УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/11917/16-п Головуючий у 1-й інст. Зіневич І. В.

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області Бережна С.В., за участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 15 листопада 2016 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 15 листопада 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 275.60 грн. судового збору.

Вчинене ОСОБА_2 правопорушення полягали в тому, що він о 09 годин 15 хвилин 30.08.2016 року на а/д Київ - Чоп 372 км+200м керував автомобілем марки «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку.

Такими своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП.

На прийняте судом рішення ОСОБА_2подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, а постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та передати матеріали про вчинення ним адміністративного правопорушення на розгляд трудовому колективу СГ «Оріяна» м.Житомир для за застосування засобів громадського впливу. Посилається на те, що суд не повно та не об'єктивно розглянув дану справу оскілки не врахував показання свідка, який з'явився до суду. Посилається на те, що не погоджується із вказаною постановою в частині застосування до нього крім штрафу ще й санкції у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік. Вказує, що з 01.11.2007 року по теперішній час він працює водієм в селянському господарстві «Оріяна». Крім того, на його утримані знаходиться мати 1937 року народження, яка постійно хворіє, і не має інших доходів крім мізерної пенсії. Фактично все її лікування та утримання здійснюється за його кошт.Позбавлення мене права керування транспортним засобом на строк до одного року, матиме наслідком втрату роботи, оскільки він не має іншої професії і призведе погіршення матеріального стану моєї родини.Крім того, він жодного разу не притягався до адміністративної та іншої відповідальності та має позитивні характеристики. Проте, суд першої інстанції вказаних обставин не врахував чим порушив вимоги ст.ст.34,35 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу, правопорушник пояснив, що визнає у повному обсязі той факт, що зранку було виявлено остаточні ознаки його сп'яніння, оскільки вживав алкоголь напередодні ввечері, розкаявся у вчиненому, просив передати справу до трудового колективу для застосування заходів громадського впливу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення та доводи ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та додані до апеляційної скарги документи, вважаю, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той же строк вручається аби висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вручення постанови суду правопорушнику ОСОБА_2, вважаю за можливе поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки його доводи про причини пропуску строку є поважними.

Що стосується доводів апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

В результаті розгляду апеляційної скарги встановлено, що суд першої інстанції вірно встановив обставини вчинення правопорушення, визнав правопорушника винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності, призначивши при цьому стягнення в межах санкції даної статті на рівні нижчої її межі, враховуючи особу правопорушника та визнання ним своєї вини.

Разом з тим на увагу заслуговують і доводи апеляційної скарги щодо обставин, які впливають на ступінь і міру відповідальності ОСОБА_2, та щодо наявності підстав для передачі адміністративної справи на розгляд трудового колективу, в якому працює апелянт, для застосування заходів громадського впливу, як альтернативи адміністративному стягненню, про що ОСОБА_2 було заявлено тільки в апеляційній скарзі, та які на думку апеляційного суду підлягають задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і апелянтом не оскаржується.

Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №372500 від 30.08.2016 року, даними результатів тесту №591 проведеного приладом алкотестер Драгер №6810 30.08.2016р. о 09 годині 21 хвилині відповідно якого було встановлено наявність у видихуваному повітрі ОСОБА_2 0,46 проміле алкоголю в крові, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які були присутні під час виявлення у ОСОБА_2 алкогольного сп'яніння після використання приладу «Драгер».

Проте, враховуючи заявлене на стадії апеляційного розгляду справи клопотання ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.21 КУпАП, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме той факт, що ОСОБА_2 з 2007 року працює водієм у СГ «Оріяна», до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи, той факт що на його утриманні перебуває хвора мати, визнав повністю свою вину в суді першої інстанції та в апеляційному суді, а також враховуючи клопотання трудового колективу СГ «Оріяна», які просили звільнити ОСОБА_2 від відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення, не значний вміст проміле алкоголю в крові ОСОБА_2, а саме 0,46, що свідчить про малозначність його правопорушення, та відсутність негативних його наслідків, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання трудового колективу частково, а уточненої апеляційної скарги в повному обсязі та передати матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_2 на розгляд трудовому колективу СГ «Оріяна». (а.с. 20-24).

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_2 необхідно визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а матеріали про вчинення ним даного правопорушення передати на розгляд трудовому колективу СГ «Оріяна» м.Житомира для застосування до нього заходів громадського впливу.

Керуючись ст. ст.21, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в:

Поновити правопорушнику ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м.Житомира від 15 листопада 2016 року щодо нього.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 15 листопада 2016 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік,скасувати.

Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та передати матеріали про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП на розгляд трудовому колективу СГ «Оріяна» у м.Житомирі для застосування до нього засобів громадського впливу.

Керівнику СГ «Оріяна» в десятиденний строк з дня одержання матеріалів про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повідомити судпро заходи громадського впливу, які застосовані до ОСОБА_2

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: