Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

№ 33-56/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2010 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Яковлєв С.В.

з участю правопорушника........ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу про адміністративне правопорушення № 33 - 56 / 2010 за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Романівського районного суду Житомирської області від 21 січня 2010 року, -

встановив:

цією постановою судді Лозінського Віктора Гіляровича, 16 серпня 1967 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого водієм Романівському КП „Сервіс”, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше притягуваного до адміністративної відповідальності - 02.12.2009 р. за ст.130 ч.І Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) до 40 годин громадських робіт,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

По справі встановлено, що постановою судді Романівського районного суду від 02 грудня 2009 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.І КУпАП за те, що він 30 листопада 2009 року керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння.

16 січня 2010 року о 21 год. 20 хв. на вул. Жовтневій в смт. Романові Лозінський керував автомобілем BA3-2103 (реєстраційний № 192 88 ВВ) в стані алкогольного сп’яніння, тобто повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене ст.130 ч.І КУпАП (а.с.5).

В апеляції правопорушник ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини, доведеність його вини у вчиненні вказаного правопорушення просить змінити судове рішення щодо нього, змінивши вид адміністративного

стягнення на такий, що не пов’язаний з позбавленням права керування транспортними засобами.

На обгрунтування апеляції її автор зазначає, що при визначенні йому виду адміністративного стягнення суддя не врахував його прохання не позбавляти права на керування транспортними засобами у зв’язку з важкими сімейними обставинами, та те, що він запевнив суд, що в майбутньому не допустить будь-яких правопорушень, а тим більше керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, апелянт зазначає, що в даний час на його утриманні знаходяться малолітня дитина та дружина, яка є інвалідом через захворювання серця і йому необхідно постійно використовувати власний автомобіль для доставки її у лікувальні заклади. Він же працює водієм РКП „Сервіс” і є лише одним наповнювачем сімейного бюджету, а тому згідний на застосування іншого стягнення без позбавлення права на керування транспортними засобами (а.с.8).

Відповідно до ст.294 ч.5 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, прокурора, який приніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Дані вимоги закону були виконані : 04 лютого 2010 року апелянту ОСОБА_1 було направлено відповідний лист з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи за його апеляцією.

Суд апеляційної інстанції, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3 - 46 / 2010, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію з мотивів, наведених у ній, перевіривши постанову судді в межах, передбачених ст.294 ч.І КУпАП, суд вважає, що подана апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності 02 грудня 2009 року за вчинення 30 листопада 2009 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І КУпАП (а.с.4), 16 січня 2010 року о 21 год. 20 хв. порушив вимоги ст.130 ч.2 КУпАП за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії AM № 059958 та оскаржуваній постанові судді.

Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення ґрунтуються на сукупності розглянутих суддею доказів і апелянтом не оскаржуються, як і не оспорюються правильність кваліфікації його дій.

При накладенні на правопорушника ОСОБА_1 стягнення за вчинене ним адміністративне правопорушення суддя правильно керувався загальними правилами накладення стягнення - ст. 33 КУпАП.

Поставлене автором апеляції питання про зміну судового рішення щодо нього в частині виду адміністративного стягнення на такий, що не пов’язаний з позбавленням права керування транспортними засобами, є безпідставним.

Так, статтею 130 ч.2 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.І ст.130 КУпАП, тягне за собою накладення на водіїв адміністративного стягнення лише у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 2 до 3 років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від 50 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.

Згідно вимог ст.293 ч.І п.4 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з чотирьох рішень, в тому числі змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З врахуванням наведеного суд вважає, що стягнення, передбачені ст.24 ч. 1 п.п.5-1, 7 КУпАП (громадські роботи ; адміністративний арешт) не можуть бути призначені, так як посилюють накладене на ОСОБА_1 стягнення, як і не можуть бути призначені стягнення, передбачені цим же законом у п.п. 1 - 4 та 6, так як не передбачені санкцією ст.130 ч.2 КУпАП, а накладення стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією закону, за яким визнаний винним правопорушник, діючим КУпАП не передбачено.

Підстави ж для визнання малозначним вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, та застосування ст.22 КУпАП відсутні.

За наведених обставин постанову судді щодо ОСОБА_1 слід визнати обгрунтованою, а тому вона не підлягає скасуванню чи зміні.

Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

постановив:

апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Романівського районного суду Житомирської області від 21 січня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення № 3-46/2010 щодо нього ж - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя