Справа № 569/17592/16-ц

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 січня 2017 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Харечко С.П. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до директора приватно-виробничого підприємства «Аванті» ОСОБА_2 про дискримінацію, зобов’язання вчинити дію, визнання права власності на рівноцінну квартиру, відшкодування збитків за невиконання умов договору купівлі-продажу майнових прав,

В С Т А Н О В И В:

Предявлена позовна заява ухвалою Рівненського міського суду від 04 січня 2017 року була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України, а саме:   не здійснено оплату судового збору.

Позивачу було надано строк для усунення недоліків заяви 5 (пять) днів з дня отримання вказаної ухвали.

Згідно з повідомлення про вручення відправлення «Укркурєр» позивач ОСОБА_1 копію ухвали отримала 13 січня 2017 року

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

18 січня 2017 року через канцелярію Рівненського міського суду надійшло клопотання відстрочення та розстрочення сплати судових витрат, зменшення розміру судових витрат або звільнення від них.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно розяснень п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У клопотанні про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 вказала, що у неї тяжке матеріальне становище.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати судового збору враховуючи майновий стан сторони.

Зміст цих статтей передбачає право суду, а не обовязок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування повязаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обовязком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

Враховуючи те, що суд не має повноважень перевіряти майновий стан особи, яка подала позовну заяву, тому в задоволенні її клопотання слід відмовити.

Отже, приходжу до висновку, що недоліки позивачем не виправлені.

У зв'язку з тим, що позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду від 04 січня 2017 року, у встановлений судом строк усунені не були, слід вважати таку позовну заяву неподаною та повернути її позивачу.

Керуючись статтею 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до директора приватно-виробничого підприємства «Аванті» ОСОБА_2 про дискримінацію, зобов’язання вчинити дію, визнання права власності на рівноцінну квартиру, відшкодування збитків за невиконання умов договору купівлі-продажу майнових прав- визнати неподаною і повернути позивачу.

Розяснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Рівненського міського суду                                                      С.П. Харечко