Справа № 2-794\09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2009 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Кочевої І.В., при секретарі - Козарик Н.А., за участю представника позивача ОСОБА_1 , що діє на підставі довіреності, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Авоюса», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-
В С Т А Н О В И В :
У позові вказано, що 20 жовтня 2006 року в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) внаслідок якої було завдано тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , який був засуджений вироком Василівського районного суду Запорізької області від 11.06.2007 року за ст.286 ч.1 КК України. Потерпілий від ДТП - ОСОБА_3 був працівником ТОВ фірми «Авоюса», яка є страхувальником, та він має право, відповідно до ст.2, ст.4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-Ш від 18.01.2001 року на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. Роботодавцем – третьою особою у справі ТОВ фірмою «Авоюса», за рахунок коштів позивача, було оплачено ОСОБА_3 лікарняні листи на суму 7248 грн. 64 коп., оскільки з 13.03.2008 року по 28.08.2008 року ОСОБА_3 перебував на лікарняному у зв’язку з завданими йому тілесними ушкодженнями в ДТП. Позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу завдану матеріальну шкоду в розмірі 7248 грн. 64 коп.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить задовольнити в повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, відповідно до вимог ч.5 ст.76 ЦПК України, через його представника адвоката ОСОБА_4 , що діє на підставі ордеру, який був повідомлений про час та місце розгляду справи по телефону, який теж у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Суд зазначає, що відповідач до суду для розгляду цієї справи жодного разу не з`явився, суду надавав заяви про відкладення розгляду справи з різних причин, що суд вважає зловживанням його процесуальними правами з метою затягування розгляду справи. Суду відповідачем та його представником не надано відомостей про поважність їх відсутності у судовому засіданні.
Неявка відповідача та його представника в судове засідання без поважних причин та неповідомлення ними про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи, відповідно до ст.169 ЦПК України.
У судовому засіданні 05 серпня 2009 року представник відповідача адвокат Листопад Є.Б. просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність доказів того, що ОСОБА_3 отримав належні йому суми за лікарняними листами.
Представник третьої особи ТОВ фірми «Авоюса» у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи є заява вказаної третьої особи з проханням розглянути справу без участі її представника.
Третя особа ОСОБА_3 також у судове засідання не з`явився, суду надав заяву з проханням розглянути справу без його участі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази надані суду сторонами та матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Ст.1191 ч.1 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі сплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач визнаний винним в скоєнні злочину та засуджений вироком Василівського районного суду Запорізької області від 11 червня 2007 року за ст.286 ч.1 КК України, копія вироку, завірена належним чином, є у матеріалах справи. Відповідно до вказаного вироку з вини відповідача, який керував автомобілем, що відповідно до ч.1 ст.1187 ЦУ України є джерелом підвищеної небезпеки, 20 жовтня 2006 року сталася ДТП, в результаті якої ОСОБА_3 було завдано тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості у вигляді закритого перелому лівої суглобної кістки.
Відповідно до повідомлення Дніпрорудненської міської лікарні ОСОБА_3 перебував на лікуванні з 20.10.2006 року у зв’язку з вказаними вище тілесними ушкодженнями, був прооперований та 03.01.2007 року був виписаний до праці. 13.03.2008 року був знову госпіталізований, повторно прооперований та 28.08.2008 року виписаний до праці. Лікування ОСОБА_3 з 13.03.2008 року по 28.08.2008 року є наслідком травми, отриманої у ДТП 20.10.2006 року. Перебування ОСОБА_3 на лікуванні підтверджено також завіреними належним чином копіями лікарняних листків.
Відповідно до ст.2,4, 35 Закону України «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» ОСОБА_3 мав право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, яке компенсує втрату його заробітної плати, у разі настання страхового випадку.
Сума, отримана ОСОБА_3 у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності, яка була йому нарахована та виплачена – 7248 грн. 64 коп. підтверджується: розрахунком, складеним позивачем; лікарняними листками ААЩ №3227796, ААЩ №323436, АБД № 104386; АБД №105493; АБД №106171; довідкою про середнб заробітну плату та доходи ОСОБА_3 ; звітом ТОВ «Авоюса» про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2008 року; повідомленням ТОВ фірми «Авоюса» №54\2008 від 05.12.2008 року.
Таким чином, оскільки тимчасова непрацездатність ОСОБА_3 настала внаслідок завданих йому тілесних ушкоджень з вини відповідача, а позивач відшкодував ТОВ фірма «Авоюса» - працедавцю ОСОБА_3 втрачену ним заробітну плату в розмірі 7248 грн. 64 коп., то саме до позивача переходить право вимоги у межах фактичних витрат до відповідача, який є винним у завданих збитках. Отже позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними та підтвердженими в суді.
Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача судові витрати: 51 грн. 00 коп. держмита; 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього: 81 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 82, 88, 208, 209, 214 -215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування в особі виконавчої дирекції завдану матеріальну шкоду в сумі 7248 (сім тисяч двісті сорок вісім) грн. 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави – 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області І.В. Кочева