КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 24.04.07 р.          № 5/59а/13а

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Алданової  С.О.

 суддів:            Борисенко  І.В.

          Шипка  В.В.

 при секретарі:          

 За участю представників:

 від позивача - Філіпенко О.В. (дов. № 30825/10/10-010 від 28.12.2006 р.)   

від відповідача   -          не з’явився

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові

 на постанову Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2007

 у справі № 5/59а/13а  (Соломатiн В.Д.)

 за позовом           Державної податкової інспекції у м.Чернігові

 до           Відкритого акціонерного товариства "Постачальник"

             

             

 про          стягнення заборгованості за рахунок активів в сумі 45024,64 грн.,

 

ВСТАНОВИВ:

 Державною податковою інспекцією (далі – ДПІ) у м. Чернігові заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) „Постачальник” податкового боргу в сумі 45024,64 грн. за рахунок активів.

Постановою господарського суду Чернігівської області 08.02.2007 р. у справі           № 5/59а/13а в задоволення позову відмовлено. Суд мотивував постанову тим, що вимоги щодо сплати податкової заборгованості мали бути заявлені позивачем у справі про визнання ВАТ „Постачальник” банкрутом.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у м. Чернігові звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ч. 2 ст. 19 Конституції України, пп. 7.1 п. 7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001 р. № 266.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Відповідач у письмовому запереченні на апеляційну проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін, вважаючи постанову законною та обґрунтованою.

В судове засідання апеляційної інстанції відповідач свого представника не направив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи, без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ відносно відповідача винесено дві податкові вимоги № 19746/10/24-0145 від 03.10.2001р. та  № 2/1950 від 08.11.2001р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.08.2002 за заявою ДПІ у м. Чернігові порушена справа про визнання ВАТ „Постачальник” банкрутом (справа          № 4/83б/32б/11б/2б).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.05.2005р. у справі           № 4/83б/32б/11б/2б провадження у справі припинено та ВАТ „Постачальник” визнано вільним від боргів та таким, що може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

Пунктом 2 статі 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що вимоги кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  вимоги щодо сплати податкового боргу мали бути заявлені позивачем у справі про визнання ВАТ „Постачальник” банкрутом.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд мотивовано визнав позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.  

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної  скарги, скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, п.6 розділу VІІ  КАС України, Київський апеляційний господарський суд

  

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 08.02.2007 року у справі  № 5/59а/13а - без змін.

Справу  № 5/59а/13а повернути до господарського суду Чернігівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

   

 Головуючий суддя          Алданова  С.О.

 Судді

           Борисенко  І.В.

          Шипко  В.В.