ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.09.2009  року                                                                      Справа № 19/102

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді:                    Журавльової Л.І.

Суддів:                                        Бойченко К.І.

                                              Семендяєвої І.В.

За участю секретаря

судового засідання:                Міхальчук О.А.            

та

представників сторін:

         від позивача:                         повноважний та компетентний представник

                                                       в судове засідання не прибув;

          

         від відповідача:                     повноважний та компетентний представник

                                                       в судове засідання не прибув;          

розглянувши матеріали

апеляційної скарги:                    Сільськогосподарського товариства з

                                              обмеженою відповідальністю ім. Енгельса,

                                              с. Кам’янка Новопсковського району

                                              Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від          27.07.09 (підписано 03.08.09)

у справі                                        №19/102 (суддя Косенко Т.В.)

за позовом:                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

                                              „ТРИДЕНТА АГРО”, м. Київ

                                                                                                

до відповідача:                       Сільськогосподарського товариства з

                                              обмеженою відповідальністю ім. Енгельса,

                                              с. Кам’янка Новопсковського району

                                              Луганської області

про                                         стягнення 637088 грн. 48 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса про стягнення 522 007 грн. 00 коп. –основного боргу за договором № 01-34-08 від 18.09.08,  29 861 грн. 01 коп. –пені, 3 723 грн. 60 коп. –3% річних, 23 195 грн. 39 коп. –індексу інфляції, 78 301 грн. 10 коп. –штрафу, 30 000 грн. 00 коп. –адвокатських витрат.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.09 у справі №19/102 (суддя Косенко Т.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", - заборгованість за договором № 01-34-08 від 18.09.08 у сумі 502007 грн. 38 коп., пеню у сумі 29861 грн. 01 коп., 3% річних у сумі 3723 грн. 60 коп., інфляційні нарахування у сумі 23195 грн. 39 коп., штраф у сумі 78301 грн. 10 коп., витрати на послуги адвоката у сумі 30000 грн. 00 коп., державне мито у сумі 6370 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 114 грн. 41 коп.

Додатковим рішенням господарського суду Луганської області від 04.08.09 у справі № 19/102 (суддя Косенко Т.В.) доповнено резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 27.07.09. по справі № 19/102 другим пунктом. Повернуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" державне мито в сумі 29,12 грн., сплачене за платіжним дорученням від 09.04.09. № 1392, яке знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором № 01-34-08 від 18.09.08 у повному обсязі.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом десяти робочих днів з моменту поставки по даному договору, а 80% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 26.12.08.

З посиланням на додаток № 1, який є невід’ємною частиною договору № 01-34-08 від 18.09.08, місцевим господарським судом зазначено, що заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості з врахуванням індексації за рахунок зростання курсу долара США становить 522007 грн. 38 коп.

Станом на день слухання справи заборгованість відповідача за заявленій у позовній заяві період змінилась та складає 502007 грн. 38 коп., оскільки за час розгляду справи відповідач сплатив 20000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Відповідач у порушення умов договору не оплатив поставлений йому товар.

Пунктом 8.1 передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно з діючим законодавством.

Згідно п.8.2 договору за прострочення виконання зобов’язання покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до умов п.8.2 зазначеного договору, згідно з діючим законодавством, позивачем було обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за порушення строків оплати отриманого товару з 27.12.08 по 23.03.09 у сумі 29861 грн. 01 коп.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України позивачем правомірно нараховані 3% річних у сумі 3723 грн. 60 коп. та інфляційні нарахування у сумі 23195 грн. 39 коп.

Виходячи з п.8.4 договору позивачем правомірно нарахований штраф, сума якого становить 78301 грн. 10 коп.

Посилаючись на ч. 3 ст. 48, ч. 5 ст. 49  Господарського процесуального кодексу України, ст. 2 Закону України  „Про адвокатуру”, з відповідача стягнуто витрати на послуги адвоката у сумі 30 000 грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.09 у справі №19/102 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса звернулось з апеляційною скаргою № 117 від 05.08.09, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 27.07.09 по справі № 19/102 скасувати частково. Прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити частково, а саме стягнути з скаржника суму боргу в розмірі 338 400, 00 грн., інфляційні нарахування, 3% річних та пеню в розмірі по відношенню до суми основного боргу 338 400, 00 грн.

   

Заявник з прийнятим рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.09  у справі № 19/102 не погоджується частково, вважає  таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме порушення ст. 230, п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.  

