Справа № 357/7940/16-ц

2/357/24/17

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Бондаренко О. В. ,

при секретарі – Бондаренко Н. В.,

ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про усунення перешкод в користуванні власністю,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з даним позовом 18.07.2016 року мотивуючи тим, що їй належить будинок № 71 по вул. С. Бандери (колишня Чапаєва) в м. Біла Церква Київської області. Даний будинок має два входи, однак конкретного розподілу будинку на дві квартири не має, особисті рахунки на газ, воду, електроенергію оформлені на неї, як власника будинку. В будинку, крім неї, зареєстрований та проживає відповідач у справі ОСОБА_3, чоловік її дочки ОСОБА_4, яка померла 22.01.2014 року. Відповідач перешкоджає їй користуватись і розпоряджатись належним їй майном, а саме будинком № 71 по вул. С. Бандери (колишня Чапаєва) в м. Біла Церква Київської області. Відповідач проживає у її будинку без її згоди, договір найму не укладався, витрат по утриманню будинку він не несе, крім того, він не є членом її родини, а тому, зазначене стверджує наявність перешкод у здійсненні нею свого права власності житлом. Враховуючи, що власником будинку є вона, а відповідач безпідставно та протиправно залишається користувачем житла, чим перешкоджає їй у вільній реалізації своїх прав по безперешкодному володінню, користуванню та розпорядженню належним їй майном, просить усунути перешкоди у користуванні належним їй будинком шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення відповідача з будинку № 71 по вул. С. Бандери (колишня Чапаєва) в м. Біла Церква Київської області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що відповідач являється її колишнім зятем, на сьогоднішній день він перешкоджає їй як власнику користуватись своїм будинком в повній мірі, створює нестерпні умови для проживання, оскільки відключив опалення в будинку, в них постійно виникають сварки в зв’язку з чим викликається поліція, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача, адвокат за договором, ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав надав до суду письмові заперечення на позов та пояснив, що 30.06.1998 року, після народження доньки, ОСОБА_6, він зареєстрував офіційно свої відносини з ОСОБА_7, дочкою позивача, в листопаді 2002 року, продавши власну квартиру витратив отримані кошти на капітальний ремонт частини будинку, яка належала померлій бабусі його дружини – ОСОБА_8. В 2000 році, позивач, ОСОБА_2, дала згоду на його проживання і реєстрацію в спірному будинку, при цьому змусивши його дружини подарувати частину будинку на її ім’я. Оскільки його дружина з 1997 по 2004 рік ніде не працювала, всі витрати по підключенню водопостачання до їхньої частини будинку, каналізації, переобладнанню опалення, електропроводки, покриття шифером даху, перепланування сан. вузла і ванної кімнати, заміна вікон на металопластикові і встановлення дверей, а також покриття полів ламінатом, переобладнання ганку і прилеглої до частини будинку території під машину, купівлю котла, газової колонки, сантехніки та меблів, проводились виключно за його рахунок. Після довгої та тяжкої хвороби його дружина 22.01.2014 року померла. Після цього позивач почала примушувати його виписатися з будинку і вчиняти перешкоди для його проживання в даному будинку, а саме звернулась до водоканалу про відключення води до будинку, хоча вона ніякого відношення до водопроводу не має. В зв’язку з вище викладеним, тим що йому більше ніде проживати і він був зареєстрований у будинку за згодою позивача та проживає у ньому на законних підставах просить в позові відмовити в повній мірі.

Представник відповідача, адвокат за договором, ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в позові відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, покази свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 11 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу

Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок (ст. ст. 379, 380 ЦК України).

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 являється власником будинку № 71 по вулиці С. Бандери (колишня Чапаєва) в м. Біла Церква Київської області, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом АВВ № 136246, що зареєстровано під № 5472 від 12.08.1999 року (а.с. 5), відповідно до якого їй належить 2/3 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, та на підставі договору дарування частини жилого будинку АВІ № 166763, що зареєстрований під № 5472 від 31.01.2000 року (а.с.4), відповідно до якого їй належить 1/3 частина житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд.

Позивач зазначила, що ОСОБА_3 був зареєстрований в її будинку без її відома, однак доказів в підтвердження даного факту до суду надано не було, а були надані докази, що його спростовують.

Згідно довідки з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію від 01.03.2016 року № 62 (а.с. 6), за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. С. Бандери (колишня Чапаєва), будинок № 71 зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, власник, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_3, онук та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який був зареєстрований 30.03.2004 року.

30.06.1998 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області було здійснено реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 629 (а.с. 70).

22.01.2014 року ОСОБА_4 (дочка позивача) померла у віці 39 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7).

Тобто, відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований 30.03.2004 року в будинку № 71 по вул. С. Бандери (колишня Чапаєва) в м. Біла Церква на законних підставах, як член сім’ї, однак 22.01.2014 року померла його дружина ОСОБА_4, дочка позивача, і з цього часу він перестав бути членом сім’ї, оскільки члени сім’ї – це особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

В судовому засіданні встановлено, що будинок має два входи, однак фактично та документально розподіл будинку не проведений і не виділено у квартири, позивач проживає в одні окремій частині будинку, а відповідач в іншій, тобто, сторони спільно не проживають, не пов’язані спільним побутом, та не мають взаємних права та обов’язків, даний факт не заперечується сторонами та підтверджується показами свідків.

Частиною 4 ст. 156 ЖК України, передбачено, що до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 64 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Тобто, в зв’язку з тим, що відповідач перестав бути членом сім’ї власника будинку, то він має право проживати в даному будинку на законних підставах лише за згодою власника будинку та укладеним між ними письмовим договором найму жилого приміщення.

Ст. 158 ЖК України, передбачено, що наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначити права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Передбачаючи право власника квартири на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) (на відміну від договору найму (оренди) житла - ст. ст. 810, 814 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач не має можливості розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд, оскільки відповідач без правових підстав займає житлове приміщення частини будинку та чинить перешкоди власнику будинку у його праві користування та розпорядженні майном, між позивачем та відповідачем договір найму жилого приміщення не укладався, будь – які домовленості щодо проживання відповідача у спірному будинку між ними не досягнуто.

Позивач в судовому засіданні зазначила, що відповідач створює для неї нестерпні умови проживання, чинить перешкоди в користуванні будинком, постійно вчиняє сварки і виносить усі речі з будинку на продаж, в підтвердження даних фактів надала до суду копії висновків від 22.03.2016 року за заявою ОСОБА_2, зареєстрованої в ЖЄО за № 6996 від 16.03.2016 року, 22.04.2016 року за заявою ОСОБА_2, зареєстрованої в ЖЄО за № 10041 від 15.04.2016 року, 06.06.2016 року за заявою ОСОБА_2, зареєстрованої в ЖЄО за № 16397 від 05.06.2016 року, від 28.06.2016 року за заявою ОСОБА_2, зареєстрованої в ЖЄО за № 19298 від 27.06.2016 року (а.с. 8,9,18,23), однак з даних висновків вбачається лише те, що позивач викликає поліцію за адресою: Київська обл.., м. Біла Церква, вул. С. Бандери (колишня Чапаєва), буд. 71 і звинувачує колишнього зятя (відповідача у справі) у вчиненні неправомірних дій, однак свідки зазначених подій відсутні, крім того, допитані в судовому засіданні свідки, також, дані факти не підтвердили.

Також, до позиву додано копії висновків від 14.06.2016 року за заявою ОСОБА_6, зареєстрованої в ЖЄО за № 17362 від 13.06.2016 року, 16.06.2016 року за заявою ОСОБА_6, зареєстрованої в ЖЄО за № 16614 від 07.06.2016 року, 17.06.2016 року за заявою ОСОБА_6, зареєстрованої в ЖЕО за № 16943 від 10.06.2016 року., 21.06.2016 року за заявою ОСОБА_6, зареєстрованої в ЖЕО за № 17325 від 13.06.2016 року, 13.07.2016 року за заявою ОСОБА_6, зареєстрованої в ЖЄО за № 20964 від 11.07.2016 року (а.с. 19, 20, 21, 22, 24), однак дані висновки суд не приймає до уваги, оскільки вони характеризують відносини між батьком та донькою, яка не являється стороною у справі.

Надані докази та покази свідків підтвердили лише той факт, що сторони будь – яких домовленостей щодо проживання відповідача у спірному будинку не досягли та мають неприязні відносини.

Позивач в обґрунтування позову, також, зазначала, що відповідачем не сплачуються комунальні послуги, однак даний факт був спростований наданими відповідачем квитанціями про сплату комунальних послуг, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 72,76,81-85).

Відповідач обгрунтовучи свої заперечення зазначив, що за його кошти було здійснено повністю капітальний ремонт частини будинку та проведено до цієї частини водопостачання та водовідведення, однак суд вважає, що це виходить за межі позовних вимог і не стосується предмету спору.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо усунення їй перешкод у користуванні та розпорядженні власністю: будинку № 71 по вул. С. Бандери (колишня Чапаєва) в місті Біла Церква Київської області, шляхом виселення з будинку № 71 по вул. С. Бандери (колишня Чапаєва) в місті Біла Церква Київської області ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 379, 382, 383, 386, 391, 810, 814, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 64, 150, 156, 158 ЖК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 213-215, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, з будинку № 71 по вулиці С.Бандери ( колишня «Чапаєва») в місті Біла Церква Київської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя ОСОБА_19