Справа № 2-2298/09

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    У К Р А Ї Н И

28 вересня 2009 р.                                                                                         м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого: судді Рибалко Н.І., при секретарі Гузенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ВАТ КБ „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” Запорізьке РУ  про спонукання виконання умов договору, стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди, судових витрат,-

                    В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ «Надра» в особі філії Запорізьке РУ (Бородинське відділення № 16) про спонукання виконати умови договору шляхом видачі одноразово через касу банку суму вкладу у розмірі 30 000 грн. та відсотки у розмірі 4500 грн., стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 грн., судових витрат, вказавши на те, що 04.04.2008 р. між ним та банком був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту), згідно з яким банк прийняв на депозитний рахунок депозит готівкою у сумі 30 000 грн. строком на 12 місяців, тобто до 04.04.2009 р. На неодноразові його звернення банк йому кошти не повернув, посилаючись на введення мораторію на видачу вкладів. Як вказує позивач в позові, відмова відповідача від повернення депозиту спричинили йому фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання щодо неповернення його заощаджень, порушився попередній уклад його життя, крім того погіршився стан його здоров»я, він був позбавлений забезпечити належні умови проживання своїй родині, моральну шкоду оцінює в 20 000 грн. Просить у судовому порядку спонукати банк повернути шляхом видачі одноразово через касу банку суму вкладу у розмірі 30 000 грн., відсотки – 4500 грн., стягнути моральну шкоду – 20 000 грн. та судові   витрати.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просить суд спонукати відповідача повернути його вклад у розмірі 30000 грн. шляхом видачі одноразово через касу банку, стягнути з відповідача моральну шкоду – 40 000 грн., матеріальну шкоду у розмірі 3119, 06 коп., яка складається з поштових витрат пов»язаних  зі зверненням його до державних органів у зв»язку з неповерненням його вкладу – 87 грн.06 коп., послуги банку за перерахування коштів – 26 грн., упущену вигоду – 3006 грн., яку б він отримав у вигляді процентів в разі внесення ним 30 000 грн. до Укрсиббанку, 3 % річних у розмірі 450 грн., індексу інфляції – 750 грн., та судові витрати.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення  про одержання судової повістки, причину неявки свого представника суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши  матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

 Судом встановлено, що 04.04.2008 р. між позивачем та  ВАТ КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу «Мої можливості», сума вкладу складає 30 000 грн., строк дії вкладу – 12 місяців.

Згідно п. 3.1.4 в будь-який день строку дії вкладу вкладник має право звернутися до банку з заявою про відмову подовження строку вкладу на новий термін.

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до банку про дострокове повернення депозиту та відмову від продовження дії договору, на що банк посилаючись на реалізацію плану фінансового оздоровлення банку відмовився повернути своєчасно суму вкладу.    

 Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського  вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частку на першу вимогу вкладника.

Судом встановлено, що банк не повернув позивачу на його вимогу суму банківського вкладу у розмірі 30 000 грн.,тому на підставі ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів позивача має бути присудження, тобто стягнення суми з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - юридичної особи, рішення по якому може виконуватися у примусовому порядку, а не спонукання банку в особі філії РУ (Бородинське відділення) виконати умови договору шляхом видачі одноразово через касу банку суму вкладу, як цього вимагає позивач.

  Згідно ст.ст.  525, 526  ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і закону.

Ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що банк прострочив виконання грошового зобов»язання, тому вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат та 3% річних є обґрунтованими. Однак, розмір цих витрат вказаний в уточнюючій позовній заяві позивачем підрахований невірно. Виходячи із розрахунку: 30 000  грн.(основний борг) х 102,5 %(загальний індекс інфляції за квітень-червень 2009 р.) : 100 % = 30,75 грн.  як компенсація за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, підлягає стягненню з відповідача. Також стягненню підлягає плата за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником – 3% річних за період прострочення з 04.04.2009 р. по 28.09.2009 р. , а саме 438 грн.90 коп .(  30 000 грн. (основний борг) х 0,03 (3% річних) х 178 днів прострочення:365 (днів).

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача матеріальних збитків у  розмірі   у розмірі 3119, 06 коп., яка складається з поштових витрат пов»язаних  зі зверненням його до державних органів у зв»язку з неповерненням його вкладу – 87 грн.06 коп., послуг банку за перерахування коштів – 26 грн., упущеної вигоди – 3006 грн., які б він отримав у вигляді процентів в разі внесення ним 30 000 грн. до Укрсиббанку, то дані вимоги не підлягають задоволенню оскільки поштові витрати та витрати послуг банку за перерахування коштів не є судовими, їх стягнення не передбачено діючим цивільно-процесуальним законодавством, стосовно вимог про відшкодування збитків, а саме упущеної вигоди, дані вимоги  є недоведеними та не підпадають під розуміння забезпечення дійсної вимоги, як це передбачає ст.22 ЦК України

За змістом ст.ст. 15, 16, 23, 611 ЦК України кожна особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 із змінами від 25.05.2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода заподіяна фізичній особі  неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду. Одночасно суди повинні з’ясовувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх з тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Проте, позивачем не надано конкретних фактів заподіяння йому моральних чи фізичних страждань та не надано належних доказів.

Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, в розмірі 40 000,00 гривень, є необґрунтованими, оскільки  між сторонами склалися договірні відносини, які регулюються зобов’язальним правом та не передбачають стягнення моральної шкоди. Отже позовні вимоги в цій частині, не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3,4 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення  рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, згідно ст. ст.79, 88 ЦПК України, стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені ним витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 250,00 гривень.

             Керуючись ст.ст. 625,  1060 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 226  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  комерційний банк „Надра” на користь ОСОБА_1 депозитний вклад – 30 000 грн. з урахуванням індексу інфляції у розмірі 30 грн.75 коп . та 3% річних – 438 грн. 90 коп.., судові витрати – 250 грн.,  всього стягнути – 30 719 (тридцять тисяч сімсот дев»ятнадцять) грн.65 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або шляхом безпосередньої подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

              Суддя                                                               Н.І. Рибалко