Єдиний унікальний номер 234/11395/14-ц Номер провадження 22-ц/775/6/2017

головуючий в I інстанції Бакуменко А.В.

суддя доповідач Никифоряк Л.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 січня 2017 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.

при секретарі судового засідання Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення сум та зобов’язання вчинити певні дії, в якій подані апеляційні скарги Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року, –

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» /надалі Банк/ з вимогою про зобов’язання Банку виплатити суму банківського вкладу та проценти, посилаючись на порушення умов зобов’язання з боку відповідача.

02 березня 2015 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила стягнути з Банку суму заборгованості за депозитом 5767,38 доларів США та процентами 490,01 доларів США що утворилися станом на 27 червня 2013 року.

10 березня 2016 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області залучено до участі у справі як співвідповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи ОСОБА_2 /надалі Фонд/.

Згідно письмового уточнення до позовних вимог /а.с. 199/ в судовому засіданні ОСОБА_1 просила зобов’язати виконавчу дирекцію Фонду внести в реєстр вкладників дані щодо неї для здійснення їй виплат гарантованої суми відшкодування з визначенням розрахункової суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зобов’язано Фонд внести в реєстр вкладників данні відносно ОСОБА_1, для здійснення їй виплат гарантованої суми відшкодування з визначенням розрахункової суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в сумі еквівалентній 6257,39 доларів США по курсу НБУ, станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Додатковим рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 22 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк».

З таким рішенням відповідачі не погодилися та подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі представник Банку просив скасувати рішення та відмовити в позові через невідповідність висновків суду обставинам справи, заперечуючи наявність самої заборгованості за вкладом та процентами, які згідно доводів заявника апеляційної скарги було знято за допомогою платіжної картки ОСОБА_1 із рахунку відкритого на ім’я позивача, на який кошти були переведені Банком після закінчення терміну вкладу.

Також представник Банку посилався на порушення судом норм процесуального права, вказуючи що вимоги про зобов’язання Фонду вчинити певні дії не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник Фонду в апеляційній скарзі теж просив рішення скасувати та в позові відмовити з причин непідвідомчості спору, зазначаючи що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію з огляду на що, стягнення коштів повинно відбуватись у спосіб передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з тим, як на довід апеляційної скарги представник Фонду посилався на те, що позивач обрала невірний спосіб захисту так як виконавча дирекція Фонду і уповноважена особа Фонду не наділені повноваженнями внесення в реєстр вкладників даних щодо осіб яким слід здійснити виплати.

Заслухавши доповідача, за відсутності сторін, повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи телефонограми та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скаргах доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між Банком та ОСОБА_1 було укладено три договори банківського вкладу, предметом яких було розміщення вкладу в доларах США строки вкладу по яких закінчилися, однак Банком не сплачена ОСОБА_1 сума вкладів і нарахованих процентів у загальному розмірі 6257,39 доларів США.

Також судом встановлено, що на час розгляду справи розпочата процедура ліквідації Банку в якому запроваджена тимчасова адміністрація з 03 березня 2015 року яка в подальшому була продовжена.

Та суд виходячи з того, що перелік вкладників вже сформований, а також затверджений реєстр вкладників відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, до якого не ввійшла позивач, вважав що остання позбавлена можливості отримати кошти по депозиту у спосіб передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та її права можуть бути захищені тільки у спосіб запропонований позивачем.

З висновками суду щодо наявності заборгованості по вкладах можна погодитися, оскільки вони ґрунтуються на обставинах встановлених в судовому засіданні, однак задовольняючи позов до Фонду суд обрав не вірний спосіб захисту та допустив порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні підтверджені належними письмовими доказами обставини щодо укладення між Банком та ОСОБА_1 договорів строкових банківських вкладів.

Так за умовами договору вкладу «класичний» від 23 червня 2011 року ОСОБА_1 внесла на депозит Банку грошові кошти в розмірі 100 доларів США, а банк в свою чергу, зобов'язався прийняти суму вкладу і щомісячно виплачувати 4 % річних, дату повернення вкладу сторони визначили 23 липня 2011 року. Також пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що якщо вкладник не вимагатиме повернення вкладу в дату повернення то з 24 липня 2011 року строк владу збільшується на один місяць /а.с. 5-7/.

За умовами договору вкладу «цільовий» від 23 червня 2011 року ОСОБА_1 внесла на депозит Банку грошові кошти в розмірі 1400 доларів США, а банк в свою чергу зобов'язався прийняти суму вкладу і щомісячно виплачувати 7,8 % річних, дату повернення вкладу сторони визначили 24 червня 2012 року. Також пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що якщо вкладник не вимагатиме повернення вкладу в дату повернення то з 25 червня 2012 року строк владу збільшується на 367 днів /а.с. 8-10/.

