КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.04.07 р. № 11/10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Борисенко І.В.
Шипка В.В.
при секретарі: Дубінкіній Ю.А.
За участю представників:
від прокуратури - Розум С.М. - дов. № 32-к від 17.04.2007 р.
від позивача - Лугинець І.І. - дов. № 16/9/10-209 від 09.01.2007 р.
від відповідача 1 - Герасимчук М.О. - дов. б/н від 08.01.2007 р.
від відповідача 2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах державив особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
на постанову Господарського суду м.Києва від 25.12.2006
у справі № 11/10 (Євсіков О.О.)
за позовом Заступника прокурора Деснянського району м.Києвав інтересах держави вособі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до Закритого акціонерного товариства "Разнобытпродукт"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотис"
про визнання угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Заступником прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Печерському районі м. Києва подано до господарського суду міста Києва позов про визнання недійсним з підстав, передбачених ст. 207 ГК України, укладеного між Закритим акціонерним товариством (далі - ЗАТ) „Разнобитпродукт” та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Сотис” договору від 05.05.2004р.; зобов'язання ТОВ „Сотис” повернути ЗАТ „Разнобитпродукт” отримані за спірною угодою грошові кошти у сумі 115.000,00 грн. та стягнення з ЗАТ „Разнобитпродукт” в доход Державного бюджету України вартість отриманого за спірною угодою товару у розмірі 115.000,00грн., на підставі ст.208 ГК України.
Постановою господарського суду міста Києва від 25.12.2006 року у справі № 11/10-А у позові відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд мотивував постанову недоведеністю позивачем заподіяння інтересам держави збитків внаслідок укладання спірного договору та його укладення з метою ухилення від сплати податків.
В апеляційних скаргах на зазначену постанову Заступник прокурора Деснянського району м. Києва та ДПІ у Печерському районі м. Києва просять вказану постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 207 Господарського кодексу України, ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач-1 в письмовому запереченні на апеляційні скарги, як і його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції, проти вимог апеляційних скарг заперечував, просив залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, вважаючи постанову законною та обґрунтованою.
Відповідач-2 письмового заперечення на апеляційні скарги не надав, наданого законом права на участь свого представника в судовому засіданні апеляційної інстанції не використав. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи, без участі представника відповідача-2.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши думку представника прокуратури, пояснення представників сторін, що з'явилися в судове засідання, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 05 травня 2004 року ТОВ „Сотис” (підрядник) уклало Договір підряду № 1/ст на будівельно-оздоблювальні роботи з ЗАТ „Разнобитпродукт” (замовник), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов'язується виконати ремонтно-оздоблювальні роботи на об'єкті замовника.
Згідно з п. 4.1 зазначеного договору ціна Договору становила 238.538, 73 грн. в т.ч. ПДВ - 39.756,46 грн.
Укладення зазначеної угоди та її виконання з боку ЗАТ „Разнобитпродукт” та ТОВ „Сотис” підтверджується:
- податковими накладними на суму 115.000 грн., в т.ч. ПДВ на суму 23.000 грн., а
саме: № 106/3 від 17.05.2004 р. на суму 25.000 грн., в т.ч. ПДВ - 4.166,67 р. грн.; № 97 від 17.05.2004 р. на суму 25.000 грн., в т.ч. ПДВ - 4.166,67 грн.; № 124 від 20.05.2004 р. на суму 20.000 грн., в т.ч. ПДВ - 3.333,33 грн.; № 250 від 24.06.2004 р. на суму грн., в т.ч. -
2.500 грн.; № 939 від 18.10.2004 р. на суму 30.000 грн., в т.ч. ПДВ - 6.000 грн.;
- актами здачі-приймання виконаних робіт, на загальну суму 115.000 грн., в т.ч. ПДВ на суму 23.000 грн., а саме: акт № 6 за серпень 2004 року від 31.08.2004р.; акт № 7 за вересень 2004 року від 30.09.2004р.; акт № 8 за серпень 2004 року від 30.09.2004р.; акт № 9 за жовтень 2004 року від 29.10.2004р.; акт № 10 за жовтень 2004 року від 29.10,2004; акт № 11 за жовтень 2004 року від 29.10.2004р.; акт № 12 за листопад 2004 року від 30,11,2004; акт № 13 за листопад 2004 року від 29.11.2004р.; акт № 14 за листопад 2004 року від 29.11.2004р.
- книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг) ЗАТ „Разнобитпродукт”.
