а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2009 р. Справа № 2-а-3596/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
При секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : не з 'явився
розглянувши матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницькоїобласті
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості по страхових внесках у розмірі 1297,50 грн.
ВСТАНОВИВ :
Управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області звернулось до суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1297,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2за період з 01.02.2009р. по 06.08.2009р. рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1297,50 грн.
Враховуючи те, що вжиті заходи досудового врегулювання не дали позитивного результату, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином за місцем реєстрації підприємницької діяльності. Представник позивача висловив думку про можливість розгляду справи без участі відповідача. Суд, прийнявши до уваги думку представника позивача, вважає, що вжив достатні заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника відповідача, для реалізації ним права судового захисту свої прав та інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом, тому неявка відповідача у судове засідання без повідомлення причин свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків провадження у справі. За таких обставин суд, вислухавши думку позивача, вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Немирівському районі і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 р., яким, зокрема, запроваджено обов'язок сплати відповідачем страхових внесків, що відповідно до ст.19 Закону нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 вищевказаного Закону до страхувальників відносяться роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають згідно п. 1 ч.1 ст.11 Закону №1058-IV громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України №1058-IV та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Однак, в порушення визначеної норми Закону, відповідач створив борг зі сплати страхових внесків.
Судом встановлено, що борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, поданих позивачем.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV, відповідач є страхувальником та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок особи сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються відповідним спеціальним законом, "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-IV.
Відповідно до пп.1 п.8 Прикінцевих положень вказаного Закону, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Пунктом 15 Прикінцевих положень визначено, щодо приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Враховуючи зазначене та положення ч.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники, в тому і ті, що обрали особливий спосіб оподаткування, зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників страхові внески у встановленому розмірі та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Згідно даних особового рахунку, станом на час розгляду справи в суді за відповідачем рахується борг на суму - 1297,50 грн.
Наявність боргу підтверджується оглянутими в судовому засіданні розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, складеними відповідачем документами.
Відповідно до ст.106 Закону України № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 надсилались вимоги про сплату боргу: № Ф-32 від 01.07.2009 року (а.с.17); № Ф-19 від 03.04.2009 року ( а.с. 18).
Однак, протягом 10 робочих днів після отримання вищезазначених вимог, відповідачем не було сплачено заявлених у вимогах сум.
В силу п.3 ст. 106 вказаного Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до ч.2 ст.106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплатою страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, що підлягає обрахуванню на підставі ч.ч. 8, 9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№1058-IV від 09.07.2003 року. При цьому, згідно зазначених положень Закону, обов'язок застосування даних фінансових санкцій покладений на органи Пенсійного фонду України.
Таким чином, прострочення сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування спричинило нарахування відповідачу недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7597,12 грн.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону № 1058-ІV застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.
Стаття 23 вищевказаного Закону передбачає, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Враховуючи те, що згідно наданих позивачем розрахунків за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальну суму 1297 грн. 50 коп., даний борг підлягає стягненню.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках у розмірі 1297,50 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рахунок управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області заборгованість в сумі 1297, 50 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 08.09.09
Суддя Загороднюк Андрій Григорович