За умовами договору вкладу «цільовий» від 25 червня 2012 року ОСОБА_1 внесла на депозит Банку грошові кошти в розмірі 5767,38 доларів США, а банк в свою чергу зобов'язався прийняти суму вкладу і щомісячно виплачувати 8,05 % річних, дату повернення вкладу сторони визначили 27 червня 2013 року. Також пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що якщо вкладник не вимагатиме повернення вкладу в дату повернення то з 28 червня 2013 року строк владу збільшується на 367 днів /а.с. 11-15/.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Згідно змісту виписок по особовому рахунку № 740101- 2014/0312 за період з 05 грудня 2011 року по 12 березня 2014 року та № 740101- 2015/0526 за період з 23 червня 2011 по 25 травня 2015 року на ньому знаходиться сума - 6257,39 доларів США. /а.с. 24-27, 35, 58, 81-85, 98-102/.

28 лютого 2014 року та 26 березня 2014 року ОСОБА_1 письмово повідомила представника Банку, що у зв'язку із закінченням строку дії вищезазначених договорів, вона просить повернути суми вкладів /а.с. 18-19, 20-21/.

Відповідно до умов договорів вкладів Банк повертає вкладникові вклад шляхом видачі готівки через касу Банку /пункт 4.7 Договорів/.

Однак Банком в судовому засіданні не підтверджені обставини належного виконання умов договорів вкладів та повернення коштів вкладнику ОСОБА_1

Та суд першої інстанції відреагував на аргументи Банку, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів щодо погодження Банку із вкладником умов щодо перерахування коштів за вкладами на інший рахунок відкритий на ім’я ОСОБА_1 та зняття останньою цих коштів.

Представник Банку окрім правових аргументів на підтвердив обставин з приводу того, що кошти по вкладу ОСОБА_1 були перераховані за згодою останньої на інший рахунок, та остання була обізнана про наявність такого рахунку.

Також жодними належними та допустимими доказами не підтверджені обставини отримання позивачем банківської картки та зняття за допомогою картки коштів за депозитом з банкоматів.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, висновки суду в цій частині є вичерпними, зроблені у відповідності та на підставі матеріальних норм які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з тим судом встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року N 151 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до категорії неплатоспроможних» на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду у Банку з 03 березня 2015 року строком на 3 місяці запроваджена тимчасова адміністрація /а.с. 75/ та призначена уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Кредитпромбанк».

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Судом встановлено, що з 03 червня 2015 року, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02 червня 2015 року, розпочато процедуру ліквідації цього банку /а.с. 183/.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, 23 червня 2016 року, у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". З огляду на що, вірні висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог до Банку

У той же час, процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом, за положеннями якого з дня призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст. 46 Закону. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

Та позивач в позові до Банку просила не стягнути суму граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, а просила зобов’язати виконавчу дирекцію Фонду внести в реєстр вкладників дані щодо неї для здійснення їй виплат гарантованої суми відшкодування з визначенням розрахункової суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Згідно з частиною першою статті 54 зазначеного Закону рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Однак спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб щодо неправомірних дій Фонду чи працівників Фонду щодо виконання повноважень за спеціальним законом, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлені відносини з приводу здійснення Фондом повноважень які є публічно-правовими, судом першої інстанції порушені норми процесуального права.

За частинами 1 і 2 ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Матеріали справи містять позовні заяви із яких вбачається спір фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Та при цьому суд не врахував, що відповідно до ст. 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз змісту наведеної норми свідчить про те, що при отриманні позовної заяви, у якій об'єднано декілька вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, суд відкриває провадження у справі тільки в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції.

Отже суд першої інстанції, порушив норми процесуального права та зробив помилкові висновки про те, що існує винятково цивільний спір та не врахував того, що існує також адміністративний спір між фізичною особою та Фондом, який є юридичною особою публічного права та позовна заява в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що має своїм наслідком скасування рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов’язання вчинити певні дії із закриттям провадження в цій частині на підставі ч. 1 статті 205 ЦПК України.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виконав вимоги закону в частині вимог до Банку, та із наведеного необхідно зробити висновок, що рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим та доводи апеляційних скарг в цій частині не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині вимог ОСОБА_1 до Банку залишити без змін, в іншій частини рішення суду слід скасувати та провадження у справі на підставі статті 310 ЦПК України закрити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року скасувати в частині задоволення вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення сум та зобов’язання вчинити певні дії.

В решті рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року та додаткове рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 листопада 2016 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: