Справа №592/12158/16-п Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв В. Б.

Номер провадження 33/788/40/17 Суддя-доповідач - Шунько Г. О.

Категорія - Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2017 року м. Суми

Суддя Апеляційного суду Сумської області Шунько Г. О. , за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 і його захисника адвоката Осмоловського В.В., здійснивши апеляційний перегляд справи у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3, на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

визнано винуватим за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців. Постановлено стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Згідно судового рішення, ОСОБА_3, визнаний винуватим в тому, що 17 серпня 2016 року, о 16 годині 45 хвилин, по просп. Курський, м. Суми, в районі АЗС «БРСМ» керуючи автомобілем ВАЗ 2110, державний номерний знак якого НОМЕР_1, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який перетинав проїзну частину в межах пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.18.2 ПДР України вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.. 124 КУпАП

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, стверджує, що судом застосовано до нього занадто суворе стягнення, оскільки не враховані такі пом'якшуючі обставини, як те, що він щиро розкаявся, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, на момент ДТП був застрахований та подав відповідну заяву до страхової компанії на відшкодування збитків потерпілому, попросив вибачення у потерпілого.

Посилаючись на те, що позбавлення права керування транспортним засобом, поставить його в тяжке матеріальне становище, оскільки позбавить працевлаштування, просить постанову суду в частині накладення адміністративного стягнення змінити на штраф.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 і його захисника Осмоловського В.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги та нові докази, які раніше не досліджувалися, перевіривши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з таких підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 і його захисник Осмоловський В.В., наполягали на задоволенні доводів їх апеляційної скарги тільки в частині накладеного адміністративного стягнення.

Перевіривши матеріали адміністративної справи та дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності провин ОСОБА_3, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП за обставин викладених у судовому рішенні підтверджені наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку і в поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, не оскаржуються, а тому відповідно до частини 7 ст. 294 КУпАП переглядаю справу в межах апеляційної скарги, в даному випадку тільки в частині накладеного на ОСОБА_3, адміністративного стягнення.

Згідно ст.. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України.

Як видно із судового рішення, суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_3, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців, керувався межами ст.. 124 КУпАП, але не в повній мірі, врахував вимоги ст.. 23 КУпАП про те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганням вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

Зокрема, з матеріалів адміністративної справи видно, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, потерпілий ОСОБА_5 до ОСОБА_3 матеріальних і моральних претензій не має, оскільки даних про пред'явлення позовних вимог до суду немає.

Постановою слідчого СВ Сумського відділу поліції (м.Суми) ГУ НП в Сумській області від 30.11.2016 р. кримінальне провадження №12016200440003548 від 18.08.2016 р. відносно ОСОБА_3, закрито, у зв'язку з відсутністю в діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.286 КК України (а.с.2).

Крім того, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про накладення на ОСОБА_3, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами будь-яких мотивів з приводу накладеного стягнення - не навів, незважаючи на те, що в санкції ст. 124 КУпАП передбачено і більш м'яке адміністративне стягнення у виді штрафу.

У зв'язку з викладеним, переглядаючи справу відповідно до вимог частин 7 - 9 ст. 294 КУпАП України вважаю за необхідне постанову суду першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_6, змінити так як стягнення накладено без врахування даних про особу правопорушника і обставин адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та документів додатково доданих в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_3, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.20), проживає разом з батьками, мати займається підприємницькою діяльністю, а він доставляє товар за допомогою транспортного засобу, для здійснення нею підприємницької діяльності. Вважаю, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, позбавить ОСОБА_6 засобів до існування. Даних про те, що раніше ОСОБА_3, притягувався до адміністративної відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху - не має. Як зазначалося вище, до ОСОБА_3 з боку потерпілого претензій теж немає.

З врахуванням фактичного визнання своєї провини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та те, що автомобільні перевезення є джерелом його працевлаштування і отримання заробітної плати, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_3, більш м'яке адміністративне стягнення, яке передбачене в санкції ст.. 124 КУпАП, замість адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на адміністративне стягнення у виді штрафу, задовольнивши таким чином його апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 24, 33, ст. 124, 294 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 грудня 2016 року, відносно ОСОБА_3 в частині накладеного адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП - змінити із позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців на штраф у розмірі в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн., у іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіШунько Г. О.