Спірний договір від іменні ТОВ „Сотис” підписано ОСОБА_1 як директором цього підприємства.
В позовній заяві заступник прокурора зазначає, що підставою для висновку щодо наявності в діях відповідача-2 умислу, спрямованого на досягнення мети суперечної інтересам держави, є рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08.06.2005р., яким визнані недійсними з моменту перереєстрації, а саме з 09.02.2004р., установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Сотис”, а також вирок
Деснянського районного суду м. Києва від 11.07.2006 у кримінальній справі № 1-469/2006, яким директора ТОВ „Сотис” ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України. У зв'язку з цим, в позові зазначено, що укладена відповідачами угода має бути визнана недійсною на підставі статті 207 ГК України, із застосуванням наслідків, передбачених ст. 208 ГК України, оскільки спірна угода була спрямована на досягнення мети, суперечної інтересам держави і суспільства, при наявності умислу у відповідача-2.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, яке вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано недійсним повністю або в частині.
Інтереси держави полягають в дотримані суб'єктами господарювання нормативно-правових актів, які визначають соціально-економічні основи держави та суспільства.
Як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” № 3 від 28.04.1978 р. (з наступними змінами) до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.
Відповідно до частини 3 пункту 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. “Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки”, під час розгляду справ за позовами органів державної податкової служби про визнання угод недійсними судам відповідно до вимог статті 43 ГПК України необхідно оцінювати докази в сукупності та визначати достатність підстав для висновку щодо спрямованості діяльності суб'єкта господарювання, в тому числі при укладенні спірної угоди, на ухилення від сплати податків, зборів. Суди повинні повно з'ясовувати наявність обставин справи, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання у зв'язку з цим відповідних юридичних наслідків.
Посилання позивача на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08.06.2005 р. місцевий господарський суд правомірно визнав безпідставним, оскільки за результатами перегляду вказаної справи рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.09.2006 р. в позові про визнання недійсними з моменту перереєстрації, а саме з 09.02.2004, установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ „Сотис” відмовлено.
Як вбачається з вироку Деснянського районного суду м. Києва від 11.07.2006 у кримінальній справі № 1-469/2006, під час розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_1, який значиться директором відповідача-2 - ТОВ „Сотис”,
факту заподіяння матеріальної шкоди державі не встановлено, а саме лише встановлення факту, що підприємство зареєстровано в порушення встановленого законодавством порядку, не тягне недійсності за ст. 207 ГК України всіх угод, укладених суб'єктом підприємницької діяльності, а тільки тих угод, які направлені на ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів, легалізації коштів, набутих злочинним шляхом тощо.
Отже, визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.205 ч. 1 КК України, не є беззаперечним доказом укладення всіх угод від імені ТОВ „Сотис” з метою завідомо суперечною інтересам держави.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі своєчасно виконали умови спірного договору, та за результатами його ТОВ „Сотис” виписало на адресу відповідача-1 податкову накладну, а останнє оплатило отримані роботи, в т.ч. ПДВ, в повному обсязі.
Оскільки доказів наявності у відповідачів податкових зобов'язань або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання спірного договору, доказів наявності чинних рішень податкового органу про донарахування відповідачам податкових зобов'язань, що підтверджували б наявність податкового боргу у відповідачів позивачем не надано, доказів, які б свідчили про порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві, в матеріалах справи не міститься, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем факту ухилення відповідачів при укладенні спірної угоди від сплати податків.
Посилання позивача на рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2005 р. у справі № 6/51, яким припинено ТОВ „Сотис” у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством, з підстав незнаходження ТОВ „Сотис” за вказаним ним місцезнаходженням, суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставним, оскільки вказане рішення жодним чином не свідчить про заподіяння державі шкоди, оскільки припинення ТОВ „Сотис” у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством, підтверджує відсутність заборгованості у ТОВ „Сотис” перед бюджетом в т.ч. зі сплати податків.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано достатніх доказів, що підтверджують наявність як об'єктивного так і суб'єктивного складу правопорушення, і що докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, у т.ч. факту навмисного ухилення від сплати податків у відповідачів та умислу у відповідачів на укладання угоди, з метою, завідомо суперечною інтересам держави.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, п.6 розділу VІІ КАС України, Київський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Заступника прокурора Деснянського району м. Києвав інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 25.12.2006 року у справі № 11/10-А - без змін.
Справу № 11/10-А повернути до господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді
Борисенко І.В.
Шипко В.В.