Скаржник зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що сума основного боргу була розрахована з врахуванням курсової різниці долара США відносно курсу гривні. Заявник посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 18.12.98 № 1998 „Про удосконалення порядку формування цін” зазначає, що формування, встановлення та застосування суб’єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно в національній грошовій одиниці.

На думку скаржника судові витрати на послуги адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Згідно договору про надання юридичних послуг № 69/03/09 від 11.03.09, який укладено між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” та ТОВ „Незалежна юридична компанія”, кошти у сумі 30 000 грн. 00 коп. перераховано позивачем не адвокату, а ТОВ „Незалежна юридична компанія”.

Заявник зазначає, що сторони по договору фактично узгодили графік погашення заборгованості за яким скаржник розпочав виплати. Однак, позивач відмовився від даного графіку.

Стосовно штрафних санкцій скаржник вважає, що виконання грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу № 01-34-08 від 18.09.08  забезпечується пенею. Застосування судом одночасно двох різних способів визначення неустойки за одне правопорушення неправомірне.

Доповненням до апеляційної скарги б/н від 17.09.09 заявник підтверджує свої вимоги, які викладені в апеляційній скарзі стосовно безпідставного стягнення суми штрафу та пені, неправомірного стягнення сум курсової різниці, інфляційних нарахувань від суми боргу та адвокатських витрат. Просить суд рішення господарського суду Луганської області  від 27.07.09 змінити, зменшити розмір штрафу та пені на 80 відсотків: стягнути штраф у сумі 20000 грн. 00 коп., пеню 5000 грн. 00 коп., зменшити адвокатські витрати до 5000 грн. 00 коп.

Відзивом на апеляційну скаргу № б/н, без дати позивач не погоджується з доводами, які наведені відповідачем в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними та просить рішення господарського суду Луганської області від 27.07.09 у справі № 19/102 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Посилаючись на додаток № 1 до договору  № 01-34-08 від 18.09.08, позивач зазначає, якщо на день оплати курс долара США зросте по відношенню до курсу долара США на день підписання договору то позивач має право переглянути ціну поставленого товару.

Стосовно обсягу надання адвокатських послуг заявником вказано, що обсяг надання адвокатських послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт від 23.03.09, а докази сплати вартості адвокатських послуг підтверджуються платіжним дорученням.

Щодо графіку погашення заборгованості позивач зазначає, що даний графік був запропонований відповідачем після подання позову до господарського суду Луганської області.

Посилаючись на п. 8.2, п. 8.4 договору № 01-34-08 від 18.09.08 позивач вважає, що законодавством України чітко не встановлено, що сторони по договору не можуть встановлювати в договорі відповідальність у вигляді штрафу та пені, як окремі види відповідальності. Тому позивач правомірно застосував штраф та пеню.       

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.08.09 у справі №19/102 для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса, керуючись ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Парамонової Т.Ф. – судді –головуючого, суддів –Єжової С.С., Семендяєвої І.В.

Ухвалою апеляційного господарського суду Луганської області від 11.08.09 апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса була прийнята до провадження та розгляд апеляційної скарги призначений на 17.09.09.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.09.09 виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса у справі № 19/102 головуючого суддю Парамонову Т.Ф. та введено до складу колегії головуючого суддю Журавльову Л.І.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.09.09 виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса у справі № 19/102 суддю Єжову С.С. та введено до складу колегії суддю Бойченко К.І.

Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази   приймаються судом, якщо заявник обґрунтував  неможливість їх подання суду  першої інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса слід задовольнити частково, рішення господарського суду Луганської області від 27.07.09 у справі №19/102 скасувати частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на  користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідні положення встановлені ст.173 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 01-34-08 від 18.09.08, за умовами якого позивач –продавець, взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця засоби захисту рослин на умовах відстрочення платежу, а відповідач - покупець, зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Відповідно п.3.2 договору товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 338400 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-ЛУ00161 від 29.09.08 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯОЕ № 955450/130 від 29.09.08.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором у повному обсязі.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід’ємною частиною цього договору.

Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом десяти робочих днів з моменту поставки по даному договору, а 80% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 26.12.08 (п.5.3 договору).

Відповідно до п.5.2 договору товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Пунктом 2 статті 533 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у  зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або  законом  чи іншим нормативно-правовим актом.

За умовами додатка № 01 до договору від 18.08.08 №01-34-08 сторони домовились, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S= (A1/A2)*B, де S –ціна на момент підписання, А2 –курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Як вірно  зазначено позивачем, заявлена індексація є збільшеною сумою боргу, позовні вимоги по стягненню заборгованості в сумі 502 007 грн. 38 коп. місцевим господарським судом вірно задоволені з віднесенням судових витрат у цій частині позову на відповідача.

Відповідач у порушення умов договору не виконав зобов’язання по оплаті товару.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Сума нарахованих позивачем 3% річних становить 3723 грн. 60 коп., а розмір інфляційних нарахувань за період з січня по лютий 2009 року –23195 грн. 39 коп.

Місцевим господарським судом вірно, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, стягнуто 3% річних в сумі 3723 грн. 60 коп. та інфляційні нарахування в сумі 23195 грн. 39 коп. з віднесенням судових витрат на відповідача.

Пунктом 8.1 договору передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно з діючим законодавством.

Згідно п.8.2 договору за прострочення виконання зобов’язання покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Сума нарахованої позивачем пені становить 29861 грн. 01 коп.

У п.8.4 договору за несплату або несвоєчасну оплату товару передбачена сплата покупцем штрафу в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Позивачем нараховано штраф в сумі 78301 грн. 10 коп.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, але не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що порушення зобов’язання відповідачем за договором від 18.09.08 № 01-34-08 не потягло за собою значні збитки для позивача.

Апеляційний суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафу до 25000 грн. 00 коп., пені до 7000 грн., оскільки заявлені до сплати штраф у розмірі 78301 грн. 10 коп. та пеня у розмірі 29861 грн. 01 коп. надмірно великі для Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса. Судові витрати у цій частині позову слід покласти на відповідача.

Пунктом 12 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.07 № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” передбачено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено), вартість економних транспортних послуг, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка складається в країні або регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг, тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, актом здачі –приймання виконаних робіт та наданих послуг від 17.04.09 за договором № 69/03/09 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 11.03.09 виконані роботи та надані послуги, які складаються з плану дій, консультацій, аналізу дослідження матеріалів, аналізу норм законодавства, організації, підготовки та проведення позовної роботи, підготування позовної заяви, розрахунку ціни позову, надіслання копії позовної заяви.

Вказана робота та послуги для кваліфікованого фахівця не являється складною, не потребує додаткових витрат, складається з виконання роботи юриста підприємства в межах звичайного режиму роботи та не оплачується в розмірі зазначеному позивачем.

Господарським судом Луганської області вірно зазначено, що сам розмір адвокатських послуг є сумою договірною й на неї не існує законодавчих обмежень, вона не потребує розшифровки собівартості, позивач може оплатити за любою договірною ціною послуги адвоката, але висновок місцевого господарського суду Луганської області щодо розумності суми послуг в розмірі 30000 грн. у даній справі не відповідає обставинам справи.  

Судова колегія, з урахуванням конкретних обставин справи, вважає можливим зменшити розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат на оплату послуг адвоката для даної справи та стягнути їх в сумі 5000 грн.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса слід задовольнити частково, рішення господарського суду Луганської області від 27.07.09 у справі №19/102 слід скасувати частково та прийняти нове рішення.  Позов задовольнити частково.  

Стягнути з відповідача заборгованість в сумі 502 007 грн. 38 коп., 3% річних в сумі 3723 грн.60 коп., інфляційні нарахування в сумі 23195 грн. 39 коп., штраф в сумі 25000 грн., пеня в сумі 7000 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 5000 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 6370 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 41 коп.

У решті у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у решті судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України   витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101, п.2 ст.103, п.3 ч.1 ст.104 ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

                                             П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса на рішення господарського суду Луганської області від 27 липня 2009 року у справі №19/102 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 27 липня 2009 року у справі №19/102 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити частково.

5.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса, Луганська область, Новопсковський район, село Кам’янка, вул.Пульного, б.2, код 03739220  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", м. Київ, вул.Ямська, б.28А, (м.Київ, вул.М.Стельмаха, б.3), код 25591321 - заборгованість в сумі 502 007 грн. 38 коп., 3% річних в сумі 3723 грн.60 коп., інфляційні нарахування в сумі 23195 грн. 39 коп., штраф в сумі 25000 грн., пеню в сумі 7000 грн., витрат на послуги адвоката в сумі 5000 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 6370 грн. 88 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 41 коп.

6. У решті позову відмовити.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО”, м. Київ, вул.Ямська, б.28А, (м.Київ, вул.М.Стельмаха, б.3), код 25591321 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса Луганська область, Новопсковський район, село Кам’янка, вул.Пульного, б.2, код 03739220  державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 100 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

      Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Л.І. Журавльова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко  

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва