Справа № 2-а-139/2009 р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 вересня 2009 р. Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді - Жмайло Н.В.
при секретарі - Тіщенко Т.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІДПС Красноармійського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ІДПС Красноармійського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності .
Свою позовну вимогу мотивує тим, що 30 квітня 2009 року на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за те, що 30.04.2009 р. о 11.35 год. керуючи автомобілем ВАЗ-21063, д/з НОМЕР_1 , на 375 км а/д «Знамянка-Луганськ-Ізваріно» позивач рухався зі швидкістю 122 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 32 км/год., чим порушив вимоги п.12.6 (г) ПДР України. Вказану постанову позивач вважає незаконною, так як позивач не перевищував швидкості, його не зупиняли працівники ДАІ та складали протокол про адміністративне правопорушення, крім того швидкість вимірювалася не стаціонарною апаратурою, а апаратурою «Візір» 0712028. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову про притягнення адміністративної відповідальності .
Позивач свої позовні вимоги підтримав та суду пояснив, посилаючись на зазначені вище позовні вимоги, а такою суду пояснив, що постанову про накладення алмінстративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. він отримав 04.07.2009 року, яку він знайшов у себе у дверях. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову про притягнення адміністративної відповідальності .
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був своєчасно та належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 30.04.2009 р. на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за те, що 30.04.2009 р. о 11.35 год. керуючи автомобілем ВАЗ-21063, д/з НОМЕР_1 , на 375 км а/д «Знамянка-Луганськ-Ізваріно» позивач рухався зі швидкістю 122 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 32 км/год., чим порушив вимоги п.12.6 (г) ПДР України.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП засобом фото-та відео фіксації, «Візір» № 0712028, відповідно до ст. 14-1 КупАП. Позивача при цьому не було зупинено; не складено відповідний протокол.
Відповідач в судове засідання не з`явився, у відповідності з ст. 71 КАСУ ніяких доказів на підтвердження правомірності свого рішення суду не надав.
Разом з тим відповідно ст. 14-1 КупАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Таким чином, якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа, тобто позивач, порушила правила дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення.
Крім того, дії працівників ДАІ, які за допомогою вказаного засобу «Візир» лише фіксують, а не припиняють адміністративні правопорушення, суперечать вимогам п.5 ч.1 ст.10 Закону України «Про міліцію», відповідно до якого міліція зобов'язана припиняти адміністративні правопорушення.
Доказів того, що вказаний прилад «Візир», проходив сертифікацію та може працювати в в автоматичному режимі відповідачем не надано, тому суд не має можливості засвідчитись, що постанова винесена обєктивно, обгрунтовано та законно у відповідності з ст.ст. 14-1,283 КУпАП.
Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, оскільки у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Також була порушена ст. 268 КУпАП яка передбачає що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і вона має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо. В даному випадку при винесені постанови не була надана можливість позивачу реалізувати свої права.
Згідно статті 251 КУпАП матеріали які одержані за допомогою технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису відносяться до переліку доказів поміж інших а саме: протоколу, пояснення особи, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Згідно ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку доказів крім фотографії немає, тому постає питання об’єктивності та правомірності винесеної постанови.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити, визнати противоправними дії відповідача та скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 14-1, 251, 252, 268 КУпАП, ст.10 Закону України «Про міліцію», п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_2 до ІДПС Красноармійського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.
Визнати противоправними дії працівника ІДПС Красноармійського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч .1 ст. 122 КупАП.
Скасувати постанову серії АН НОМЕР_2 від 30.04.2009 року за справою про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього у 20-ти денний строк апеляційної скарги з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції; або без подання заяви про оскарження шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 21 вересня 2009 року.
Головуючий