрихових ідентифікаторів поштових відправлень на адресу відповідача-1, на які посилається позивач, вказано, що станом на 07.09.2016р. дані відсутні.

Суд відхиляє викладені у відзиві доводи з огляду на наступне.

Надані позивачем роздруківки відомостей пошукової бази “Відстеження пересилання поштових відправлень” офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” не є електронними документами в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а отже, не мають відповідати вимогам вказаного Закону.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості (п.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Наданий відповідачем-1 лист №01-882 від 14.09.2016р. Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” (а.с.97), в якому з посиланням на п.122 Правил надання послуг поштового зв’язку (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270) повідомлено про можливість надання інформації про вручення реєстрованих поштових відправлень протягом 6-ти місяців з дня прийняття їх до пересилання, жодним чином не спростовує факту вручення відповідачу-1 поштової кореспонденції в дати, зазначені у роздруківках відомостей пошукової бази “Відстеження пересилання поштових відправлень” офіційного сайту УДППЗ “Укрпошта”, зроблених позивачем станом на 01.10.2015р., тобто в межах півроку після направлення рахунків відповідачу-1.

В свою чергу відсутність відповідної інформації на момент розгляду судом даної справи пояснюється спливом нормативно встановленого строку її зберігання, який є меншим за загальний строк позовної давності.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів ст.32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України суд приймає надані позивачем документи (а.с.40-45) як належні та допустимі докази на підтвердження дат отримання Замовником рахунків-фактур №ДУ-063004 від 30.06.2015р., №ДУ-063015 від 30.06.2015р., №ДУ-071004 від 10.07.2015р.

З наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень №361175 від 24.07.2015р. на суму 4935744,50грн. та №361897 від 31.07.2015р. на суму 1184341,20грн. (а.с.52, 53) і пояснень позивача №01-386 від 30.11.2016р. про підстави та порядок зарахування надлишку коштів, сплачених платіжним дорученням №361175 від 24.07.2015р. (а.с.118-125), а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача-1 з приводу порядку зарахування позивачем отриманих коштів, суд дійшов висновку, що остаточні розрахунки за надані у третій декаді червня – першій декаді липня 2015 року послуги Замовником здійснені після спливу встановленого п.6.3. Договору строку оплати, чим порушено вимоги ст.ст.525, 526, 530 (ч.1) Цивільного кодексу (далі – ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі – ГК) України щодо обов’язковості виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору та у строк, встановлений у зобов’язанні.

Посилаючись на п.6.3. Договору, приписи ст.625 ЦК України та неналежне виконання взятих на себе зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно 80715,44грн. пені та 4035,77грн. – 3% річних.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 ЦК України).

Врахувавши умови п.1.1.3. Договору №13-15-162-У від 23.12.2013р., на який позивач посилається як на підставу для заявлення солідарної вимоги до відповідача-1 і відповідача-2, а також те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” за умовами Договору є вантажоотримувачем і переробником вугілля та вантажовідправником Концентрату – тобто виступає на стороні Виконавця (позивача), суд, виходячи з наведених правових приписів та юридичної оцінки наявних у справі доказів, дійшов висновків про те, що:

- відповідачі не несуть солідарну відповідальність за Договором,

- відповідач-2 не є належним відповідачем у даній справі.

Перевіривши розрахунки 3% річних та пені (а.с.12), суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

В п.6.3. Договору сторони вказівкою на подію, що має неминуче настати, узгодили термін, з якого починається відлік строку оплати за виконані роботи (послуги), а також строк, протягом якого Замовник може здійснювати оплату, не вважаючись таким, що прострочив: «Замовник здійснює оплату вартості послуг зі збагачення вугілля … протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання Замовником рахунка від Виконавця».

За приписами ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок. Отже, позивачем невірно визначені дати початку періодів нарахування 3% річних та пені, оскільки з урахуванням наведених приписів ЦК України та умов п.6.3. Договору останнім днем виконання зобов’язання з оплати наданих послуг є:

- 10.07.2015р. – за рахунком №ДУ-063004 від 30.06.2015р.;

- 15.07.2015р. – за рахунком №ДУ-063015 від 30.06.2015р.;

- 28.07.2015р. – за рахунком №ДУ-071004 від 10.07.2015р.,

в той час як позивач здійснив нарахування починаючи з цих дат.

Для нарахування пені позивач застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543-96ВР від 22.11.1996р.; порядок нарахування пені відповідає приписам ч.4 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, але суперечить умовам п.6.3. Договору, про що вже зазначено у даному рішенні.

Таким чином, на підставі приписів ст.ст.6, 549, 627 ЦК України, ст.ст.216 – 218, ч.1 ст.230 ГК України на користь позивача з відповідача-1 підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 73729грн., нарахована за прострочення оплати заборгованості:

- за рахунком №ДУ-063004 від 30.06.2015р. – у розмірі 63090,14грн. за період 11.07.2015р. – 24.07.2015р.;

- за рахунком №ДУ-063015 від 30.06.2015р. – у розмірі 4798,27грн. за період 16.07.2015р. – 24.07.2015р.;

- за рахунком №ДУ-071004 від 10.07.2015р. – у розмірі 5840,59грн. за період 29.07.2015р. – 31.07.2015р.

На підставі приписів ст.625 ЦК України стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягають 3% річних у загальному розмірі 3686,45грн., нараховані за прострочення оплати заборгованості:

- за рахунком №ДУ-063004 від 30.06.2015р. – у розмірі 3154,51грн. за період 11.07.2015р. – 24.07.2015р.;

- за рахунком №ДУ-063015 від 30.06.2015р. – у розмірі 239,91грн. за період 16.07.2015р. – 24.07.2015р.;

- за рахунком №ДУ-071004 від 10.07.2015р. – у розмірі 292,03грн. за період 29.07.2015р. – 31.07.2015р.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 №8/1499 від 14.12.2016р. про зменшення розміру пені та 3% річних (а.с.129-133) з огляду на наступне.

В частині зменшення розміру пені.

Суд враховує необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, а також те, що вимоги про стягнення пені та річних задоволені судом частково; присуджений до стягнення розмір пені не є надмірно великим порівняно із сумами рахунків, прострочення оплати яких було допущене відповідчем-1; у клопотанні не зазначено, про яке саме зменшення у відсотковому або грошовому виразі просить відповідач-1; в обґрунтування поданого клопотання не надано жодного доказу.

В частині зменшення розміру 3% річних.

Частина 3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України не передбачають права суду на зменшення розміру річних, що підлягають стягненню на підставі ст.625 ЦК України, оскільки 3% річних не є ані неустойкою, ані штрафними санкціями.

Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.129 Конституції України; ст.ст.6, 251-253, 258, 525, 526, 530, 541, 543, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 230, 232, 233 Господарського кодексу України; Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543-96ВР від 22.11.1996р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 17 (ч.3), 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьквуглезбагачення”, м.Селидове Донецької області до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля”, м.Павлоград Дніпропетровської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, м.Селидове Донецької області про стягнення солідарно 80715,44грн. пені та 4035,77грн. – 3% річних – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” (51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Соборна, 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьквуглезбагачення” (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Миру, 34; ідентифікаційний код 36887724) 73729грн. пені, 3686,45грн. – 3% річних та 1258,67грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” відмовити.

В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.12.2016р. оголошено та підписано вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2017р.

Головуючий суддя О.М. Шилова

Суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя М.В. Сажнева

Надр. 4 примірники:

1 – до справи, 3 – сторонам